- •Історія бібліотечної справи. Відповіді до іспиту.
- •1) Виникнення бібліотек в Ассирії, Вавилоні, Єгипті.
- •2) Бібліотека ассірійського царя Ашшурбанапала (668-626 до н.Е.).
- •3) Бібліотеки Стародавньої Греції класичного періоду (у-уі ст.До н.Е.).
- •4) Бібліотеки елліністичної епохи: Александрійська та Пергамська, бібліотеки Афін та Сиракуз.
- •5) Бібліотеки Стародавнього Риму.
- •6) Праці Варрона та Вітрувія про бібліотеки.
- •7) Бібліотеки Візантії.
- •8) Бібліотеки Арабського халіфата в уп-хіу ст.
- •9) Бібліотеки Західної Європи в період раннього середньовіччя (у-хі ст.).
- •10) Бібліотеки Західної Європи в XII-ху ст.
- •11) Характеристика бібліотеки та практичного посібника на допомогу використанню бібліотеки «Філобібліон», написаного епіскопом-бібліофілом Річардом де Бері (Англія) (1281-1345 рр.)
- •12) Вплив італійського гуманізму на зміну поглядів щодо сутності книгозбірень.
- •13) Петрарка і Бокаччо про утворення міських публічних бібліотек.
- •14) Бібліотека Ватикану.
- •15) Виникнення перших міських бібліотек в Західній Європі (кін. Ху-середина хуіі ст.).
- •16) Виникнення публічних бібліотек у Німеччині. Мартін Лютер про бібліотеки.
- •17) Основні види бібліотек в країнах Європи у хуіі ст.
- •18) Бібліотека Британського музею. Утворення та розгортання діяльності.
- •19) Характеристика бібліотек Великої Британії: церковних, комерційних, громадських.
- •20) Значення праць американського просвітителя т. Джефферсона для розвитку бібліотечної справи.
- •21) Роль в.Франкліна у заснуванні Філадельфійського бібліотечного товариства (40-і рр. Хvііі ст.).
- •22) Значення першого закону парламенту Великобританії про безплатні публічні бібліотеки (1850 р.).
- •23) Перші закони про безплатні публічні бібліотеки в сша.
- •24) Причини і наслідки утворення Бібліотеки Конгресу (сша).
- •25) Основні заходи уряду Франції щодо бібліотек в роки Великої Французької революції.
- •26) Монастирські бібліотеки Московської держави.
- •27) Університетські та спеціальні бібліотеки Росії XVIII ст.
- •28) Бібліотечна справа в Росії у 1-й половині XIX ст.
- •29) Бібліотечна справа в Росії у 2-й половині XIX ст.
- •30. Бібліотечна справа в Росії у 2-й половині XIX ст.
- •30) Назвіть основні напрями діяльності бібліотечно-архівного відділу Міністерства освіти унр.
- •31) Основи бібліотечної політики в добу української революції 1917-1921 рр.
- •32) Охарактеризуйте бібліотеки України, що діяли на початку хх ст.
- •33) Утворення Національної бібліотеки Української держави.
- •38) Заснування мережі радянських книгозбірень в Україні.
- •39) Основні тенденції у діяльності бібліотек України в перод Другої Світової війни.
- •40) Доля книжкових фондів українських бібліотек.
- •441) Державні та громадські органи керівництва бібліотечною справою у 50-80-х роках хх ст.
- •Історія [ред.]
- •Хронологія [ред.]
- •46) Основні напрями розвитку бібліотечної справи в період переходу від тоталітаризму до демократії.
- •47) Відродження національних бібліотек в Україні.
- •48) Бібліотечна мережа України на сучасному етапі.
- •49) Бібліотечне законодавство.
- •50) Бібліотечні асоціації, з'їзди, конгреси.
- •51) Історія утворення національної бібліотеки України (1917-1921 рр.).
- •52) Запровадження радянської цензури до бібліотечної справи в Україні.
- •53) Історія Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника нан України.
- •54) Історія бібліотеки Наукового Товариства ім. Т.Шевченка.
- •55) Бібліотеки Києва в роки Другої світової війни.
- •56) Бібліотеки Харкова в роки Другої світової війни.
- •57) Діяльність Національної Комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей по реституції книжкових фондів бібліотек, вивезених з України в роки Другої світової війни.
- •58) Особливості розвитку мережі публічних бібліотек у 1991-2009 рр.
- •59) Особливості побудови мережі бібліотек нан України у 1991-2009 рр.
- •3. Основнi напрями координацiї дiяльностi бiблiотек мережi
- •4. Система науково-методичного забезпечення дiяльностi бiблiотек мережi
- •60) Характеристика мережі дитячих бібліотек (1991-2009 рр.).
- •61) Історія Національної наукової медичної бібліотеки України.
- •62) Історія Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки.
- •63) Історія Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського.
- •64) Історія Національної Історичної бібілотеки України.
- •65) Історія Національної Парламентської бібліотеки України.
- •66) Основні напрями діяльності Української бібліотечної асоціації.
- •Досягнення уба [ред.]
- •Перспективи [ред.]
- •67) Історія та сучасний стан національних бібліотек різних країн світу: Великобританія.
- •Найцінніші колекції та унікати
- •68) Історія та сучасний стан національних бібліотек різних країн світу:
- •69) Історія та сучасний стан національних бібліотек різних країн світу:
- •Фонди бібліотеки
- •70) Історія та сучасний стан національних бібліотек різних країн світу:
55) Бібліотеки Києва в роки Другої світової війни.
Публічні бібліотеки, за невеликим виключенням, не евакуювали. Залишаючись відкритими для населення до моменту окупації Києва у вересні 1941 року, проводили активну діяльність, спрямовану на виховання читачів у дусі патріотизму, мобілізацію на прискорення перемоги над ворогом. Проводилась активна робота з роз’яснення населенню суті цієї війни, поширювались знання, необхідні в умовах воєнного часу. Працівники бібліотек були задіяні для проведення агітаційної і масової роботи в найрізноманітніших умовах: на промислових підприємствах, агітаційних і призовних пунктах, на місцях будівництва оборонних споруд. Відкривались філії і пункти видачі, пересувні бібліотеки біля призовних пунктів, у військових частинах і госпіталях. Силами працівників бібліотек тут проводились голосні читання, бесіди, огляди літератури. Зміст роботи бібліотек визначався специфікою воєнного часу. Серед читачів спостерігався великий попит на масову оборонну, військово – технічну літературу. В масові міські бібліотеки прийшли нові читачі - військовослужбовці.
12 довоєнних бібліотек вижили, відродилися, піднялися з руїн післявоєнного Києва і несуть читачам знання понині.
У період фашистської окупації переважна більшість бібліотек Києва фактично припинила своє існування. Тільки окремі бібліотеки формально існували. Але їх було дуже мало. До того ж населення їх не відвідувало. Видача книг у цих бібліотеках була обмеженою і здійснювалась на основі списків, куди звичайно включалися книги, схвалені місцевою німецькою військовою і адміністративною владою.
Бібліотекарі Києва, які залишились у тилу ворога під час окупації міста, рятували багатства бібліотек. Це була справді самовіддана праця простих і скромних бібліотекарів. Ризикуючи життям, переховували книги по горищах і підвалах будинків, закопували в землю, рятували, як могли.
Після звільнення Києва від фашистських окупантів населення міста було мобілізоване на очищення вулиць та майданів від руїн. Знайдені на руїнах книжки люди приносили у школи та бібліотеки. Книжки, зібрані в середній школі №138, започаткували бібліотеку по вул. Артема 18. У 1944 році тут створюється державна масова бібліотека ім. Лесі Українки, яка згодом отримала приміщення по вул. Юрія Коцюбинського.
Бібліотекам Києва було заподіяно великої матеріальної шкоди. Німецько – фашистські загарбники мінували і висаджували в повітря будівлі бібліотек, займали їх для постою німецьких солдатів та офіцерів, спалювали на вогнищах надзвичайної цінності книги, топили ними печі казарм, військових госпіталів, вивозили до Німеччини. У відомій інструкції “Про поведінку військ на Сході” затвердженій Гітлером, у наказі генерал – фельдмаршала фон Рейхенау, оголошеному на підставі названої вище інструкції 10 жовтня 1941 року, давалися конкретні вказівки знищувати все, що є “символом колишнього панування більшовиків, в тому числі і будівлі”. Бібліотечні будівлі, на думку гітлерівців, належали до знищення так само, як і будівлі Академії наук, університетів, науково – дослідних закладів, якщо їх не можна було використати для розміщення військових частин і для інших потреб окупантів.
Особливо лютували фашисти, коли під натиском радянських військ відступали з території України. Саме тоді були висаджені в повітря і підготовлені до знищення приміщення багатьох масових і наукових бібліотек. Таким чином за короткий період хазяйнування фашистів у Києві повністю була зруйнована система публічних бібліотек, книжкові фонди були спалені і знищені.
