- •Затверджено на засіданні Вченої ради академії
- •Призначений для студентів усіх спеціальностей.
- •1. Культура: поняття, теорії, підходи
- •1.1. Поняття культури. Походження та зміст терміну ″культура″
- •1.2. Структура й функції культури. Культура й цивілізація. Субкультура та контркультура
- •1.3. Типологія культури
- •1.4. Українська культура: поняття, способи розуміння, проблеми
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Персоналії
- •2. Культура Київської Русі
- •2.1. Матеріальна й духовна культура східних слов’ян в додержавний період
- •2.2. Загальна характеристика культури східних слов’ян. Хрещення Русі
- •2.3. Писемність і літературна традиція
- •2.4. Освіта та наукові знання
- •2.5. Мистецтво Київської Русі
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі київської русі
- •3.2. Розвиток мови, літератури та книгодрукарства в Україні XV–хviі ст.
- •3.3. Проблеми української церкви XIV–XVII століть
- •3.4. Стан освіти в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •4. Українська культура в хvii-XVIII сТоліттях
- •4.1. Феномен бароко в українській культурі
- •4.1.1. Козацька державність – основа вітчизняної культури хvii-XVIII століть
- •4.1.2. Характеристика художнього стилю бароко та його прояви в європейській культурі
- •4.1.3. Українське "козацьке бароко" та його прояви в національній культурі
- •4.2. Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр східних слов’ян
- •4.3. Прояви ідей Просвітництва та стилю класицизму в українській культурі XVIII століття
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •5. Українська культура хіх – початку хх сторіччя
- •5.1. Україна в складі імперій. Загальна характеристика розвитку культури
- •5.2. Національно-культурне відродження на українських землях у складі Російської імперії
- •5.3. Особливості розвитку культури на заході України у хіх ст.
- •5.4. Українська культура наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •6. Українська культура хх століття
- •6.1. Культурний рух періоду Центральної Ради та Гетьманату
- •6.2. Культурні процеси в Україні у 20 – 30-х роках хх сторіччя
- •6.3. Розвиток української культури у воєнний та повоєнний періоди
- •6.4. Українська культура в другій половині 60-80-х років
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •7. Українська культура в умовах нової соціальної реальності
- •7.1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси
- •7.2. Україна в світовому культурному просторі
- •7.3. Розвиток культури в незалежній Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •Література
- •Навчальне видання
- •Історія української культури
Питання для самоконтролю
1. Висвітліть і порівняйте історичні умови, в яких відбувалось національно-культурне відродження в Наддніпрянській і Західній Україні.
2. Охарактеризуйте літературно-громадський рух першої половини ХІХ ст. на українських землях.
3. Визначте особливості розвитку літератури на українських землях у ХІХ ст.
4. Виявіть особливості системи освіти в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст.
5. Охарактеризуйте громадський рух другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на українських землях.
6. Назвіть умови виникнення, особливості та напрями модернізму.
7. Охарактеризуйте розвиток української культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Термінологічний словник
Демократія – форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади.
Езотерика – у багатьох релігіях та їх частина, що прихована для непосвячених, заснована на ″таємних знаннях″.
Еклектизм – безпринципне, механічне поєднання різнорідних поглядів, теорій, напрямів, стилів.
Еліта – окремий вузький привілейований шар суспільства, який може вирізнятися такими критеріями: аристократична чи спадкова приналежність та інші риси соціальної ієрархії; освітній, науковий чи технічний рівень тощо.
Імперія – велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі другорядних держав, народів, що є примусово інтегрованими до системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв’язків. Імперії створюються внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм агресивного розширення впливу наддержави.
Інтуїтивізм – напрям в ідеалістичній філософії, прихильники якого вважають, що не мислення (розум), а інтуїція (безпосереднє споглядання, гносеологічна координація між суб’єктом і об’єктом) дає людині можливість збагнути істинну природу речей.
Ірраціоналізм – позначення ідеалістичних течій у філософії, що, на противагу раціоналізму, обмежують або заперечують можливості розуму в процесі пізнання й вважають основою світорозуміння щось ірраціональне, висуваючи на перший план позамислительні аспекти духовного життя людини: волю (волюнтаризм), безпосереднє споглядання, чуття, інтуїцію (інтуїтивізм), містичне ″прояснення″, уяву, інстинкт, несвідоме тощо.
Консерватизм – політична ідеологія та практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
Літографія – один з основних видів графіки; спосіб друкування; відбитки одержуються перенесенням фарби під тиском з пласкої друкованої форми безпосередньо на папір.
Нація – історична спільнота людей, що складається в процесі формування спільності території, економічних зв’язків, літературної мови, етнічних особливостей культури та характеру.
Просвітництво – антифеодальна ідеологія часів становлення капіталізму, згідно з якою подолання феодальних відносин і встановлення нового суспільного ладу можливі за допомогою реформ і освіти. Основними рисами Просвітництва стали боротьба проти релігійної догматики, необхідність світського характеру суспільного життя, пріоритет держави над церквою, посилений інтерес до природознавства, ідея залежності суспільного прогресу від поширення освіти, ідея самоцінності людини, віра в могутність її розуму й високе покликання та ін.
Універсалізм – методологічна позиція, яка передбачає наявність вселюдських феноменів.
Шовінізм – агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідування національної чи мовної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, нав’язування власних національних прерогатив іншим націям і країнам.
