Тема 2. Загальні проблеми організації економічного життя суспільства

З певного погляду некоректно говорити, що людина в процесі виробництва створює матеріальні блага. Вона не створює, а тільки видозмінює, перебудовує, комбінує матеріальні предмети так, щоб зробити їх корисними для себе.

А.Маршалл

…Дії людей випливають з їхніх потреб, пристрастей, інтересів… і лише вони відіграють головну роль.

Г. Гегель

Із попередньої теми ви засвоїли розуміння предмету економічної теорії.

Саме дві важливі речі роблять економічну науку завжди актуальною: безмежність

і постійна змінюваність людських потреб, з одного боку, та обмеженість

економічних ресурсів – з іншого. Актуальність науки зумовлена, зокрема, тим,

що економічну теорію цікавить якнайповніше задоволення потреб людей при

обмежених ресурсах. Потреби людини задовольняються за допомогою

економічних благ, які виробляються в процесі виробництва.

Мета вивчення теми – розглянути найважливіші стимули економічної

діяльності – потреби людини і її інтереси, а також механізм їх реалізації,

з‘ясувати основну суперечність економічної діяльності – максимальне

задоволення потреб людей в умовах обмежених економічних ресурсів, а також

розкрити суть виробництва та показники його ефективності.

У результаті вивчення теми студент повинен

знати поняття: економічні потреби, економічні та неекономічні блага,

споживчі та виробничі блага, економічний закон зростаючих потреб, економічні

інтереси, суб‘єкти та об‘єкти економічних інтересів, економічні ресурси, земля,

праця, капітал, людський капітал, проблема економічного вибору, крива

виробничих можливостей, виробництво, відтворення, просте та розширене

20

відтворення, засоби виробництва, засоби праці, предмети праці, ефективність виробництва, продуктивність праці, капіталовіддача, капіталомісткість;

вміти: охарактеризувати потреби і споживчі блага; пояснити механізм дії закону зростаючих потреб; пояснити, яке значення мають економічні ресурси в сучасному виробництві; побудувати криву виробничих можливостей; пояснити,

як можна домогтися більшого ефекту від тих самих економічних ресурсів;

пояснити проблему економічного вибору в умовах обмежених економічних ресурсів; аналізувати ефективність виробництва і динаміку показників, що її характеризують.

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

Внутрішніми спонукальними мотивами діяльності людини є потреби, як відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності і розвитку людської особистості. Потреби надзвичайно різноманітні. У

найзагальнішому вигляді розрізняють: біологічні (їжа, вода, житло тощо),

соціальні (спілкування, самореалізація, потреба поваги, визнання тощо) і духовні потреби (творчість, самовдосконалення тощо). Найбільш поширеною є класифікація потреб - «піраміда потреб» А. Маслоу.

Потреби людини задовольняються за допомогою неекономічних благ, які надаються людині природою (повітря, морська вода, сонячне тепло тощо) і

економічних благ, які є результатом економічної діяльності (споживчі та виробничі блага). Саме потреби в економічних благах називають економічними потребами. Економічні потреби класифікують за різними критеріями.

Економічні потреби мають загальні ознаки: вони необмежені; постійно зростають; їх не можна задовольнити. До факторів, які зумовлюють необмеженість потреб, відносять, по-перше, людську фантазію; по-друге,

конкуренцію виробників; по-третє, засоби масової інформації.

Суттєвим є наголосити, що безмежність потреб – риса передусім вільних,

демократичних, відкритих суспільств. В радянський час характерними була

21

уніфікація і приглушеність потреб. Офіційна пропаганда насаджувала ідею невибагливості радянських людей.

Виробництво стимулює розвиток нових потреб. Будь-яка задоволена потреба створює нову. Тому економісти формулюють закон зростання потреб,

який виражає об‘єктивну необхідність зростання потреб із соціально-

економічним прогресом людства.

Потреби породжують економічні інтереси. Економічні інтереси – це усвідомлене прагнення економічних суб‘єктів задовольнити певні потреби, які є спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності. Суб‘єктами економічних інтересів є індивіди, домогосподарства, трудові колективи, фірми, суспільство. За суб‘єктами економічні інтереси поділяють на особисті (інтереси індивіда,

пов‘язані з реалізацією приватної власності, трудовою діяльністю), групові

(інтереси споживачів, акціонерів, трудових колективів) і національні економічні інтереси (підтримання стабільних темпів економічного зростання, високого рівня зайнятості, стабільності цін тощо).

Важливу роль в погодженні інтересів відіграє держава, яка використовує різні засоби впливу: по-перше, прийняття законодавчих актів; по-друге,

адміністративні важелі (штрафи, заборони, дозволи, ліцензії тощо); по-третє,

економічні важелі (процентні ставки, номінальну заробітну платню тощо).

У ринковій економіці найважливішими є інтереси споживачів, які визначають, що виробляти і в якій кількості. Саме ці інтереси окреслюють орієнтири дій для виробників. Відповідно виробники запроваджують нові технології, знижують витрати виробництва. А це означає, що первинність інтересів споживачів дає змогу задовольнити інтереси виробників і суспільства загалом.

Для виробництва товарів і послуг використовуються різноманітні економічні ресурси. Економічні ресурси – це всі природні, людські та вироблені людиною ресурси, що використовуються для виробництва товарів і послуг. Це праця, капітал, земля і підприємницькі здібності. Економічні ресурси, що

22

безпосередньо використовуються в процесі виробництва, називаються факторами виробництва.

Спільною рисою всіх економічних ресурсів є їх обмеженість, рідкісність на певний момент часу. Обмеженість ресурсів породжує низку проблем:

обмеженість обсягів виробництва матеріальних благ, необхідність економії економічних ресурсів та необхідність вибору найефективнішого варіанта використання ресурсів із цілого ряду існуючих альтернатив.

Обсяг виробництва товарів і послуг з обмежених ресурсів є завжди недостатнім для задоволення необмежених потреб суспільства. Це обумовлює потребу ефективного використання ресурсів та економічного вибору.

Обмеженість та економічний вибір пояснює крива виробничих можливостей, яка показує обсяги максимально можливого виробництва двох товарів (пожежних машин та продуктів харчування) за умови повного використання обмежених економічних ресурсів.

Кожна точка на кривій виробничих можливостей показує на максимальні обсяги випуску двох економічних благ. Усі точки, що лежать всередині кривої вказують, що економіка не повністю використовує наявні ресурси, а усі ж точки поза кривою вказують на більшу кількість обох благ, що є бажаним, проте недосяжним за даної технології та економічних ресурсів. Крива виробничих можливостей вказує на те, що суспільство повинно здійснити вибір між альтернативами, беручи до уваги той факт, що збільшення виробництва блага X (продуктів харчування) можливе лише за умови пожертви деякою кількістю блага

Y (пожежних машин).

Кількість іншого блага, від якого доводиться відмовитись або пожертвувати, заради одержання деякої додаткової кількості іншого блага,

називають альтернативною вартістю цього блага. В нашому випадку кількість блага Y, від якого доводиться відмовитись, щоб отримати додаткову одиницю блага X, є альтернативною вартістю цієї одиниці блага X. Проте збільшення виробництва кількості блага X на одну одиницю вимагає відмови від усе більшої кількості блага Y. Необхідність збільшення кількості ресурсів, що переводяться з

23

виробництва одного блага для одержання більшої кількості додаткових одиниць іншого блага, становить зміст закону зростання альтернативної вартості.

Крива виробничих можливостей використовується для графічного пояснення економічного зростання, результатом якого є збільшення виробництва національного продукту. При цьому крива зміщується вправо. Положення кривої виробничих можливостей в майбутньому буде залежати від того, який вибір робить суспільство сьогодні. Тому необхідно постійно збільшувати інвестиції в нові технології, у розвиток фундаментальних наук, наукових досліджень, в

освіту, що в найближчій перспективі дасть можливість збільшити виробництво економічних благ. Саме це відображає розумне поєднання інтересів споживачів,

інтересів виробників та інтересів держави.

Отже, виробництво є найважливішою сферою життєдіяльності людей, де відбувається процес створення економічних благ, необхідних для задоволення їхніх потреб. Виробництву притаманні три основні ознаки:

1. Виробництво має суспільний характер, оскільки здійснюється суб‘єктами господарювання на основі суспільного поділу праці.

2. В процесі виробництва між людьми виникають виробничі економічні відносини, суть яких визначається відносинами власності.

3. Виробництво – це безперервний процес, воно постійно відтворюється. В процесі відтворення відтворюється власне виробництво, розподіл, обмін і споживання вироблених економічних благ. Розрізняють два типи відтворення:

просте і розширене, хоч буває і звужене, як це було в Україні під час економічної кризи 90-х рр. XX ст. Розширене відтворення означає економічне зростання національної економіки.

Виробництво як стадія суспільного відтворення – це сукупність вхідного

потоку (економічні ресурси), безпосередньо виробництва і вихідного потоку (вироблені

економічні блага). Економічні ресурси в процесі виробництва стають факторами виробництва, остання поділяються на особисті (праця, підприємницький талант),

речові (капітал, земля). Крім цього у виробництві задіяні нематеріальні фактори

(інформація, знання, наука, досвід, екологія тощо).

24

У будь-якому суспільстві елементами процесу виробництва є безпосередньо праця, засоби праці та предмети праці. Праця – це цілеспрямована діяльність людей, результатом якої є виробництво економічних благ. Засоби праці - речі,

якими людина діє на предмети праці з метою перетворення їх у економічні блага

(машини, устаткування, комп'ютери і т.п.). Засоби виробництва - сукупність предметів і засобів праці, які використовуються при створенні життєвих благ.

Предмети праці - частина засобів виробництва, яка один раз бере участь у виробничому процесі і повністю переносить свою вартість на створений продукт

(сировина, матеріали, паливо, енергія).

Суспільне виробництво має галузеву структуру. Галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво) та матеріальні послуги (транспорт, зв'язок, торгівля, комунальне господарство,

пошиття одягу, хімчистка тощо) формують матеріальне виробництво.

Нематеріальне виробництво охоплює галузі, в яких створюються нематеріальні блага (духовні цінності) та надаються нематеріальні послуги (охорона здоров‘я,

освіта, наука, культура, інформатика, спорт тощо).

Важливою характеристикою виробництва є його ефективність, яка визначається відношенням між ефектом (результатом) і затратами на цей результат,

найбільш повне задоволення потреб людини і суспільства за наявних економічних ресурсів. Економічна ефективність виробництва означає виробництво максимальної кількості продукту за даних ресурсів і технології їх використання з мінімальними витратами виробництва. До показників ефективності виробництва відносять продуктивність праці, капіталовіддачу і капіталомісткість. Зростання ефективності виробництва означає збільшення перших двох показників і зменшення третього показника.

25

ПОТРЕБИ І ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Потреба – це відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості, об‘єктивні умови існування людини

ІЄРАРХІЯ ЛЮДСЬКИХ ПОТРЕБ А.МАСЛОУ

Потреба самореалізації і творчості, в реалізації

Y

своїх потенційних здібностей і можливостей

Потреба у повазі, досягненні статусу, самоповазі,

IY

компетентності і визнанні

Соціальні потреби – потреба у спілкуванні,

III

любові, турботі

Потреба в безпеці і гарантіях – потреба захисту,

II

потреба в стабільності, гарантія зайнятості

Фізіологічні потреби - потреба в їжі, одязі, житлі

I

Людина – це піраміда потреб з біологічними в основі і духовними на вершині. Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином возвеличує і тіло, і всі його потреби. Якщо спрямувати людину до усвідомлення всіх своїх потреб… то дуже скоро ми можемо спостерігати розквіт цивілізації нового типу. Людина стане більш відповідальною за свою долю, буде керуватися цінностями свого розуму, перестане бути байдужою до оточуючого її світу… що означатиме наближення до суспільства, побудованого на духовних цінностях.

А.Г. Маслоу

Економічні потреби – це потреба в економічних благах

Ознаки економічних потреб

Необмеженість

Постійне зростання

Їх не можна

задовольнити

Фактори, що спричинюють

необмеженість потреб

Людська фантазія

Конкуренція

Засоби масової

виробників

інформації

26

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПОТРЕБ

За походженням

Первинні

(фізіологічні)

Вторинні

(потреба влади)

За засобами

задоволення

Матеріальні

(потреби в

матеріаль-

них благах)

Нематеріаль-

ні (потреба в

послугах)

За нагальністю

задоволення

Першочерго-

ві (предмети

першої

необхідності

Другорядні

(предмети

розкоші)

За способом

задоволення

Індивідуаль-

ні потреби

(їжа, одяг

тощо)

Колективні

(громадсь-

кий порядок,

безпека)

За участю у відтво-		За ступенем
рювальному процесі		реалізації
Виробничі (потреби у	Дійсні потреби		Платоспроможні
засобах виробництва)
	(визначаються рівнем		потреби (визначаються
	розвитку економіки)		рівнем доходів)
Невиробничі (потреби
у споживчих благах)		Абсолютні потреби
		(перспективні,	потреби)

ВЗАЄМОВПЛИВ ПОТРЕБ І ВИРОБНИЦТВА

Потреби – основний		Виробництво –
спонукальний мотив		доцільна діяльність
розвитку виробництва		людей, спрямована на
		задоволення потреб

Економічний закон зростаючих потреб – відображає внутрішньо необхідні і сталі зв‘язки між потребами і існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно розвиток потреб є рушійною силою розвитку людського суспільства, що, у свою чергу, стимулює появу нових потреб

27

ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

Економічні інтереси – це усвідомлене прагнення економічних суб‘єктів задовольнити певні потреби, які є спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності

Взаємозв’язок потреб та інтересів

Є формою вияву економічних потреб

_{Економічні інтереси} Відображають існуючий рівень і динаміку задоволення економічних потреб

Спонукають економічні суб‘єкти до діяльності з метою задоволення потреб

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ

За важливістю

Першочергові

Другорядні

За об’єктами

Майнові

Фінансові

За ступенем	За можливостями
усвідомлення	реалізації
Дійсні	Реальні
Уявні	Утопічні

За часовою ознакою		За суб’єктами
Поточні	Особисті	Національні
Перспективні		Групові, колективні

КООРДИНАЦІЯ ІНТЕРЕСІВ ЕКОНОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ

Інтерес споживача

Інтерес виробника		Національний інтерес

28

ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ВИДИ

Матеріальні ресурси –	Економічні	Людські ресурси –
земля й капітал	ресурси	праця й підприємницькі
		здібності

Еконо-мічні

ресурси

Земля – це всі дарові блага природи, які застосовуються у виробництві, а саме: орні землі, пасовища, ліси, водні ресурси, поклади корисних копалин тощо

Капітал, або капітальні блага – це ресурс тривалого використання, який виготовлений людиною (будівлі, споруди, обладнання, машини, транспортні засоби, інструменти тощо)

Праця як економічний ресурс охоплює сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовуються у виробництві товарів і послуг

Підприємницькі здібності – це здібності людини поєднувати й організовувати використання трьох інших економічних ресурсів у процесі виробництва

Фактори виробництва – це економічні ресурси, що використовуються в процесі виробництва

ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМЦЯ

Поєднує землю,		Приймає		Запроваджує у		Йде на ризик
працю і капітал у		рішення в		виробництво
єдиний процес		процесі ведення		нові технології
виробництва		бізнесу

29

ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ЯК НАСЛІДОК СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖ БЕЗМЕЖНІСТЮ ПОТРЕБ І ОБМЕЖЕНІСТЮ ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ

Потреби							Ресурси
необмежені; постійно		Суперечність					обмеженість, рідкісність
зростають; їх не можна							на певний момент часу
задовольнити
	Лежить в основі розвитку
	економіки, визначає мету
	економічної діяльності,
	зумовлює проблему
	економічного вибору

Економічний вибір

Які економічні блага		Які ресурси та		Кому дістануться
і у якій кількості		технології		економічні блага і в
виробляти		використовувати для		якій кількості
		виробництва благ

Крива виробничих можливостей – це крива, яка вказує на можливість альтернативного використання економічних ресурсів і ефективне їх використання за умов повної зайнятості і повного обсягу виробництва за існуючого рівня технології.

Пожежні

Альтернативні можливості виробництва

машини

A

B

продуктів харчування та пожежних машин

12

C

10

–

Виробничі

Продукти

Пожежні

альтерна-

харчування,

машини,

8

–

D

M

тиви

млн.од.

тис.штук

A

0

12

6

–

B

1

11,5

4

–

K

C

2

10

2

–

D

3

8

F

4

0

0

F

1

2

3

4

Продукти

харчування

30

ВИРОБНИЦТВО ТА ЙОГО ФАКТОРИ

Виробництво – взаємодія між людьми, їх вплив на речовину природи з метою отримання життєвих благ; процес створення економічних благ, необхідних для задоволення потреб людей

Ознаки виробництва

Виробництво має		В процесі виробництва		Виробництво постійно
суспільний		між людьми		повторюється, тобто відтворюється.
характер		виникають виробничі		Процес відтворення включає чотири
		відносини (відносини		стадії: власне виробництво,
		власності)		розподіл, обмін і споживання

ВИРОБНИЦТВО

Особисті

фактори (праця,

підприємницькі

Вхідний

Вихідний

здібності)

потік

потік

РЕСУРСИ

ЕКОНОМІЧНІ

БЛАГА

Нематеріальні

Речові фактори

фактори (наука,

(капітал, земля)

інформація,

знання тощо)

Основні елементи процесу виробництва

Праця		Засоби праці		Предмети праці

Засоби виробництва

31

СУСПІЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ

Відтворення – постійний розвиток суспільного виробництва в органічній єдності власне виробництва, розподілу, обміну і споживання вироблених економічних благ (фази відтворення); безперервне відновлення процесу суспільного виробництва

ВИРОБНИЦТВО

СУСПІЛЬНЕ

СПОЖИВАННЯ

Виробниче Особисте

РОЗПОДІЛ

Ресурсів Вироблених благ

ВИРОБНИЦТВО

ОБМІН

Діяльністю Благами

Основні види суспільного відтворення

Просте відтворення –

відтворення, здійснюване в незмінних масштабах, за однакового рівня техніки і продуктивності праці

Розширене відтворення –

постійно відновлюваний процес суспільного виробництва у зростаючих масштабах, основою якого є якісне вдосконалення факторів виробництва і технології їх використання

32

СТРУКТУРА СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ

ВИРОБНИЦТВО

Матеріальне виробництво				Нематеріальне виробництво

Матеріальні		Матеріальні		Нематеріальні		Нематеріальні
блага		послуги		послуги		блага
Промисловість		Транспорт		Охорона		Духовні блага
Сільське		Зв'язок		здоров‘я
господарство		Торгівля (част-		Освіта
Будівництво		ково)		Наука
Торгівля (част-				Культура
ково)

СФЕРА ПОСЛУГ

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА

Ефективність - здатність приносити ефект, результативність процесу, роботи, проекту тощо. Ефективність виробництва визначається як відношення ефекту (результату) до витрат виробництва

Показники ефективності виробництва:

1. Продуктивність праці – це обсяг випуску продукції в розрахунку на одного працівника.

Обсяг.продукції Продуктивність праці = _{Кількість.працівників} .

2. Капіталовіддача – це вартість виробленої продукції в розрахунку на 1 грн. вартості основного капіталу.

_{Капіталовіддача =} Вартість.виробленої .продукції _. Вартість.основного.капіталу

3. Капіталомісткість – показник, обернений до капіталовіддачі, характеризує затрати основного капіталу в розрахунку на 1 грн виробленої продукції

33

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які фактори впливають на формування потреб?

2. Які види потреб вам відомі? Дайте їх характеристику.

3. В чому полягає сутність закону зростання потреб?

4. Що означає поняття ―інтерес‖? Як він виникає? На чому ґрунтується?

5. Як впливають потреби на виробництво?

6. Охарактеризуйте систему економічних інтересів.

7. Хто виступає суб‘єктами економічних інтересів?

8. Які ви знаєте фактори виробництва?

9. Як ви розумієте терміни ―економічний ресурс земля‖, ―економічний ресурс праця‖, ―економічний ресурс капітал‖?

10. Чому в суспільстві виникає проблема економічного вибору? Що характеризує крива виробничих можливостей?

11. На яке запитання дає відповідь виробник, вивчаючи потреби споживачів?

а) що виробляти;

б) як виробляти;

в) у чиїх інтересах;

г) з чого виробляти?

12. Чому не потреби у визнанні, а фізіологічні потреби становлять основу

―піраміди Маслоу‖?

13. Проаналізуйте ситуацію. До вітрини магазину підходять два покупці,

котрі мають однакові заробітні плати і однакові суми грошей у гаманцях.

Дивлячись на ціну розкладеного на вітрині товару, перший з них каже: ‖Занадто дорого‖. Другий зауважує: ―Цілком доступна ціна‖. Чим, на ваш погляд можуть бути зумовлені такі оцінки?

14. Які об‘єкти з наведеного переліку належать до економічних ресурсів?

а) земля і виробничі споруди;

б) засоби праці;

34

в) продукти харчування;

г) одяг, взуття;

д) автомобілі;

е) гроші;

є) підприємницька діяльність;

ж) праця.

15. У таблиці наведено виробничі можливості в економіці країни, яка виробляє два види товару – холодильники та автомобілі:

Вид продукції		Виробничі альтернативи
	А	Б	В	Г	Д
Автомобілі,	60	55	45	30	0
тис. одиниць
Холодильники,	0	10	20	30	40
тис. одиниць

Побудуйте криву виробничих можливостей і проаналізуйте її. Про що свідчать точки на кривій? Які зміни відбудуться на графіку, коли відбудеться вдосконалення технології у виробництві холодильників?

35