- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
58. Типологія політичної культури
Деталізовану типологію політичної культури запропонував Є. Вятр. Залежно від суспільно-політичних формацій і притаманних їм політичних систем він виокремив три основних типи політичної культури: традиційний, буржуазно-демократичний і соціалістичний.
Традиційна політична культура виступає у трьох різновидах:
1. Традиційна племінна культура, для якої характерні значна влада віча та істотні обмеження влади вождя.
2. Традиційна теократична культура, в якій володар є Богом або намісником Бога і його влада обмежується лише тим, як розуміється воля Бога. Ця культура притаманна тим народам, у яких політична система створювалась пророками нових релігій.
3. Традиційна деспотична культура, в якій ставлення підданих до володаря грунтується на визнанні його абсолютної, нічим не обмеженої влади над ними. Володар є паном над усіма підданими і їх власником.
Буржуазно-демократична політична культура виступає у двох основних різновидах: консервативно-ліберальній і ліберально-демократичній. Консервативно-ліберальна культура визнає основними цінностями громадянські права і свободи, але заперечує суспільно-реформаторський аспект політичної культури. В ліберально-демократичній політичній культурі, навпаки, визнання основних цінностей і зразків поведінки, типових для системи буржуазної демократії, поєднується з очікуванням соціальних реформ, здійснюваних державою.
Автократичний тип буржуазної політичної культури є запереченням буржуазно-демократичного типу. Ідеалом держави він визнає сильну й неконтрольовану владу, яка виключає демократичні права і свободи громадян. Цей тип втілився в різного роду мілітаристських і фашистських режимах XX ст. і має два різновиди: авторитарну й тоталітарну політичну культуру. Цитована праця Є. Вятра була написана ще в 70-х роках і, звісно, не відбиває тих політичних змін, які відбулись у колишніх соціалістичних країнах. За цей час концепція тоталітаризму, започаткована ще в 50-х роках американськими політологами К. Фрідріхом і 3. Бжезін-ським. знайшла свій подальший розвиток. Було, зокрема, визнано, шо ті політичні режими, які утвердились у соціалістичних країнах, с різновидом тоталітаризму. А значить, політична культура соціалістичної демократії, про яку говорив Є. Вятр, є різновидом тоталітарного типу політичної культури. Слід зауважити, шо поділ політичної культури за характером реалізації владних відносин у суспільстві на демократичну, авторитарну й тоталітарну, започаткований Є. Вятром і розвинутий стосовно нових політичних реалій, у сучасній політології досить поширений.
Розглянемо детальніше особливості демократичної політичної культури. Головною з цих особливостей є плюралізм, який передбачає політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність. Багатоманітність в економічному житті означає існування різних форм власності, насамперед приватної, різних форм господарювання, вільного підприємництва. Економічна багатоманітність виступає основою політичного плюралізму, який означає визнання в політичному житті багатоманітності інтересів різних соціальних і політичних груп. Політичний плюралізм заперечує монополію будь-якої соціальної спільності, організації чи особи на владу. Відповідно, не може займати монопольне становище будь-яка ідеологія. Визнання плюралізму соціальних і політичних інтересів передбачає визнання ідей політичного представництва й виборності. Політична конкуренція є однією з основних ознак демократичної політичної культури.
Можливі й інші типології політичної культури. Так, за національно-територіальною ознакою виокремлюються європейський (західний) та азіатський (східний) типи, за характером взаємозв'язків і контактів між людьми — конфронтаційний і консенсусний типи, за ідеологічною ознакою розрізняють ліберальний, консервативний, комуністичний і соціал-демократичний типи політичної культури.