8. Принципи та графік проведення аудиту системи управління якістю

Принципи аудиту: Етичність поведінки – основа професіоналізму. Суттєвими для аудитора є справедливість, непідкупність, дотримання конфіденційності та розсудливість.Чесність у поданні результатів – зобов’язання правдиво і точно звітуватися. Дані, висновки і звіти аудиту правдиво і точно мають відобра-жати аудиторську діяльність. У звітах зазначають суттєві перешкоди, які мали місце під час аудиту, а також неузгоджені розбіжності між групою з аудиту та об’єктом аудиту.Незалежна професійна ретельність – вміння старанно та роз-судливо здійснювати аудит.

Аудитори мають діяти ретельно, відповідно до важливості виконуваного ними завдання і довіри до них з боку замовників аудиту та інших зацікавлених сторін. Важливим фактором при проведенні аудиту є необхідна компетентність аудитора.Незалежність – основа неупередженості аудиту та об’єктивності висновків. Аудитори незалежні від діяльності підприємств, на яких здійснюють аудит, неупереджені і непричетні до конфлікту інтересів. Підхід, що базується на доказі, – раціональний метод форму-вання надійних та відтворюваних висновків аудиту в систематичному процесі аудиту.

Графік проведення аудиту: ініціація аудиту; огляд документів; підготовка заходів щодо здійснення аудиту на місці; заходи аудиту на місці4 звітування про аудит; закінчення аудиту; дії внаслідок аудиту.

9. Історія розвитку вітчизняного управління якістю

Розглядаючи послідовність розвитку систем якості в нашій державі, маємо розуміти, що цей процес нерозривно пов’язаний з Росією, до складу якої історично входила Україна.

Російські автори запевняють, що початок процесу стандартизації в Росії пов’язаний з реформами Петра І. Питанням промислової стандартизації в той час його правління був присвячений цілий ряд відповідних указів, направлених на впровадження елементів стандартизації і взаємозамінності. Так, наприклад, в одному з наказів передбачалося виробляти вогнепальну зброю різних систем і видів лише одного калібру.

Контроль за високим рівнем якості експортованої Росією сировини здійснювали спеціально створені бракеражні комісії, що умовно виконували роль ОТК.Також, під час правління Петра І, були введені суворі покарання за неякісно виготовлену чи поставлену продукцію. Вже в той час була розроблена система штрафів, що відігравала роль стимулу для якісної роботи.

Приділяли увагу і системі державного нагляду, введенню контролю якості і засоби впливу (фізичного, матеріального, морального) за випуск бракованих виробів.

Подальший розвиток процесу стандартизації був пов’язаний з бурхливим економічним підйомом країни в2 пол ХІХ ст. В цей час виміром промислового зростання був рівень розвитку залізних доріг, залізничного транспорту, прокату чорних металів.

Декретом революційного уряду впроваджувалась міжнародна метрична система мір, у 1918 р. Керівництво діяльністю з стандартизації покладається на Комітет зі стандартизації, що здійснює і затверджує введення єдиних стандартів. Починаючи з 1926 р. загальносоюзні стандарти стають обов’язковими для всіх галузей народного господарства.

Таке нововведення дозволило оволодіти прогресивними методами контролю якості продукції, здійснювати на основі перевірки виробів методом сортування і розбракування на бездефектні і дефектні, що використовувались в той час на таких підприємствах, як заводи Форда в США.

Засновниками теорії наукового виробничого управління вважають вчених Г.Вебера, Г.Форда, Г.Емерсона, М.Маслоу, Ф Тейлора. Найвагоміший внесок у розвиток теорії управління зробив американський інженер Ф.Тейлор, якого тепер називають «батьком наукового управління». До сьогодні збереглися розроблені ним принципи управління.

Однак до сьогоднішнього часу в нашій країні так і не була розроблена і впроваджена цілісна система УЯ. У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі окремі проблеми щодо поліпшення якості продукції та, як наслідок, підвищення її конкурентоспроможності, вже достатньо висвітлені. Найбільш відомими є праці вітчизняних вчених та фахівців у галузі якості Г.Г. Азгальдова, Л.М.Бадалова, П.Я.Калити, Ю.Адлера та багатьох інших, які відображають дослідження основних методів поліпшення якості на підприємствах. Президент Української Асоціації якості П.Я.Калита вважає, що висока якість вітчизняної продукції сприятиме формуванню позитивного міжнародного іміджу нашої держави, що є передумовою інтеграції України до європейських структур і світової економічної системи.