Тема 7. Доходи, їх джерела і розподіл

Кожна людина протягом всього життя щоденно стикається з проблемою, як отримати дохід, як витратити заощадження так,

щоб у найбільшій мірі захистити себе від ударів долі.

Пол Самуельсон

Капіталізм – це несправедливий розподіл благ, соціалізм – справедливий розподіл бідності.

У.Черчілль

В попередніх темах ми з‘ясували, як за допомогою ринкового механізму змішана економіка вирішує питання: що і як виробляти? Коли відбувся процес виробництва, виникає ще одне важливе питання: для кого вироблено економічні блага, хто буде користуватися ними? На останнє питання сучасна економіка відповідає: для платоспроможного споживача, оскільки в центрі уваги цієї системи є інтереси людини, споживача. Величина і способи отримання окремою сім‘єю чи людиною сукупного доходу, який використовується для задоволення соціальних, економічних і духовних потреб, а також шляхи розподілу доходу є однією з важливих теоретичних і практичних проблем в сучасному суспільстві.

Мета вивчення теми – з‘ясування суті, походження та форм доходів, а

також принципів розподілу цих доходів у ринковій економіці.

У результаті вивчення теми студент повинен

знати поняття: дохід, номінальний дохід, реальний дохід,

функціональний розподіл доходів, індивідуальний розподіл доходів, заробітна плата, номінальна заробітна плата, реальна заробітна плата, відсоткова ставка,

номінальна і реальна відсоткова ставка, рента, крива Лоренца, коефіцієнт Джині,

рівень бідності, прожитковий мінімум, фізіологічний мінімум, трансфертні платежі, політика доходів;

вміти: розрізняти функціональний і індивідуальний розподіл доходів;

пояснити суть заробітної плати, її форми і системи; аналізувати фактори, що визначають рівень заробітної плати; пояснити, чому саме попит на землю є головним чинником, який визначає ціну земельної ділянки і її зміну; визначати ціну земельної ділянки; пояснити фактори, що спричинюють нерівність в розподілі доходів; порівняти і проаналізувати нерівність в розподілі доходів в розвинутих ринкових і перехідних економічних системах; проаналізувати дію

115

прогресивного оподаткування і трансфертів на процес згладжування нерівності в розподілі доходів; побудувати графік кривої Лоренца і проаналізувати його, а

також обчислити коефіцієнт Джині; проаналізувати соціальну політику держави.

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА

Дохід – це складне економічне поняття, яке застосовується в сучасній економічній науці. Під доходом розуміють грошову суму, яка регулярно і на законних підставах надходить у безпосереднє розпорядження ринкового суб‘єкта.

В національній економіці всі доходи насамперед зосереджуються в руках власників економічних ресурсів. Оскільки кожен власник економічних ресурсів виконує певну функцію в ринковій економіці, тому первинне формування доходів одержало назву функціонального розподілу доходів. В результаті функціонального розподілу доходів формуються первинні доходи - заробітна плата, прибуток, відсоток від грошового капіталу та рента. На рівні національної економіки ці первинні доходи виступають у формі національного доходу. В

сучасній ринковій економіці спостерігається тендгенція до зростання частки заробітної плати, яка складає зараз біля 80% створеного національного доходу.

Підприємець бере на себе організацію виробництва, реалізує підприємницькі здібності і отримує максимальний прибуток. Якщо капітал виступає у грошовій формі, то постачальник грошового капіталу в національну економіку одержує позичковий відсоток, який є ціною позичкового капіталу.

Ставка позичкового відсотка для інвестора виступає як альтернативна вартість інвестицій. Інвестиційне рішення фірми, тобто коли для фінансування інвестиційних проектів фірма залучає позичковий капітал, визначає реальна відсоткова ставка, тобто номінальна ставка за мінусом темпу інфляції.

Дохід власника землі називається рентою. Оскільки пропозиція землі є абсолютно нееластичною за ціною, то головним фактором, який визначає ціну землі, є величина попиту на землю. Для сільськогосподарських земель на попит впливає родючість земель і їх місце розташування, для земель

116

несільськогосподарського призначення головним фактором попиту є їх місцерозташування.

Заробітна плата є основною формою доходу в ринкових умовах. Вона виступає ціною послуг праці. Заробітна плата має дві форми – погодинну і відрядну, кожна з яких має свої системи. Разом з тим, розглядаючи роль заробітної плати у платоспроможному попиті населення, слід пам‘ятати про її зв‘язок із рівнем цін на товари і послуги. Тому розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата – це заробітна плата, яку отримує найманий працівник у грошовій формі. Вона не відображає рівня цін, а тому і можливостей споживчих витрат ринкового суб‘єкта. Реальна заробітна плата визначається кількістю споживчих благ, які можна купити за номінальну заробітну плату.

У формуванні розмірів заробітної плати в ринкових умовах важливу роль відіграють профспілки. Вони беруть участь у регулюванні оплати праці через укладання тарифних угод, що дає можливість підвищити заробітну плату.

Регулювання заробітної плати здійснює і держава. Політика доходів – це один із напрямів соціальної політики держави.

З‘ясовуючи розподіл доходів у національній економіці, необхідно зауважити, що функціональний розподіл доходів не є завершеним і остаточним розподілом доходів. На цьому етапі аналізу неможливо проаналізувати розподіл доходів між окремими фізичними особами, сім‘ями чи домогосподарствами у суспільстві, тобто неможливо проаналізувати індивідуальний розподіл доходів.

Аналіз доходу сім‘ї одночасно дає можливість виявити всі фактори, що визначають рівень і структуру доходів. Рівень доходу сім‘ї залежить від рівня економічного розвитку національної економіки відображає рівень життя населення, формує відповідну якість життя і залежить від рівня економічного розвитку національної економіки. Джерелами формування сімейних доходів є заробітна плата, доходи від власності, доходи від особистого підсобного

117

господарства, доходи від підприємницької діяльності; урядові трансферти,

тіньові доходи. Сім‘я свої доходи використовує на харчування, придбання одягу і товарів тривалого користування, соціально-культурні, побутові і комунальні послуги, оплату транспорту, заощадження тощо. Структура витрат сім‘ї залежить від рівня економічного розвитку країни.

Індивідуальний розподіл доходів між окремими сім‘ями в будь-якій економічній системі, в тому числі і в ринковій, є нерівномірним. Для визначення ступеня нерівномірності розподілу доходів в економічній науці використовується крива Лоренца і коефіцієнт Джині, на основі яких можна аналізувати ступінь нерівності в розподілі доходів в різні періоди часу в даній країні або порівнювати його в різних країнах. Причинами нерівномірного індивідуального розподілу доходів є володіння різною власністю; відмінності в здібностях (фізичних і інтелектуальних); відмінності в освіті; відмінності в професійній підготовці; різне ставлення до ризику; відмінності в становищі на ринку; наявність зв‘язків,

особистих контактів або дискримінації; розмір і склад сім‘ї; географічний фактор

– мобільність робочої сили. Всі ці причини по-різному впливають на ступінь нерівномірності розподілу доходів. Найбільше нерівномірність зумовлює володіння власністю.

Нерівність в розподілі доходів у суспільстві зумовлює соціальну напруженість у суспільстві, безконтрольний розподіл доходів, проблему бідності.

Бідність – це такий рівень життя, який не може забезпечити нормальні умови відтворення населення. До бідних відносять людей, які не мають доходів,

достатніх для задоволення життєво необхідних потреб. Для віднесення людини до прошарку бідних в державі встановлюють мінімальний національний стандарт споживання – прожитковий мінімум. Прожитковий мінімум – це законодавчо визначений набір споживчих товарів і послуг, виражених у грошах, необхідний для забезпечення фізіологічних та соціально-культурних потреб людини та збереження її здоров‘я.

118

Згідно Закону України ―Про прожитковий мінімум‖, норматив

прожиткового мінімуму формується з розрахунку на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення.

Прожитковий мінімум є важливим соціально-економічним нормативом, який використовується для визначення розмірів мінімальної заробітної плати,

мінімальної пенсії, розмірів трансфертних виплат, величини неоподатковуваного мінімуму тощо. Всесвітній банк для міжнародних порівнянь рекомендує використовувати межу бідності, що встановлена на рівні 1 дол. на людину в день для країн Східної Європи, а для країн, що утворились після розпаду СРСР, – 4

дол. на людину в день.

Прожитковий мінімум поділяє всі сім‘ї за рівнем споживання на умовні дві групи: на забезпечених та малозабезпечених (бідних). Для характеристики бідності використовують також поняття крайньої форми бідності, яка вимірюється фізіологічним мінімумом. Крайня форма бідності – це бідність, яка поряд із стандартами цивілізації асоціюється з межею виживання, тобто це такий рівень задоволення потреб людини у харчуванні, нижче якого існування людини недопустиме. В Україні до категорії бідних відноситься четверта частина населення. Умовами подолання бідності в Україні є збільшення зайнятості населення і рівня заробітної плати, впровадження страхових принципів соціального захисту працівників.

Методика визначення межі бідності є різної в різних країнах. В

європейських країнах ця межа визначається на основі врахування даних про бюджет робітників. До бідних відносять сім‘ї, доходи яких складають 2/3 від середнього доходу робітників по країні. В США критерієм визначення межі бідності є структура споживання сім‘ї: до бідних сімей відносять ті сім‘ї, які витрачають третину доходу на продукти харчування. Згідно цієї методики, за межею бідності зараз живе понад 15% населення.

З метою зменшення диференціації доходів між окремими сім‘ями і подолання бідності держава регулює розподіл та перерозподіл доходів. Це регулювання держава здійснює за допомогою використання прогресивної шкали

119

оподаткування; системи державних трансфертних виплат; розвитку програм соціального страхування; встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії;

індексації фіксованих доходів при високому рівні інфляції; регулювання цін на соціально важливу продукцію (на основні продукти харчування, предмети першої необхідності, комунальні послуги).

У всіх державах ринкової економіки найменш забезпечене населення отримує соціальні виплати в формі грошових і натуральних (талони на харчування, медичне обслуговування, дешеве житло, транспортні послуги тощо)

трансфертів. Трансферти надаються як з державного, так і з місцевого бюджету і фінансуються із загальних податкових надходжень.

В усіх країнах ринкової економіки розвиваються програми соціального страхування, яке передбачає такі види: пенсійне, медичне, страхування від безробіття, страхування від нещасних випадків на виробництві. В Україні система державного соціального страхування і пенсійного забезпечення включає пенсійну систему та соціальне страхування на випадок безробіття, у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків.

Індексація доходів державою здійснюється при високому рівні інфляції і стосується в першу чергу тих, хто отримує фіксовані доходи. Це компенсує втрату доходів в результаті зростання вартості життя. Світовий досвід проведення індексації доходів показує, що цей процес має бути диференційованим по окремих категоріях людей і в часі.

Матеріальною основою перерозподілу доходів в Україні також є державні фінанси. Проте існуюча система оподаткування володіє слабим ефектом перерозподілу. В Україні акцент зроблено на непрямі податки, які, як відомо,

збільшують ціни і впливають не тільки на номінальні, але і на реальні доходи. Це означає, що всі платники непрямих податків, в тому числі і найбідніша частина населення, беруть участь в фінансуванні соціальних трансфертів.

120

СУТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ

Дохід – це грошова сума, яка регулярно і на законних підставах надходить у

безпосереднє розпорядження ринкового суб‘єкта

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ

За суб'єктом



доходи домогосподарств;



доходи фірм;

привласнення



доходи держави;



доходи нації (національний

дохід)

За величиною



номінальний

дохід

(дохід,

виражений в цінах поточного року);

одержаного доходу



реальний дохід (дохід, виражений в

цінах базового року).



доходи від трудової діяльності;



доходи

від

підприємницької

За джерелом

діяльності;



доходи від власності;

надходження



доходи,

що

безпосередньо

не

пов‘язані з результатами трудової і

підприємницької діяльності (трансферти,

благодійні послуги)



валовий дохід (грошова виручка від

Доходи

реалізації продукції);



середній

дохід

(валовий

дохід

в

підприємства

розрахунку

на

одиницю

виробленої

продукції).



заробітна плата як ціна послуг

Розподіл за

праці;



рента як дохід від землі;

факторами



прибуток

як

дохід на

виробничий

виробництва

капітал;



процент як дохід на грошовий

капітал.

121

РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Розподіл доходів

Функціональний розподіл доходів

Заробітна
		Прибуток
плата

Процент Рента

Індивідуальний розподіл доходів

Основна характеристика

Нерівність в розподілі доходів

Виникає проблема бідності

Державне регулювання розподілу доходів, напрямками якого є:

• використання прогресивної

• шкали оподаткування;

• система державних трансфертних виплат;

• розвиток програм соціального страхування;

• встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії;

• індексацію фіксованих доходів при високому рівні інфляції;

• регулювання цін на соціально важливу продукцію

122

РЕНТА

РЕНТА – це дохід фактора виробництва, пропозиція якого є абсолютно нееластичною

Фіксований характер землі означає, що попит виступає найважливішим фактором, який визначає ренту і ціну землі. При зростанні попиту на землю з D до D₁ ціна землі підвищується з Pt до Pt₁.

Ціна землі, що продається, визначається за формулою: Рt = ^R_r , де R

– величина земельної ренти, що очікується з даної ділянки землі за рік; r – ставка позичкового відсотка.

Pt S

Pt

Pt1
D	D1
0	Кількість землі

Рис.12.1. Залежність ціни землі від попиту на землю

Фактори, що впливають на величину ренти, яку отримують власники землі

Зміна цін на продукцію, що вирощується на цій землі

Рівень продуктивності, який може бути досягнутий на цій ділянці землі

123

ПОЗИЧКОВИЙ ВІДСОТОК

Позичковий відсоток – це винагорода, яку одержує власник грошей за те, що надав їх суб‘єктам господарювання для користування

Ставка позичкового відсотка – це ціна, яку сплачують за користування грошима. Вона

визначається відношенням суми позичкового процента до величини позики і виражається у процентах

Відсоткова ставка

Номінальна відсоткова		Реальна відсоткова
ставка –		ставка –
– ставка відсотка за		номінальна
поточного курсу без		відсоткова ставка, очищена
поправки на інфляцію, яка		від впливу інфляції (за
сплачується власникові		мінусом темпу інфляції)
капіталу за використання
взятих у позику його коштів

Фактори, що зумовлюють диференціацію процентних ставок

Ступінь		Терміно-		Розмір		Система		Конкуренція
ризику		вість		позики		оподатку-		на кредитно-
						вання		му ринку

124

ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Заробітна плата – це ціна послуг праці, тобто це винагорода, яку одержує найманий працівник за свою працю

Номінальна заробітна плата –

це заробітна плата, яку отримує найманий працівник у грошовій формі

Реальна заробітна плата визначається кількістю споживчих товарів і послуг, які можна купити за номінальну заробітну плату

Фактори диференціації заробітної плати

		Різні	умови		праці і
Відмінності у							Наявність	економічної
кваліфікації,		різна	її привабливість.				ренти. Економічна рента
здібностях, досвіді		Диференціація					- це додатковий дохід,
роботи. В результаті		заробітної			плати		який одержують		більш
можна виділити різні		характерна			для		кваліфіковані
неконкуруючі групи		працівників		однакової			працівники,	тобто рента
певних професій,		кваліфікації		в	межах		є платою за рідкісний
зокрема, це		однієї	конкуруючої				ресурс	–	їх
кваліфікована і		групи.		Працівники			кваліфікацію.		Її
некваліфікована		непривабливої			з точки		отримують		відомі
праця		зору умов праці галузі					спортсмени,	кіноактори,
		одержують		додаткову			представники
		заробітну плату					модельного бізнесу

125

ФОРМИ І СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ

ОПЛАТА ПРАЦІ

ФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ
		СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ

ПОГОДИННА

Оплата праці здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу і рівня кваліфікації

ВІДРЯДНА

Оплата праці здійснюється за нормами і розцінками, що встановлюються, виходячи із розряду виконуваних робіт Застосовується в умовах можливості нормування робіт і необхідності стимулювання збільшення виробітку (продуктивності праці)

ЗМІШАНІ ФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Проста погодинна

Погодинно-преміальна

За посадовими окладами

Пряма відрядна

Відрядно-преміальна

Відрядно-прогресивна

Акордна

Безтарифна система

Контрактна система

Система участі в прибутках

126

Таблиця 7.1

Темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати (1995-2008 рр.)

		Середньомісячна заробітна плата
Роки		номінальна				реальна
	гривень			до попереднього року		у % до попереднього
						року
1995	73			514,2		110,6
1996	126			171,4		96,6
1997	143			113,7		96,6
1998	153			107,2		96,2
1999	178			115,7		91,1
2000	230			129,6		99,1
2001	311			135,2		119,3
2002	376			121,0		118,2
2003	462			122,8		115,2
2004	590			127,5		123,8
2005	806			136,7		120,3
2006	1 041			129,2		118,3
2007	1 351			129,7		112,5
2008	1 806			133,7		106,3

Таблиця 7.2 Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності,

гривень

Р оки

Вид діяльності

1 995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Всього	73	126	143		153		178		230			311		376		462		590			806		1041	1351				1806
Сільське
господарство	37	69	85		89		102		111			151		178		210		295			415		553	733				1076
Лісове господарство	60	109	117		116		131		175			224		271		350		498			668		851	1100				1311
Промисловість	89	153	173		186		220		302			406		485		591		743			967		1212	1554				2017
Будівництво	103	154	166		184		207		260			362		427		546		709			894		1140	1486				1832
Торгівля; ремонт
автомобілів	66	106	126		140		175		226			284		330		394		509			713		898	1145				1514
Діяльність зв‘язку
та транспорту	90	161	174		202		241		336			460		573		685		843			1057		1328	1670				2207
Фінансова
діяльність	172	275	301		333		410		560			833		976		1051		1258			1553		2050	2770				3747
Державне
управління	81	162	200		202		225		335			396		495		577		691			1087		1578	1852				2581
Освіта	71	119	126		128		141		156			224		267		340		429			641		806	1060				1448
Охорона здоров‘я	75	117	122		124		129		138			183		223		279		351			517		658	871				1177
Сфера культури та
спорту	63	109	119		126		143		162			211		247		299		400			620		828	1090				1511

МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ

127

ЗА МАСШТАБАМИ ДІЇ

ЗАГАЛЬНІ

Охоплюють все працездатне населення

СЕЛЕКТИВНІ

Розповсюджуються на окремі групи працездатних людей, наприклад, молодь

ЗА СПОСОБОМ ДІЇ

ПРЯМІ

Спрямовані на:

• встановлення мінімальної заробітної плати;

• створення додаткових робочих місць;

– регламентації робочого часу

НЕПРЯМІ

Впливають на ринок праці за допомогою проведення державою:

– податкової політики;

– кредитно-грошової політики;

– бюджетної політики

ЗА ВИДОМ ДІЇ

АКТИВНІ

– сприяння в працевлаштуванні;

– створення нових робочих місць;

– підвищення кваліфікації;

– профорієнтація;

–оплачувані громадські роботи

ПАСИВНІ

– виплата допомоги по безробіттю;

– страхування на випадок безробіття;

– матеріальна допомога по

безробіттю

ЗА ЗМІСТОМ

ЕКОНОМІЧНІ		АДМІНІСТРАТИВНІ		ІДЕОЛОГІЧНІ
		Законодавчі акти, які		Заходи, які спрямовані
До цих заходів належать:
– надання кредитів,		регламентують:		на формування
субсидій, дотацій, пільг;		– робочий час:		громадської думки, що
– регулювання рівня		– межі працездатного		полегшує проведення
податків;		віку;		державою певної
– зміна ставки відсотка		– обмеження імміграції		політики на ринку
				праці

ФОРМУВАННЯ ФОНДУ СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ І НАПРЯМИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

128

129

ІНДИВІДУАЛЬНІ ДОХОДИ: ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ

Під доходом розуміється сума грошей, яку отримала особа або сім‘я за певний період часу (року)

Джерела формування
		Розподіл сімейних доходів
сімейних доходів



заробітна плата;

Сплата індивідуальних податків

• доходи від власності;

• доходи від особистого

підсобного господарства;							Використання на споживання:
	доходи від кооперативної
						1) купівля товарів поточного
діяльності;
						споживання (продукти
	доходи		від
						харчування, одягу);
підприємницької			діяльності
						2) купівля товарів тривалого
(прибутки, процент);
							користування;
	урядові		трансфертні
						3) оплата послуг (соціально-
платежі,		інші	джерела
						культурні, побутові і комунальні
(спадщина, виграш тощо);
							послуги, послуги транспорту,
	нелегальні доходи.					відпочинку тощо)
						Заощадження частини доходу

Доходи є фактором матеріального добробуту

Доходи є передумовою відтворення ресурсу

Значення

«праця»

індивідуальних

Доходи є фактором тривалості життя

доходів

Доходи впливають на можливості духовного

розвитку, на формування характеру, світогляд

та психологію людини

130

Таблиця 7.3

Доходи та витрати населення України

	2002 р.		2007 р.		2008 р.
Показники	млн грн.	в % до	млн грн.	в % до	млн грн.	в % до
		підсумку		підсумку		підсумку
Доходи - всього	185073	100	623 289	100	856 633	100
в тому числі:
заробітна плата	78950	42,6	278 968	44,8	371 053	43,3
прибуток та змішаний
доход	33540	18,1	95 203	15,3	131 727	15,3
доходи від власності
(одержані)	5297	2,9	20 078	3,2	30 901	3,7
соціальні допомоги та
інші одержані поточні
трансферти	67286	36,4	229 040	36,7	322 952	37,7
Витрати та
заощадження - всього	185073	100	623 289	100	856 633	100
в тому числі:
придбання товарів та
послуг	153589	83,0	509533	81,7	689 055	80,4
доходи від власності
(сплачені)	334	0,2	16924	2,7	30 431	3,5
поточні податки на
доходи, майно, внески
на соцстрахування та
інші сплачені поточні
трансферти	14092	7,6	49 053	7,9	67 375	7,9
нагромадження
нефінансових активів	2464	1,3	9 939	1,6	17 708	2,1
приріст фінансових
активів	14594	7,9	37 840	6,1	52 064	6,1
Наявний дохід	141618	-	470 953	-	646 337	-
Наявний дохід у
розрахунку на одну
особу, грн	2938,0	-	10126,0	-	13 972,4	-
Реальний наявний
дохід, у відсотках до
попереднього року	118,0	-	114,8	-	109,6	-

131

НЕРІВНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ

Причини нерівності розподілу доходів

відмінності в здібностях (фізичних і інтелектуальних)

відмінності в освіті

відмінності в професійній підготовці

різне ставлення до ризику

відмінності в становищі на ринку (наприклад, монополіст на ринку)

наявність зв‘язків, особистих контактів або дискримінації

розмір і склад сім‘ї

володіння власністю

географічний фактор – мобільність робочої сили

Процент
доходу						А
100	–
						Абсолютна рівність
80	–
60	–					Фактичний розподіл
40	–					Абсолютна нерівність
20	–				С	В
0 –|		|	|	|	І
	20	40	60	80	100 Процент сімей
		Рис. 12.2. Крива Лоренца

132

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ ДОХОДІВ

Напрями державного регулювання розподілу доходів

використання прогресивної шкали оподаткування

система державних трансфертних виплат

розвиток програм соціального страхування

встановлення мінімальної заробітної плати і пенсії

регулювання цін на соціально важливу продукцію (на основні продукти харчування, предмети першої необхідності, комунальні послуги)

індексація фіксованих доходів при високому рівні інфляції

Таблиця 7.4

Диференціація життєвого рівня населення

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
	рік	рік	рік	рік	рік	рік	рік	рік
Чисельність населення із
середньодушовими
загальними доходами у
місяць, нижчими від
прожиткового мінімуму:
млн. осіб	39,2	39,9	39,8	35,2	30,3	25,3	23,1	13,2
у відсотках до загальної
чисельності населення	80,2	82,7	83,3	76,2	65,6	55,3	50,9	29,3
у відсотках до
попереднього року	-	101,5	100,0	88,4	86,1	83,5	91,3	57,1
Розмір прожиткового
мінімуму, у середньому
на одну особу в місяць,
грн	270,1	311,3	342,0	342,0	362,23	423,0	472,0	532,0
Квінтільний коефіцієнт
диференціації загальних
доходів населення, разів	2,3	2,5	2,4	2,3	2,4	2,4	2,4	2,0

133

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які види доходів ви знаєте? Які відмінності існують між цими видами

доходів?

2. У чому різниця між номінальними і реальними доходами?

3. Які існують форми розподілу доходів?

4. Чому існує нерівність в розподілі доходів?

5. Які ви знаєте методи відображення та виміру нерівномірного розподілу доходів між різними верствами населення?

6. Що показує крива Лоренца?

7. Що означає коефіцієнт Джині? Як він розраховується?

8. Поясність суть заробітної плати. Що означає номінальна та реальна заробітна плата?

9. Які існують форми та системи заробітної плати?

10. Як існують соціальні наслідки нерівномірного розподілу доходів?

11. Як визначається межа бідності?

12. Які ви знаєте основні інструменти, за допомогою яких держава здатна впливати на зменшення нерівності в розподілі доходів між окремими фізичними особами, домогосподарствами, сім‘ями?

13. Побудуйте криві Лоренца до і після оподаткування доходів. Оцініть коефіцієнт Джині для цих різних кривих Лоренца. Яким є коефіцієнт Джині для суспільства з абсолютною рівністю доходів? Яким є коефіцієнт Джині для суспільства, у якому весь дохід належить одній особі?

14. Детально проаналізуйте вислів: ―Нема потреби вибирати між рівністю і справедливістю. ‖Ефективна‖ економіка з розподілом доходу, який багато хто вважає несправедливим, може призвести до того, що ті, хто отримує мізерні доходи, втратять будь-яку надію на краще майбутнє і зневіряться. Отже,

ефективність буде підірвано. Справедливіший розподіл доходу індукуватиме вищий рівень середньої продуктивності та підвищить ефективність економіки.

Якщо люди вважають, що вони грають у чесну економічну гру, і ця віра спонукає

134

їх до напруженої праці, економіка зі справедливим розподілом доходу, можливо,

буде ефективною‖ [Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія. Принципи,

проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка /Пер. З англ.- Львів: Просвіта,

1999.-С.526].

15. В національній економіці є 5 домогосподарств, які відповідно отримують доходи у розмірі 500 дол., 250 дол., 125 дол., 75 дол. і 50 дол.

Побудуйте криву Лоренца для економіки з п‘яти домогосподарств і поясніть графік.

16. У двох країнах А і В є нерівність у розподілі доходів. Доходи найбіднішої квінтільної групи співвідносяться з доходами найбагатшої квінтільної групи як: в країні А – 1 : 5, а в країні В - 1 : 20.

а) Проаналізуйте рівень економічного добробуту кожної країни.

б) Чи можна однозначно сказати, до якої групи відноситься кожна країна:

високорозвинені, з середнім рівнем розвитку, країни, що розвиваються?

в) Що можна сказати про соціальну орієнтацію економічних систем цих країн?

Обґрунтуйте свої відповіді.

135