- •Затверджено на засіданні Вченої ради академії
- •Призначений для студентів усіх спеціальностей.
- •1. Культура: поняття, теорії, підходи
- •1.1. Поняття культури. Походження та зміст терміну ″культура″
- •1.2. Структура й функції культури. Культура й цивілізація. Субкультура та контркультура
- •1.3. Типологія культури
- •1.4. Українська культура: поняття, способи розуміння, проблеми
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Персоналії
- •2. Культура Київської Русі
- •2.1. Матеріальна й духовна культура східних слов’ян в додержавний період
- •2.2. Загальна характеристика культури східних слов’ян. Хрещення Русі
- •2.3. Писемність і літературна традиція
- •2.4. Освіта та наукові знання
- •2.5. Мистецтво Київської Русі
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі київської русі
- •3.2. Розвиток мови, літератури та книгодрукарства в Україні XV–хviі ст.
- •3.3. Проблеми української церкви XIV–XVII століть
- •3.4. Стан освіти в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •4. Українська культура в хvii-XVIII сТоліттях
- •4.1. Феномен бароко в українській культурі
- •4.1.1. Козацька державність – основа вітчизняної культури хvii-XVIII століть
- •4.1.2. Характеристика художнього стилю бароко та його прояви в європейській культурі
- •4.1.3. Українське "козацьке бароко" та його прояви в національній культурі
- •4.2. Києво-Могилянська академія – культурно-освітній центр східних слов’ян
- •4.3. Прояви ідей Просвітництва та стилю класицизму в українській культурі XVIII століття
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •5. Українська культура хіх – початку хх сторіччя
- •5.1. Україна в складі імперій. Загальна характеристика розвитку культури
- •5.2. Національно-культурне відродження на українських землях у складі Російської імперії
- •5.3. Особливості розвитку культури на заході України у хіх ст.
- •5.4. Українська культура наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •6. Українська культура хх століття
- •6.1. Культурний рух періоду Центральної Ради та Гетьманату
- •6.2. Культурні процеси в Україні у 20 – 30-х роках хх сторіччя
- •6.3. Розвиток української культури у воєнний та повоєнний періоди
- •6.4. Українська культура в другій половині 60-80-х років
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •7. Українська культура в умовах нової соціальної реальності
- •7.1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси
- •7.2. Україна в світовому культурному просторі
- •7.3. Розвиток культури в незалежній Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Термінологічний словник
- •Видатні діячі української культури
- •Література
- •Навчальне видання
- •Історія української культури
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняттю культура.
2. Назвіть позиції, на яких полягає і виявляється співвідношення та взаємозв’язок матеріальної і духовної культури.
3. Визначте значення культурних універсалій.
4. Назвіть риси зв’язку між культурою і цивілізацією.
5. Навіть форми буття культури.
6. Виділіть основні функції культури у суспільстві.
7. Назвіть основні методи типологізації культури.
8. Дайте визначення поняттям національна культура і українська культура.
9. Навіть основні елементи культури.
Термінологічний словник
Артефакт – (від лат. аrte – штучно і factus – зроблений) – створений руками людини об’єкт, щось штучне, неприродне.
Звичай – загальноприйнятий порядок, традиційний спосіб життя, правила поведінки, що зберігаються й постійно відтворюються в суспільстві. Звичай є формою регуляції людської діяльності, формою передачі культурного досвіду від покоління до покоління. Спільні звичаї є також фактором єднання, згуртування тієї чи іншої групи людей.
Ідеологія – сукупність суспільних ідей, теорій та поглядів, що відтворюють і оцінюють соціальну дійсність з погляду інтересів певних класів або соціальних груп
Контркультура – у широкому значенні – напрям розвитку культури, що протистоїть ″офіційній″ традиційній культурі, будь-які форми девіантної (бунтівної) поведінки; у більш вузькому й конкретному вживається для означення форми протесту проти культури ″батьків″, що поширилася серед частини американської молоді в 60-х – на початку 70-х років ХХ ст.
Культура – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.
Культурний контекст – (від лат. сontextus – поєднання, узгодження, зв’язок) – загальний сенс, загальне тло соціально-історичних і культурних умов, що дає можливість уточнити смислове значення результатів діяльності людини.
Менталітет – глибинний рівень колективної й індивідуальної свідомості; сукупність установок, нахилів індивіда чи соціальної групи мислити, відчувати та сприймати світ певним чином. Характерний для людини чи суспільної групи спосіб мислення, обумовлений біологічними, соціально-психологічними та етнічними чинниками. Прагнення, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер, загально визнані цінності, суспільна психологія; світосприймання, світовідчуття, бачення себе у світі.
Мистецтво – творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, образотворчість.
Міф – давнє уявлення народів про походження життя на Землі та явищ природи, про легендарних героїв, богів, про щось фантастичне, вигадане, неіснуюче.
Наука – форма інтелектуальної діяльності людей, скерована на отримання об’єктивних знань про природу, суспільство, мислення, на відкриття об’єктивних законів світу й передбачення тенденцій його розвитку.
Офіційна культура – форма культури, що транслюється згори й визнається більшістю суспільства як певний стандарт (найчастіше з мовчазної згоди вказаної більшості). У будь-якому суспільстві існує офіційна культура.
Субкультура – підпорядкована, другорядна культура, культурна підсистема всередині базової системи, основної культури суспільства. Субкультура є складовою частиною всієї культури суспільства, "культурою в культурі".
Традиції – це конкретні форми прояву звичаїв, звичок, обрядів і ритуалів, поведінки, дій, оцінок, які характеризуються особливою стійкістю та цілеспрямованими зусиллями людей з метою збереження та передачі їх наступним поколінням; звичайні, прийняті норми, манери поведінки, усталені погляди, переконання у чомусь; форми передачі соціального досвіду.
