- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2 . Основні методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму
- •8 Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •9.Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •10. Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •11 Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •12. Основні концепції політики
- •2. Субстанційні визначення.
- •13 Специфіка та структура політичної діяльності.
- •14 Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •18. Легітимність політичної влади
- •3 Типи легітимності політичної влади за м. Вебером:
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •21. Соціальна політика і соціальна справедливість
- •22 Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •23 Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •24 Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •25 Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •26 Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •27. Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •31. Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •35. Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •36. Типологія політичних систем сучасного суспільства
- •37. Політична система України.
- •38. Держави, її основні ознаки та функції
- •39 Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •40 Держава і громадянське суспільство.
- •41. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •42. Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •43. Структура сучасних парламентів
- •44. Бікамералізм у світовій парламентській практиці
- •45. Депутатський імунітет та індемнітет.
- •Форми парламентського контролю.
- •49. Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •50 Ознаки і функції політичних партій:
- •51. Типологія політичних партій
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •54. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •55. Сутність, структура і функції політичної культури.
- •56. Сутність і структура політичної свідомості.
- •57 Політична ідеологія та її функції.
- •58. Типологія політичної культури
- •59. Концепція громадянської культури г.Алмонда і с.Верби.
- •60. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства
- •61. Політична поведінка особи.
- •62. Політична соціалізація.
- •63. Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •64. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •65. Елітаризм і демократія.
- •66. Бюрократія як соціально-політичне явище
- •67. Бюрократія і демократія
- •68. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •69. Типологія політичного лідерства.
- •70. Основні вимоги до сучасного політичного лідера
- •71. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •72. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •73. Генезис та основні риси консерватизму як ідейно-політичної течії сучасності.
- •74. Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •75 Зародження та основні етапи становлення соціал-демократизму.
- •77 Модернізаційний підхід до аналізу політичних процесів.Політичні зміни, пол. Розвиток.
- •78. Роль еліти в політичній модернізації України.
- •79. Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •80. Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •81. Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •83. Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •84. Геополітична концепція атлантизму.
- •85 Геополітична концепція євразійства.
- •86 . Головні вектори сучасної української геостратегії
- •87 Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки
- •88.Основні напрями діяльності Римського клубу
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •91. Інформаційна революція та наслідки технологічних інформаційних революцій
- •Мондіалізм – доктрина „нового світового порядку”.
- •93. Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •96. Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •98. Основні методи політичного прогнозування.
- •97. Специфіка мови як одного з засобів політики
- •99.Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100. Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері
- •103. Потенційний політичний товар
- •104. Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •105 Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу
- •106. Особливості державного політичного маркетингу.
- •107 Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108 Поняття «Інформаційна еліта» та медіа бюрократія
- •109 Вплив інтернету на політичний процес: інф війни, антиглоб. Акції, інтернет-партії, псевдо держава
- •110 «Психологічна війна», військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни
4. Місце політології в системі наук про суспільство.
Найскладнішим є зв'язок політології з соціологією, зокрема з політичною соціологією. Досить поширене ототожнення політології і політичної соціології частково виправдане тим, що тривалий час політологія розвивалась у складі соціології. Досліджуючи соціальний аспект політичної сфери суспільного життя, соціологія виступає як політична соціологія. Використовуючи притаманні їй методи й засоби дослідження — анкетування, інтерв'ю тощо, вона виступає як соціологія політики.
Органічним є зв'язок політології з правознавством, насамперед з такими його складовими, як теорія держави і права та наука конституційного права. Політологія й теорія держави і права мають спільний головний об'єкт дослідження — державу. Політологію іноді називають державознавством. Однак у вивченні політики вона, на відміну від теорії держави і права, не обмежується державою, а досліджує також інші політичні інститути — політичні партії, групи інтересів, органи місцевого самоврядування тощо, всю багатоманітність суб'єктів і виявів політичних відносин. А з усіх багатоманітних галузей і норм права політологію цікавлять лише ті, які регулюють політичні відносини, — це передусім норми конституційного права.
Об'єктом науки конституційного права є державно-політичні відносини, тобто ті, суб'єктом яких тією чи іншою мірою виступає держава. Політологія ж виходить за межі цих відносин, досліджуючи також інші форми й види політичних відносин, використовуючи притаманні їй методи й засоби пізнання.
Зазначене щодо розмежування філософії, історії, соціології, правознавства й політології стосується також інших суспільствознавчих наук, які досліджують політичну сферу суспільного життя. Так, політична психологія досліджує роль орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій, сприйняття у політичній поведінці людей, що особливо важливо при вивченні громадської думки, політичних конфліктів, електоральної поведінки тощо. Політична економія розробляє методи, прийоми, засоби державної політики стосовно функціонування економічної системи суспільства в цілому, основи і напрями державного регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики. Політична антропологія досліджує зв'язок політики з біосоціальними рисами людини. Її пріоритетним напрямом є виведення характерних рис політичної культури того чи іншого народу з особливостей його національної культури. Політична географія вивчає залежність політичних процесів від їх. просторового розташування, обумовленість політики розмірами, економіко-географічними, кліматичними та іншими природними чинниками. Однак усі ці галузі наукового знання є складовими відповідних наук — психології, економічної теорії, антропології, географії, а не політології.
5. Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
Американська
Політична наука тут розвивалася на базі соціології, мала соціологічну спрямованість і використовувала її методи. Емпіричні дослідження політичного життя. Комунікація між університетами, які борються за викладання, так і за галузь (Колумбійський ун-т, Гарвардський, Чиказький)
Французька
Політична наука виникла і розвивалась на базі конституційного права. Дослідження державно-політичних інститутів. 1871 р. – заснування Вільної школи політичних наук. Л.Дюгі, М.Оріум, М.Дюверже, М.Кроз’є, Ж.Шарло, Ж.Ранже. Напрями: дослідження поведінки виборців, політичних партій та груп інтересів, громадської думки.
Німецька
Розвивалася на базі філософії (класичний період: Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель). В першій третині 19 століття – скоріше політична філософія. М.Вебер, К.Шмідт («Поняття політичного», «Легальність та легітимність»). Німецька політологія починає відроджуватись після Другої світової війни. Поєднання політичної філософії, практичної політології та політичної соціології; дослідження проблем соціальної та правової держави (Маєр, Дарендорф); конфліктологія (Дарендорф); філософія політики (Габермас).
Британська
Лондонська школа економіки і політичних наук (1895). Політична наука розвивалася в руслі історії (дослідження історії політичних ідей, політичної думки). Зв'язок з американською школою. Напрямки дослідження: природа політичної влади та суверенітету (Ласкі); проблема демократії та демократизації (М.Оушот, К.Поппер).
Італійська
Розробка ідейно-теоретичної бази (Моска «Теорія форм правління», «Парламентське правління», «Елементи політичної науки», «Трактат з загальної соціології», Парето). У 1874 році у Флоренції заснована школа соціальних наук «Чезаре Алфієрі». З 1883 року видається журнал «Огляд соціальних і політичних наук». Джованні Джентілі «Коріння і доктрина фашизму», «Політична форма фашизму». Відродилася (наука) після Другої світової війни, перейнявши американську модель. Н.Боббіо, Дж.Сарторі, Дж.Галлі, Ф.Фераротті.