Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Проф.стомат.захворюв..doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

12. Мікрофлора порожнини рота, її участь в розвитку основних стоматологічних захворювань. Класифікація назубних нашарувань.

На поверхні зуба є різні структурні утворення: кутикула, пелікула, зубний наліт (бляшка), зубний камінь. Г.Н. Пахомов на основі літературних даних та власних досліджень запропонував класифікацію зубних відкла­день (1982):

  • Немінералізовані зубні відкладення:

а) пелікула;

б) зубна бляшка;

в) біла речовина (м'який зубний наліт);

г) харчові залишки.

  • Мінералізовані зубні відкладення:

а) над'ясневий зубний камінь;

б) під'ясневий зубний камінь.

Після прорізування у процесі втрати зубом ембріональних утворень поверхня емалі піддається впливу слини і мікроорганізмів. Кутикула, чи редукований епітелій емалі, перед прорізуванням зуба чи незабаром після нього губиться й, отже, надалі істотної ролі у фізіології зуба не відіграє. Пелікула утворюється на поверхні зуба після його прорізування. Походження пелікули остаточно не встановлене. Пелікула має три шари, два з яких розташовані на поверхні емалі, а третій — у поверхневому шарі. Товщина добової пелікули 2—4 мкм. Органічний склад пелікули — це суміш слинних про­теїнів і компонентів лізованих бактерій. У багатьох місцях пелікула зуба вкрита шаром зубного нальоту. Після зняття абразивними речовинами пелікула швидко відновлюється при контакті зуба зі слиною. Від стану пелі­кули залежать процеси дифузії і проникності до поверхневого шару емалі.

Зубна бляшка розташовується над пелікулою зуба, для її виявлення застосовують забарвлюючі розчини. Зубна бляшка щільно прилипає до по­верхні, розташованої під нею, від якої її можна відокремити тільки шля­хом механічного очищення. Утворення бляшки починається з приєднання моношару бактерій до надбаної пелікули.

Мікроорганізми прикріплюються до зуба за допомогою липкого міжбактеріального матриксу. Бляшка росте за рахунок постійного додавання нових бактерій. Зубна бляшка складається головним чином з проліферуючих мікроорганізмів та епітеліальних клітин, лейкоцитів і макрофагів.

Склад бляшки: 20 % — органічні і неорганічні тверді компоненти, інше — вода. Бактерії складають 70 % твердого залишку, інше — між­клітинний матрикс. Швидкому росту зубної бляшки сприяє м'яка їжа з зеликою кількістю легкоферментуючих вуглеводів. Мінеральні зубні відкладення: над'ясневий камінь, під'ясневий камінь.

Над'ясневий зубний камінь розташовується над гребенем ясневого краю, його легко знайти на поверхні зубів. Над'ясневий зубний камінь звичайно білого чи білувато-жовтуватого кольору, твердої чи глиноподібної консистенції, легко відокремлюється від зубної поверхні зішкрібан­ням. Колір його часто залежить від впливу тютюну, харчових пігментів. Над'ясневі камені трапляються найчастіше й у найбільших кількостях на щічних поверхнях верхніх перших молярів, навпроти протоки привушної слинної залози, на язикових поверхнях передніх зубів нижньої щелепи, навпроти протоки Вертона.

Під'ясневий камінь розташовується під маргінальними яснами і зви­чайно в ясневих кишенях. Він звичайно щільний і твердий, темно-коричневого чи зеленувато-чорного кольору і щільно прикріплений до поверхні зуба. Над'ясневий зубний камінь відносять до слинного типу, а під'ясневий — до сироваткового, грунтуючись на припущенні, що перший утво­рюється зі слини, а другий — із сироватки крові.