3. Відновлення радянської влади в Україні та завершення об’єднання її земель.

Перемога під Сталінградом (лютий 1943 р.) і розгром німецьких військ у Курській битві (серпень 1943 р.) створили необхідні передумови для наступу радянських військ і звільненню українських земель від загарбників.

Відновлення радянської влади почалось взимку 1942-1943 pp. Першим з обласних центрів було звільнено Луганськ 18 грудня 1943 р. Унаслідок успішної Донбаської операції 23 серпня 1943 р. ворог залишив Харків, а 8 березня  Донецьк. У вересні 1943 р. війська РСЧА форсували Дніпро. 6 листопада війська І Українського фронту під командуванням ген. Ватутіна визволили Київ, куди й перебралися з Харкова РНК і ЦК КП(б)У. У грудні 1943 р. почався загальний наступ Червоної Армії на Правобережжі.

Наступальними операціями на землях України було відзначено 1944 рік. Водночас розпочалася масова депортація народів. У травні 1944 р. з Криму поголовно виселили 165 тис. татар, 14,7 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 8,5 тис. вірменів.

28 жовтня 1944 р. було визволено Закарпаття. Уперше вся етнічна українська територія опинилася під радянською владою. Період німецької окупації України завершився.

Визволення України далося ціною не завжди виправданих втрат. На річках Міусі, Сіверському Дінці, на підступах до Дніпра, піхотні частини йшли в атаку без належної підтримки, без боєприпасів, артилерії, танків та авіації. Розгорнуті в Україні польові військкомати мобілізовували на визволеній території всіх здатних тримати зброю. Не вишколених, погано озброєних, їх часто відразу кидали в бій. Великими втратами давалися й перемоги під командуванням маршала Г.Жукова. Протягом січня 1943  жовтня 1944 pp. в одній оборонній та в 11 наступальних операціях загинули і дістали поранення 3,5 млн. радянських воїнів, переважно українців. За такі втрати ніхто не відповів.

Взимку і навесні 1945 р. радянські війська спільно із союзниками завдали вермахту кілька нищівних ударів. У квітні розгорнулася Берлінська операція. Після падіння Берліна і самогубства Гітлера 9 травня 1945 р. було підписано акт про капітуляцію Німеччини. Цей день увійшов в історію як свято Перемоги.

Однак війна перемогою над Німеччиною не завершилася. Згідно із зобов’язаннями перед союзниками 9 серпня 1945 р. Радянський Союз вступив у війну проти Японії. За короткий час було розгромлено мільйонну Квантунську армію. 2 вересня 1945 р. Японія підписала акт про капітуляцію. Цей день і став кінцем Другої світової війни, в якій загинуло понад 50 млн., серед них близько 27 млн. радянських людей.

На завершальному етапі війни відбулось об’єднання українських земель. Питання про повоєнні кордони обговорювалося на Тегеранській (1943 р.) та Ялтинській (1945 р.) конференціях лідерів країн антигітлерівської коаліції. Остаточно кордони сформувалися в процесі територіальних розмежувань з Польщею, Чехословаччиною та Румунією. 21 квітня 1945 р. СРСР і Польща підписали Договір про дружбу, взаємодопомогу і післявоєнне співробітництво, а 16 серпня його було доповнено договором про державні кордони між двома країнами. Так Західна Україна знову увійшла до складу УРСР.

У жовтні 1944 р. Радянська Армія звільнила від німецьких окупантів Закарпаття. 26 листопада за вже відпрацьованим у Західній Україні сценарієм у Мукачеві відбувся організований партійними органами з’їзд народних комітетів Закарпатської України. Він ухвалив рішення про вихід її із складу Чехословаччини і приєднання до УРСР. Акт було скріплено угодою між СРСР і Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. про кордони. Закарпаття возз’єдналося з Радянською Україною.

Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України поставлено 10 лютого 1947 р. У цей день було підписано радянсько-румунський договір, за яким Румунія визнала право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину та Ізмаїльщину. Відтак усі українці опинилися в межах однієї держави й українського питання в розумінні возз’єднання українських земель не стало.