Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теоретичні основи електротехніки.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттю культура.

2. Назвіть позиції, на яких полягає і виявляється співвідношення та взаємозв’язок матеріальної і духовної культури.

3. Визначте значення культурних універсалій.

4. Назвіть риси зв’язку між культурою і цивілізацією.

5. Навіть форми буття культури.

6. Виділіть основні функції культури у суспільстві.

7. Назвіть основні методи типологізації культури.

8. Дайте визначення поняттям національна культура і українська культура.

9. Навіть основні елементи культури.

Термінологічний словник

Артефакт – (від лат. аrte – штучно і factus – зроблений) – створений руками людини об’єкт, щось штучне, неприродне.

Звичай – загальноприйнятий порядок, традиційний спосіб життя, правила поведінки, що зберігаються й постійно відтворюються в суспільстві. Звичай є формою регуляції людської діяльності, формою передачі культурного досвіду від покоління до покоління. Спільні звичаї є також фактором єднання, згуртування тієї чи іншої групи людей.

Ідеологія – сукупність суспільних ідей, теорій та поглядів, що відтворюють і оцінюють соціальну дійсність з погляду інтересів певних класів або соціальних груп

Контркультура – у широкому значенні – напрям розвитку культури, що протистоїть ″офіційній″ традиційній культурі, будь-які форми девіантної (бунтівної) поведінки; у більш вузькому й конкретному вживається для означення форми протесту проти культури ″батьків″, що поширилася серед частини американської молоді в 60-х – на початку 70-х років ХХ ст.

Культура – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.

Культурний контекст – (від лат. сontextus – поєднання, узгодження, зв’язок) – загальний сенс, загальне тло соціально-історичних і культурних умов, що дає можливість уточнити смислове значення результатів діяльності людини.

Менталітет – глибинний рівень колективної й індивідуальної свідомості; сукупність установок, нахилів індивіда чи соціальної групи мислити, відчувати та сприймати світ певним чином. Характерний для людини чи суспільної групи спосіб мислення, обумовлений біологічними, соціально-психологічними та етнічними чинниками. Прагнення, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загально визнані цінності, суспільна психологія; світосприймання, світовідчуття, бачення себе у світі.

Мистецтво – творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, образотворчість.

Міф – давнє уявлення народів про походження життя на Землі та явищ природи, про легендарних героїв, богів, про щось фантастичне, вигадане, неіснуюче.

Наука – форма інтелектуальної діяльності людей, скерована на отримання об’єктивних знань про природу, суспільство, мислення, на відкриття об’єктивних законів світу й передбачення тенденцій його розвитку.

Офіційна культура – форма культури, що транслюється згори й визнається більшістю суспільства як певний стандарт (найчастіше з мовчазної згоди вказаної більшості). У будь-якому суспільстві існує офіційна культура.

Субкультура – підпорядкована, другорядна культура, культурна підсистема всередині базової системи, основної культури суспільства. Субкультура є складовою частиною всієї культури суспільства, "культурою в культурі".

Традиції – це конкретні форми прояву звичаїв, звичок, обрядів і ритуалів, поведінки, дій, оцінок, які характеризуються особливою стійкістю та цілеспрямованими зусиллями людей з метою збереження та передачі їх наступним поколінням; звичайні, прийняті норми, манери поведінки, усталені погляди, переконання у чомусь; форми передачі соціального досвіду.