- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
1 етап: 1895 р. - до Другої світової війни - Виникнення та інституиіоналізація політичної науки.
Поява політичної науки у Великобританії (а згідно з однією з версій - в усьому світі) розпочалося наприкінці XIX ст. зі створення Лондонської школи економіки та політичних наук (була заснована в 1895 р. як частина Лондонського університету і на сьогодні є одним з провідних центрів освіти та наукових досліджень).
Історія створення ЛШЄ.
Рішення про створення школи приймалось членами Фабіанського товариства під час урочистого сніданку на фермі Бороу в графстві Суррей 4 серпня 1894 р., а саме: Беатрисою та Сіднеєм Вебб, Грехемом Уоллесом і Джорджем Бернардом Шоу. Спонсором виступив Генрі Хант Хатчінсон, який пожертвував на створення школи більше 20 тис. фунтів стерлінгів.
Цілі школи:
Вдосконалення сучасного суспільства. Вивчаючи питання бідності шляхом аналітики соціальної нерівності, Вебби шукали шляхи покращення суспільства в цілому). Фабіанці виступили засновниками Національної гільдійської ліги, в межах якої сформулювали концепцію «гільдійського соціалізму»: витискання капіталістичних монополій шляхом поступового переходу підприємств під контроль національним гільдіям - об'єднанням працівників, зайнятих в певній сфері економіки (поєднання демократії та соціалізму). Практичні дії: співпраця з Лейбористською партією з моменту її створення. Мета: «Зробити так, щоб матеріальне життя стало незалежним від приватного капіталу».
Створення лекційного центру, де читались би лекції з політологічних дисциплін.
створення студентської асоціації, яка б була спрямована на практичні дослідження.
Відомими представниками ЛШЕ були Альфред фон Хайєк, Джон Мід, Артур Л"юїс. (13 нобелевських лауреатів). Електронна адреса школи:
В різні часу школу очолювали лорд Ральф Дарендорф (1974-1984 pp.), Ентоні Гіденс (1997-2003), зараз її очолює Герберт Девіс.
В ЛШЄ знаходиться одна з перших та найкращих у світі бібліотек соціальних наук - Британська бібліотека політичних і економічних наук.
Характерні риси етапу:
розвиток політичної науки в першу чергу як академічної дисципліни. В ЛШЄ, Оксфорді, Кембриджі, Манчестерському, Ліверпульському та іншому університетах було зосереджено викладання: державного управління та політичних інститутів, держаної служби, британського конституційного і адміністративного права, політичної філософії і теорії, політичної історії (особливо в Оксфорді).
панування утилітарного напрямку (від лат. utilitas - користь, доцільність), тобто зведення політичних досліджень до формально- юридичного описання державно-правових інститутів і до вивчення історії політичної думки.
Представники етапу: Е. Баркер, Джордж Дуглас Ховард Коул, Герберт Ласкі, Чарльз Манінг, Семюель Файнер (Samuel Finer).
2 етап: між двома світовими війнами - етап поєднання політичної теорії та практики.
Під час війн та в період між ними британські політологи активно залучались до практичної політики.
Характерні риси етапу:
відхід від утилітаризму, який панував в британській політології на початку XX ст.
домінування соціально-психологічного напряму (біхевіоралізму). Засновник: Грехем Уоллес, праця «Людська природа в політиці», 1908 р. «Всі, хто вивчає політику, аналізують інститути та уникають вивчення людини».
Принципи напряму:
А) політика є цариною панування нераціональних чинників, включаючи звичаї;
б) завдання політології - дослідження політичної поведінки індивіда та встановлення "раціонального контролю за нераціональними чинниками" (Г.Уоллес);
в) відведеня центрального місця дослідженню пропаганди та політичного іміджу.
(!) Мистецтво політики зводиться до створення громадської думки шляхом експлуатації нераціональних настроїв людей. «Раціональний контроль за ірраціональними чинниками». (!) Ідеї Г. Уоллеса були домінуючими в Британії до 50-х pp. XX ст., потім їх продовжував Герберт Ласкі.
З етап: 50 - 80 pp. XX cm. - посилення емпіричної спрямованості політичної науки.
Характерні риси етапу:
провдення досліджень на основі біхевіоралістських приниипів (вимоги об'єктивістської політології: безпристрасність, свобода від оціночних суджень);
спори навколо статусу політичної науки (використання компромісного терміну «політичні дослідження» (political studies)).
різке зростання значення порівняльної політології (Причина: розпад колоніалізму після Другої світової війни, необхідність дослідження процесів демократизації, модернізації в колишніх домініонах Великобританії).
Напрямки етапу: (залежно від парадигми дослідженяя):
Економічний напрямок - політика - сфера раціональної діяльності людей з незмінними цілями, як зводяться до прагнення отримати максимальну користь.
Соціологічний напрямок - політика та політична поведінка - результат впливу культурної традиції, системи цінностей, які в більшості випадків людина слідує не усвідомлюючи цього.
Головна подія етапу:
1950 р. - заснування Асоціації політичних досліджень Об'єднаного Королівства, яка стала однією з філій Міжнародної асоціації політичної науки. Ініціатори створення: Герберт Ласкі, Едвард (?) Баркер, Роберт Маккензі (McKenzie Robert Trelford], Майкл Оушот. Друкований орган асоціації: журнал «Політичні дослідження», який почав виходити з 1950 р.