Контрольні питання

1. У чому полягають особливості психокорекційної роботи з психологічною травмою?

2. Охарактеризуйте особливості групової психокорекції в роботі з психологічною травмою.

3. Назвіть та охарактеризуйте основний зміст когнітивно-біхевіорального підходу до психологічної травми.

4. Охарактеризуйте сутність психодинамічного підходу в роботі з психологічною травмою.

5. Поясніть зміст тілесно-орієнтованих вправ та арт-техніки в роботі з психологічною травмою.

6. Назвіть та охарактеризуйте особливості кататимно-імагінативної психотерапії в роботі з психологічною травмою.

7. Назвіть та охарактеризуйте специфічні можливості нейролінгівістичного програмування в роботі з психологічною травмою.

8. Охарактеризуйте методи саморегуляції психологічного стану особистості.

Література: [1; 3; 4; 30; 41].

3 Організація та форми самостійної роботи студентів

Вищенаведені питання для модульних контролів забезпечують поточний контроль за засвоєнням навчального матеріалу. Позначені у методичних вказівках залікові питання закладено в основу формування залікових білетів з курсу «Психологія травмуючих ситуацій». Відповідно до прийнятого в КрНУ навчального плану програма курсу «Психологія травмуючих ситуацій» передбачає лекційні та семінарські форми занять, а також самостійну роботу студентів під керівництвом викладача.

До самостійної роботи студента входить засвоєння теоретичного матеріалу з рекомендованої літератури, здійснення аналізу сучасних уявлень про психологічні особливості процесу подолання посттравматичного синдрому, психологічну допомогу людям, потерпілим у наслідок травмуючих ситуацій, формування шляхів вирішення медико-соціальних проблем безпеки, що склалися нині у суспільстві, та розвитку особистості.

Самостійна робота студентів з дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій» потребує наявності серйозної та стійкої мотивації, що визначається необхідністю ефективної професійної діяльності.

Активізація самостійної роботи студентів може бути забезпечена:

1) участю у творчій діяльності;

2) використанням у навчальному процесі активних методів навчання;

3) мотивуючими факторами контролю знань (рейтингова та накопичувальна системи оцінювання знань);

4) необхідністю обов’язкового виконання індивідуальних завдань;

5) розширенням обсягу знань з дисципліни за рахунок ознайомлення з додатковою літературою.

Форми методичної допомоги в організації студентами самостійної роботи:

1) навчальне заняття з ознайомлення зі специфікою самостійної роботи за посібником з психології травмуючих ситуацій та науковою психолого-педагогічною літературою;

2) навчальне заняття з ознайомлення студентів з основами практичної роботи.

Вивчення курсу «Психологія травмуючих ситуацій» сприяє формуванню у студентів цілісного уявлення про сучасні наукові проблеми. У зв’язку з цим процес навчання включає:

– ознайомлення з теоретичними основами психології травмуючих ситуацій;

– семінарські заняття, орієнтовані на використання теоретичних знань;

– самостійну роботу з психологічною літературою при підготовці до семінарських занять і розробки програм практичних тренінгів.

При вивченні курсу важливо фіксувати матеріал, що вивчається, у письмовій формі. У разі відсутності студент зобов’язаний подати конспект матеріалу, опрацьованого самостійно.

Самостійна робота — це єдність таких її взаємопов’язаних форм, як аудиторної роботи; позааудиторної пошуково-аналітичної роботи; творчої наукової роботи.

Аудиторна самостійна робота реалізується в процесі лекційних і семінарських занять.

Так, під час семінарського заняття детально аналізуються проблеми безпеки в умовах сучасного суспільства, ураховуючи різноманітні психологічні, біологічні та соціальні чинники; особливості фізіології і психології травмуючих ситуацій; особливості адаптації в різному віці; основи психопрофілактики розладів психіки у випадках травмуючих ситуацій; особливості психотерапевтичної допомоги. Студенти закріплюють теоретичні положення психологічних і медико-соціальних проблем психології травмуючих ситуацій, набувають умінь і навичок індивідуального виконання відповідно до сформульованих завдань.

При проведенні семінарів обговорюються попередньо визначені питання, до яких студенти готують тези виступів, реферати.

При проведенні семінарів визначаються уміння аналізувати навчальний матеріал; здатність формулювати та відстоювати свою позицію; активність; можливість науково мислити; навички самостійної роботи з літературою, першоджерелами з дисципліни та методикою їх опрацювання; якість написання рефератів тощо.

Дискусії дозволяють виявити індивідуальні особливості розуміння обговорюваного питання, навчитись у творчій суперечці шукати істину, встановлювати особисті і спільні погляди з обговорюваної проблеми. У процесі дискусії студенти збагачують зміст уже відомого матеріалу, впорядковують і закріплюють його.

Форми проведення семінарів і дискусій можуть бути різними. З дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій» застосовують такі:

– у вигляді запитань і відповідей з коментарями;

– розгорнуті бесіди;

– дискусії;

– обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінювання;

– вирішення проблемних питань та розбір конкретних ситуацій;

– «майстер-класи».

На семінарських заняттях перевіряється засвоєння знань за допомогою попередньо підготовленого методичного матеріалу — контрольних питань або тестів. Крім того, викладачі вдаються до проведення опитування, аналізу типових помилок, рефлексійного аналізу розуміння матеріалу, дискусій, семінарів тощо.

Позааудиторна робота з дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій» має характер пошуково-аналітичної і наукової роботи. Завдання, які виконують студенти в процесі самостійної роботи, сприяють розвитку мислення, формуванню пізнавальних умінь та навичок.

Самостійна робота студентів з дисципліни «Психологія травмуючих ситуацій» передбачає написання контрольних робіт за тематикою самостійної роботи.

4 ПЕРЕЛІК ТЕМ ТА ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота № 1

Тема. Вступ до курсу. Травмуюча ситуація та її психологічні наслідки

1. Історія вивчення психологічних реакцій на травмуючу ситуацію.

2. Сприйняття травмуючої ситуації людиною.

3. Види та рівні реакцій на травмуючу ситуацію.

4. Дисоціація та посттравматичний стрес.

5. Визначення поняття «дисоціація».

6. Дисоціативні феномени.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте особливості сприйняття травмуючої ситуації людиною.

2. Охарактеризуйте особливості видів та рівнів реакцій на травмуючу ситуацію.

3. Охарактеризуйте відмінності дисоціації та посттравматичного стресу.

4. Дайте визначення поняття «дисоціація».

5. Охарактеризуйте дисоціативні феномени.

Література: [1; 3; 4; 30; 41].

Самостійна робота № 2

Тема. Посттравматичний стресовий розлад.

1. Теоретичні моделі ПТСР.

2. Критерії діагностики ПТСР.

3. Діагностичні критерії ПТСР у класифікаціях психічних і поведінкових розладів.

4. Епідеміологія ПТСР.

5. Характеристика психічних функцій при ПТСР

6. Сімейний та інтерперсональний контекст ПТСР.

7. Стихійні лиха та катастрофи як фактори виникнення ПТСР.

8. Особливості посттравматичного стресу у дітей.

9. Психологічні наслідки насильства у дітей.

10. Особливості прояву ПТСР у дітей.