43. Комплексна система оцінювання і визнання рівнів досконалості підприємств і організацій Укр.

Для досягнення довгострокової конкурентоспроможності українська економіка та її суб’єкти мають послідовно і цілеспрямовано вдосконалюватись. Мета розвитку системи – подальше стимулювання підприємств та організацій України до системного і послідовного самовдосконалення та підвищення конкурентоспроможності через надання їм професійної методичної та практичної допомоги із застосуванням сучасних концепцій ТQM , Моделі досконалості EFQM, методів самооцінки.

Основні завдання: створення умов для широкого залучення організацій України до процесів удосконалення на основі концепцій TQM і Моделі досконалості EFQM;забезпечення можливості брати участь у процесах зовнішнього оцінювання для організацій різних рівнів досконалості та різного фінансового стану;ефективніше використання в процесах оцінювання експертів різної кваліфікації;приведення оцінок рівня досконалості організацій за результатами оцінювання українськими експертами у відповідність до оцінок за результатами оцінювання експертами EFQM;створення умов для широкого делегування повноважень з оцінювання в регіони при збереженні об’єктивності і необхідної точності оцінок. Основними напрямами розвитку і вдосконалення системи оцінювання і визнання досконалості підприємств та організацій є: подальша гармонізація процесів Української національної нагороди якості з процесами Європейської нагороди якості;запровадження нових схем оцінювання і визнання рівнів досконалості вітчизняних організацій, гармонізованих із відповідними схемами EFQM, поза межами УНКЯ;адаптація підходів і методів оцінювання і визнання рівнів досконалості, що застосовує EFQM, до реальних умов України;підвищення престижності статусу підприємств, відзначених за підсумками УНКЯ;розширення і поглиблення навчальних процесів із питань організаційної досконалості для керівників і фахівців підприємств та організацій України.

Загальна схема оцінювання в Україні, що є інтелектуальною власністю УАЯ, зображена у вигляді багаторівневої піраміди організаційної досконалості - від 200 балів - На шляху до досконалості в Україні; від 300 балів - Визнання досконалості в Україні; від 400 балів -УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА НАГОРОДА „За найвищу якість» , Визнання досконалості в Європі; від 550 балів - Європейська нагорода з якості.

44. Основна концепція «фази відбраковки»

У 1913 р. Генрі Форд уперше застосував складальний конвеєр і ввів замість вхідного контролю комплектуючих вихідний контроль на тих виробництвах, де такі виготовлялися, тобто для складання почали надходити лише якісні вироби. Він також створив окрему службу технічного контролю, незалежну від виробництва. Наукове узагальнення і обґрунтування досвіду, накопиченого на цьому етапі, наведено в працях американського вченого, інженера і менеджера Фредеріка Тейлора, соратника Г. Форда.

Для забезпечення успішного функціонування системи Тейлора залучені перші професіонали в галузі якості – інспектори (в Україні – технічні контролери). Взаємовідносини з постачальниками і споживачами будувалися на основі вимог, зазначених в технічних умовах (ТУ), виконання яких перевірялося під час приймального контролю (вхідного і вихідного). Зазначені особливості системи Тейлора характеризують її як систему управління якістю окремо взятого вироба. Лише в 70-ті роки ХХ ст. систему Форда-Тейлора замінила інша концепція (виробнича система компанії «Тойота»).

Основна концепція – споживач повинен отримувати лише придатні вироби, тобто вироби, що відповідають вимогам стандартів. Основні зусилля мають бути спрямовані на те, щоб непридатні вироби (брак) були не допущені до споживача.

Особливе місце у формуванні та розвитку цієї фази управління якістю належить Г. Емерсону, який вперше порушив питання ефективності виробництва у широкому масштабі, приділяючи значну увагу проблемам якості. Його праця «Дванадцять принципів продуктивності» привернула увагу підприємців багатьох країн - 1. Чітке визначення ідеалів та цілей. 2. Здоровий глузд. 3. Компетентна консультація.4. Дисципліна.5. Справедливе ставлення до персоналу.6. Швидкий, надійний, повний, точний та постійний облік.7. Диспетчеризація. 8. Норми і розклад.9. Нормалізація умов. 10. Нормування операцій.11. Письмові стандартні інструкції. 12. Винагорода за продуктивність.

Контроль та відбракування у виробничій практиці реалізуються різними методами, які розвиваються та вдосконалюються під впливом досягнень НТП. Система контролю будується за таким принципом: виявлення дефекту та вилучення бракованого виробу із процесу виробництва повинні відбуватися якомога раніше, оскільки подальша обробка дефектного продукту призводить до значних втрат. Підхід до забезпечення якості лише з позицій контролю вимагав при 100-відсотковому контролі параметрів кожної деталі або виробу велику кількість кваліфікованих контролерів.

Послідовне впровадження цієї концепції призвело до того, що уже в 20-ті роки ХХ ст. кількість контролерів у високотехнологічних галузях становила 30–40 % від кількості робітників, а іноді й більше. В рамках цієї концепції підвищення якості завжди супроводжується зростанням затрат на його забезпечення, тобто цілі підвищення ефективності виробництва та покращання якості виробів мають суперечливий характер (не можуть досягатись одночасно).

Система Тейлора створила ефективний механізм управління якістю кожного конкретного виробу. Однак виробництво – це процес, тому очевидно, що управляти потрібно процесами.