- •Затверджено на засіданні Вченої ради академії
- •Призначений для студентів усіх спеціальностей.
- •1. Культура: поняття, теорії, підходи
- •1.1. Поняття культури. Походження та зміст терміну ″культура″
- •1.2. Структура й функції культури. Культура й цивілізація. Субкультура та контркультура
- •1.3. Типологія культури
- •1.4. Українська культура: поняття, способи розуміння, проблеми
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Персоналії
- •2. Культура Київської Русі
- •2.1. Матеріальна й духовна культура східних слов’ян в додержавний період
- •2.2. Загальна характеристика культури східних слов’ян. Хрещення Русі
- •2.3. Писемність і літературна традиція
- •2.4. Освіта та наукові знання
- •2.5. Мистецтво Київської Русі
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі київської русі
- •3.2. Розвиток мови, літератури та книгодрукарства в Україні XV–хviі ст.
- •3.3. Проблеми української церкви XIV–XVII століть
- •3.4. Стан освіти в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •4. Українська культура в хvii-XVIII сТоліттях
- •4.1. Феномен бароко в українській культурі
- •4.1.1. Козацька державність – основа вітчизняної культури хvii-XVIII століть
- •4.1.2. Характеристика художнього стилю бароко та його прояви в європейській культурі
- •4.1.3. Українське "козацьке бароко" та його прояви в національній культурі
- •4.2. Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр східних слов’ян
- •4.3. Прояви ідей Просвітництва та стилю класицизму в українській культурі XVIII століття
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •5. Українська культура хіх – початку хх сторіччя
- •5.1. Україна в складі імперій. Загальна характеристика розвитку культури
- •5.2. Національно-культурне відродження на українських землях у складі Російської імперії
- •5.3. Особливості розвитку культури на заході України у хіх ст.
- •5.4. Українська культура наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •6. Українська культура хх століття
- •6.1. Культурний рух періоду Центральної Ради та Гетьманату
- •6.2. Культурні процеси в Україні у 20 – 30-х роках хх сторіччя
- •6.3. Розвиток української культури у воєнний та повоєнний періоди
- •6.4. Українська культура в другій половині 60-80-х років
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •7. Українська культура в умовах нової соціальної реальності
- •7.1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси
- •7.2. Україна в світовому культурному просторі
- •7.3. Розвиток культури в незалежній Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •Література
- •Навчальне видання
- •Історія української культури
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте історичні умови, у яких відбувався розвиток української культури у XVII – XVIII ст.
2. Визначте основні риси художнього стилю бароко та його прояви в українській культурі.
3. Висвітліть роль Києво-Могилянської академії в культурному житті України та інших слов’янських країн.
4. Охарактеризуйте життєвий і творчий шлях Г. Сковороди.
5. Простежте вплив ідей Просвітництва та класицизму на українську культуру XVIII ст.
Термінологічний словник
Бандура – український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми.
Бароко – (з італ. вarocco – химерне, примхливе) – художній стиль у мистецтві Європи й Америки кінця XVI – середини XVIII ст. Основу мистецтва бароко складає принцип контрастів. Мистецтво бароко знайшло вираження в архітектурі, живописі, скульптурі, музиці, поезії й драматургії.
Бурса – гуртожиток, де жили учні колегії чи академії.
Класицизм (від лат. classicus – першокласний, зразковий) – стиль і напрямок у літературі та мистецтві XVII – початку ХІХ ст. Художні принципи класицизму ґрунтувалися на ідеї розумності, упорядкованості, ″правильності″ й протистояли бароковому уявленню про нікчемність людини та всесилля випадку, неконтрольованої стихії.
Меценатство – сприяння багатих людей розвитку освіти, науки, мистецтва.
Панегірик – святкова, урочиста промова; недоречне звеличення, надмірне, нещире вихваляння кого-небудь, чого-небудь.
Партесний спів – (від лат. partes – голоси) – стиль багатоголосного хорового мистецтва.
Префект – заступник ректора в колегії, академії.
Рококо – (від франц. rococo – декор, мотив) – художній стиль, що отримав свою назву за манірність, декоративну театральність, крихкість і умовність образів. Гасло естетики рококо – ″мистецтво для насолоди″.
Синод – найвища духовна інстанція в Росії на початку XVIII ст. Синод було засновано для управління Руською Православною Церквою замість патріаршого правління.
Синопсис – збірник матеріалів, статей, описів з якогось питання, як правило, розташованих у хронологічному порядку.
Спудей – студент чи школяр.
Видатні діячі української культури
Березовський М. (1745 – 1777) – український і російський композитор, диригент, автор духовної музики.
Бортнянський Д. (1751 – 1825) – український і російський композитор, диригент.
Ведель А. (1767 – 1808) – український композитор, хоровий диригент, співак.
Григорович-Барський І. (1713 – 1785) – український архітектор, найвідомішими спорудами якого є церква Миколи Набережного в Києві на Подолі, будинок бурси Київської академії, водогін в Києві на Подолі з павільйоном-фонтаном ″феліціан″.
Дилецький М. (1650 – 1723) – український композитор, музичний теоретик, хоровий диригент і педагог, автор першої ґрунтовної музично-теоретичної праці ″Граматика музична″.
Ковнір С. (1695 – 1786) – український архітектор, найвідомішими спорудами якого є так званий Ковнірівський корпус, дзвінниці на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі.
Котляревський І. П. (1769 – 1838) – засновник нової української літератури, автор відомої поеми ″Енеїда″. Уперше в українській літератури застосував новаторські засоби художності.
Прокопович Ф. (1681 – 1736) – український вчений-енциклопедист, церковний і політичний діяч, керівник ″вченої дружини″ Петра І.
Растреллі В. (1700 – 1771) – архітектор, автор проектів Андріївської церкви й Маріїнського палацу в Києві.
Сковорода Г. С. (1722 – 1794) – український ″мандрівний″ філософ і просвітитель-гуманіст, поет і філолог. Автор популярної філософії ″сродственної″ праці. Загальновідомим є звертання до Сковороди ченців Києво-Печерської лаври,: ″Доволі блукати по світу! Час причалити до гавані: нам відомі твої таланти, свята лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і прикрасою обителі″.
Шедель Й. (1680 – 1752) – архітектор, за проектом якого споруджено Велику дзвінницю Києво-Печерської лаври, що була названа народом ″Шеделеве диво″.
Яворський С. (1658 – 1722) – український церковно-політичний діяч, філософ, письменник, оратор, викладач Києво-Могилянської колегії, президент Синоду, покровитель слов’яно-греко-латинської академії в Москві.
