- •Профілактика стоматологічних захворювань
- •1. Введення в курс профілактики. Загальні питання профілактики стоматологічних захворювань. Поняття, мета, завдання, методи.
- •Періоди дитячого віку
- •Внутрішньоутробний період розвитку.
- •Розвиток зубів
- •Закладка і утворення зубного зачатка
- •Первинна мінералізація твердих тканин зубів
- •Періоди найактивнішої первинної мінералізації твердих тканин тимчасових зубів
- •Терміни прорізування, формування та резорбції коренів тимчасових зубів
- •Механізми прорізування зубів. Терміни прорізування
- •Методи стоматологічного огляду. Алгоритм обстеження. Запис зубної формули: клінічної, анатомічної. Огляд стоматологічного хворого
- •Опитування
- •Об'єктивне обстеження
- •Методика запису зубної формули
- •4. Індекси карієсу
- •5.Гігієнічні індекси
- •6. Індексна оцінка стану тканин пародонта.
- •6.Комунальний пародонтальний індекс (срі)
- •7. Методика стоматологічного обстеження по вооз. Карта реєстрації стоматологічного статусу. Заповнення карти. Методика обстеження стоматологічного статусу за вооз
- •Карта для оцінки стоматологічного статусу
- •Розділи карти, присвячені ідентифікації та загальній інформації
- •Карієсогенна ситуація в порожнині рота. Методі її виявлення та усунення.
- •Значення місцевих карієсогенних чинників у розвитку карієсу
- •Види (назубних) відкладень (нашарувань)
- •9. Структура і біологічні властивості емалі та дентину. Дозрівання емалі після прорізування зуба.
- •10. Резистентність емалі до каріозного ушкодження.
- •11.Склад і властивості ротової рідини: її роль в процесах дозрівання емалі, демінералізації, ремінералізації.
- •Неспецифічні та специфічні захисні властивості слини
- •12. Мікрофлора порожнини рота, її участь в розвитку основних стоматологічних захворювань. Класифікація назубних нашарувань.
- •13. Засоби гігієни порожнини рота, показання до застосування залежно від стоматологічного статусу.
- •14. Предмети гігієни порожнини рота, показання до застосування залежно від стоматологічного статусу.
- •15. Методи гігієнічного догляду за порожниною рота. Індивідуальна гігієна. Засвоєння чищення зубів. Контрольне чищення зубів.
- •Гігієнічний догляд у перший рік життя
- •Гігієнічний догляд у ранньому дитинстві (від 1 до 3 років)
- •Гігієнічний догляд у дошкільному віці (від 3 до 6років)
- •Гігієнічний догляд у шкільному віці (від 6 до 12 років)
- •Гігієнічний догляд у підлітковий період (від 12 до 19 років)
- •16. Професійна гігієна порожнини рота: методи та оснащення. Гігієнічне стоматологічне навчання та виховання дітей в організованих дитячих колективах. Проведення уроку здоров’я.
- •Інструментарій для проведення професійної гігієни порожнини рота
- •Професійне видалення м'яких зубних відкладень
- •Професійне видалення мінералізованих зубних відкладень
- •Полірування пломб
- •Медикаментозні засоби видалення зубного нальоту
- •Хімічні і медикаментозні засоби, застосовувані з цією метою тепер, поділяються на три групи.
- •Курс професійної гігієни порожнини рота
- •17. Санітарна освіта – складова первинної профілактики стоматологічних захворювань. Організація стоматологічної санітарноїї освіти, її форми, методи, засоби.
- •18. Ендогенна профілактика карієсу зубів.
- •Призначення препаратів фтору внутрішньо
- •Призначення препаратів кальцію та фосфору внутрішньо
- •Призначення мікроелементів і вітамінів
- •19. Екзогенна профілактика карієсу зубів у віковому аспекті. Характеристика засобів для місцевої профілактики карієсму, призначення та способи їх використання..
- •20. Герметизація фісур зубів. Методи, показання до застосування. Засоби для герметизації фісур зубів та методика їх застосування.
- •21. Профілактика захворювань пародонта у дітей.
- •22. Гігієна порожнини рота як основа профілактики захворювань пародонта.
- •23. Комплексна система профілактики стоматологічних захворювань у дітей.
- •24. Диспансеризація дітей у стоматолога як основний метод впровадження первинної профілактики.
- •Список літератури
12. Мікрофлора порожнини рота, її участь в розвитку основних стоматологічних захворювань. Класифікація назубних нашарувань.
На поверхні зуба є різні структурні утворення: кутикула, пелікула, зубний наліт (бляшка), зубний камінь. Г.Н. Пахомов на основі літературних даних та власних досліджень запропонував класифікацію зубних відкладень (1982):
Немінералізовані зубні відкладення:
а) пелікула;
б) зубна бляшка;
в) біла речовина (м'який зубний наліт);
г) харчові залишки.
Мінералізовані зубні відкладення:
а) над'ясневий зубний камінь;
б) під'ясневий зубний камінь.
Після прорізування у процесі втрати зубом ембріональних утворень поверхня емалі піддається впливу слини і мікроорганізмів. Кутикула, чи редукований епітелій емалі, перед прорізуванням зуба чи незабаром після нього губиться й, отже, надалі істотної ролі у фізіології зуба не відіграє. Пелікула утворюється на поверхні зуба після його прорізування. Походження пелікули остаточно не встановлене. Пелікула має три шари, два з яких розташовані на поверхні емалі, а третій — у поверхневому шарі. Товщина добової пелікули 2—4 мкм. Органічний склад пелікули — це суміш слинних протеїнів і компонентів лізованих бактерій. У багатьох місцях пелікула зуба вкрита шаром зубного нальоту. Після зняття абразивними речовинами пелікула швидко відновлюється при контакті зуба зі слиною. Від стану пелікули залежать процеси дифузії і проникності до поверхневого шару емалі.
Зубна бляшка розташовується над пелікулою зуба, для її виявлення застосовують забарвлюючі розчини. Зубна бляшка щільно прилипає до поверхні, розташованої під нею, від якої її можна відокремити тільки шляхом механічного очищення. Утворення бляшки починається з приєднання моношару бактерій до надбаної пелікули.
Мікроорганізми прикріплюються до зуба за допомогою липкого міжбактеріального матриксу. Бляшка росте за рахунок постійного додавання нових бактерій. Зубна бляшка складається головним чином з проліферуючих мікроорганізмів та епітеліальних клітин, лейкоцитів і макрофагів.
Склад бляшки: 20 % — органічні і неорганічні тверді компоненти, інше — вода. Бактерії складають 70 % твердого залишку, інше — міжклітинний матрикс. Швидкому росту зубної бляшки сприяє м'яка їжа з зеликою кількістю легкоферментуючих вуглеводів. Мінеральні зубні відкладення: над'ясневий камінь, під'ясневий камінь.
Над'ясневий зубний камінь розташовується над гребенем ясневого краю, його легко знайти на поверхні зубів. Над'ясневий зубний камінь звичайно білого чи білувато-жовтуватого кольору, твердої чи глиноподібної консистенції, легко відокремлюється від зубної поверхні зішкрібанням. Колір його часто залежить від впливу тютюну, харчових пігментів. Над'ясневі камені трапляються найчастіше й у найбільших кількостях на щічних поверхнях верхніх перших молярів, навпроти протоки привушної слинної залози, на язикових поверхнях передніх зубів нижньої щелепи, навпроти протоки Вертона.
Під'ясневий камінь розташовується під маргінальними яснами і звичайно в ясневих кишенях. Він звичайно щільний і твердий, темно-коричневого чи зеленувато-чорного кольору і щільно прикріплений до поверхні зуба. Над'ясневий зубний камінь відносять до слинного типу, а під'ясневий — до сироваткового, грунтуючись на припущенні, що перший утворюється зі слини, а другий — із сироватки крові.