Тема 8. Сучасні концепції держави

Ключові поняття та терміни: держава, призначення держави, сутність держави, правова держава, соціальна держава.

Однозначного підходу до розуміння держави сьогодні не вироблено. Наукові розробки теорії держави тривають, суперечки про її природу продовжуються і сьогодні.

Усі сучасні теорії розуміння держави слід поділяти на окремі групи в залежності від наступних критеріїв:

• функціональне призначення держави в сучасному суспільстві;

• склад суб’єктів процесу управління суспільством;

• визнання (або невизнання) класового поділу суспільства та роль класів у функціонуванні суспільства;

• трактування права та визначення його соціальної ролі.

Теорія еліт (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс). На думку представників даної теорії, суспільством править пануюча меншість – еліта. У будь-якому суспільстві вищий клас займається його управлінням, нижчому залишається лише коритися. Такий стан суспільства є природним, оскільки визначається природною нерівністю людей. Еліт у державі кілька, вони об’єднуються в єдину силу і протистоять масам. Дана форма державної влади задовольняє людей, оскільки обумовлена психологією людини та відповідає принципам побудови та організації суспільства.

Науково-технічний прогрес середини ХХ століття спричинив формування в межах теорії еліт концепції технократії (Т. 73рінко, Д. Бернхем, Г. Саймон, М. Дюверже). Її представники стверджували те, що управляти державою повинна особлива суспільна верства – управлінці виробничої сфери (менеджери), оскільки вони здатні визначити дійсні потреби суспільства, оптимальні шляхи його розвитку та необхідні для цього засоби. Держава повинна бути наділена широкими повноваженнями щодо регулювання всіх сфер суспільного життя, за допомогою права обмежувати індивідуальні свободи своїх громадян з метою реалізації загального інтересу.

Теорія плюралістичної демократії (Г. Ласкі, А. Бентлі, К. Поппер). Формуванню даної теорії передувало поширення ідей про політичну багатоманітність суспільного життя як необхідну умову формування реальної демократії, врівноваження взаємовідносин держави і суспільства, гарантування та забезпечення прав і свобод людини. Для суспільства ідеалом є держава, владні органи якої сформовані за територіальним принципом за участю профспілки об’єднань громадян, творчих спілок, церкви. Кожна людина повинна мати гарантовану можливість об’єднуватися з іншими для задоволення своїх політичних, економічних та соціальних прав, реалізації природних прав, а держава є правовою лише за умови забезпечення своїм громадянам такої можливості.

Стосовно взаємовідносин держави і суспільства, меж втручання держави в економічне життя, то слід постійно контролювати суспільству об’єм її владних повноважень. У разі, якщо суспільство надасть державі більше влади в питаннях економічного втручання і одночасно не буде підсилювати демократичні інститути, то воно втратить свободу. В свою чергу, за відсутності свободи та влади у людей, ідея підвищення їх добробуту залишиться нереалізованою.

Теорія «держави-нічного сторожа» (Л. Ерхард, В. 73рінк). Держава повинна охороняти спокій громадян, забезпечувати функціонування громадянського суспільства, і порядку в ньому. Будь-яке втручання держави у приватне життя окрім збирання податку, вважалося не приступним розцінювалося як замах на свободу індивідів. Таким чином, держава здійснює пасивне регулювання, виконуючи роль нічного сторожа або спортивного судді (арбітра) на футбольному полі, який суворо спостерігає за діями футбольних команд у відповідності з певними правилами, але не має права безпосередньо брати участь в грі.

Теорія «держави загального благоденства» (К. Мюрдаль). Сутністю такої держави є здійснення ненасильницьким шляхом скоординованої ефективної публічної політики, яка б сприяла розвитку економіки відповідно до інтересів більшості її громадян. Зокрема, у такій державі має місце подальший розвиток демократії, підвищення добробуту її громадян, децентралізація влади, наявність органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, за участю яких здійснюється розподіл благ та задоволення різнобічних інтересів широкого кола населення, контроль за владними органами.

Теорія соціальної держави (X. Хеллер, Т. 74рінко, Дж. Роулз) – це сучасна політико-правова теорія, відповідно до якої держава бере на себе турботу про матеріальний добробут громадян, здійснює функцію регулювання економіки з обов’язковим урахуванням екологічних вимог, забезпечує захист економічних і соціальних прав людини. Крім того, соціальна держава зобов’язує індивіда брати участь у вирішенні загальних завдань; є регулятором суспільного життя; здійснює контроль над діяльністю приватного власника та приватного капіталу; досягає дедалі більших успіхів у сфері соціального забезпечення свого народу; стверджує та розширює діяльність вільних профспілок і промислової демократії, здійснює чимало інших демократичних перетворень.

Теорія конвергенції (П. Сорокін, Дж. 74рінком7474, У. Ростоу, Р. Арон, Ж. Фураст’є, Я. Тінберген та ін.). Зводиться до наступного: за сучасних умов відбувається зближення капіталістичної та соціалістичної систем. Воно здійснюється завдяки подоланню відмінностей між ними через запозичення позитивних рис кожної з систем та ліквідації негативних моментів. Капіталізм за рахунок розширення елементів планування та державного регулювання економіки, а соціалізм – за рахунок подолання жорсткого централізованого управління зіллються в єдиному «постіндустріальному суспільстві», якому і належить майбутнє. Синтез капіталістичної та соціалістичної систем заснований на загальних культурних, технічних та індустріальних аспектах науково-технічної революції. За цих умов виникають такі риси суспільства, як індустріалізація, спеціалізація праці, автоматизація, економічне планування та програмування, урбанізація, скорочення сім’ї, що є спільними для всіх видів держав і є основою для їх перетворення на єдину державу.

Авторитарні (тоталітарні) теорії держави (Ф. Ніцше) – антидемократичні напрямки державно-правової думки, в основу яких покладено ідею обґрунтування авторитарних, тоталітарних режимів – всевладдя однієї особи або еліти в державі, абсолютна відсутність контролю за державною владою, позбавлення політичних прав особи та народу, неможливість вільного волевиявлення. Мова йде про ворожі демократії політичні теорії та практику. Усім авторитарним теоріям притаманне антидемократичне трактування таких факторів та інститутів державно-правового життя, як форма правління, правовий режим, взаємовідносини влади та підлеглих, прав та свобод особи. Крім того властивим є також звеличення особистості правителя та правлячої еліти, посилання на природність правління кращих та сильніших, нездатність маси до вирішення суспільних та державних справ, невміння користуватися свободою з розумом.

Концепція правової держави (Дж. Локк, Ж.Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є, І. Кант). Основними рисами правової держави вважають: 1) верховенство і панування правового закону; 2) постійне ствердження суверенітету народу, як єдиного джерела державної влади; 3) поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову; 4) забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов’язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством; 5) урегулювання взаємовідносин між особою та державою, ґрунтуючись на принципі: дозволено все, що не заборонено – для осіб, а державним органам – тільки те, що прямо дозволено законом; 6) взаємну відповідальність особи й держави, відповідальність держави перед громадянським суспільством; 7) ефективну організацію контролю та нагляду за здійсненням законів і режиму законності.

Про експлуататорську сутність держави стверджує теорія анархізму (П. Кропоткін). Усе, що робить держава – наносить саму шкоду суспільству, перешкоджаючи формуванню та функціонуванню інституцій самоорганізації населення. Як необхідність розглядається знищення держави в результаті соціальної революції, яка водночас створить передумови для забезпечення всебічної свободи людини. Державу заступить суспільство, в якому народ розпочне перебудову та виховну роботу, орієнтуючись на комуністичні ідеали.

Література:

1. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права: [учебник] / Марченко М. Н. – М.: Проспект, 2001. – 760 с.

2. Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи: Курс лекцій – К.: К.І.С., 2008. – 470 с.].

3. Общая теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.

4. Чиркин В. Е. Современное государство. – М.: Межд. Отн., 2001. – 416 с.

5. Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень: Підручник. – К.: 75рінком Інтер, 2006. – 464 с.

6. Теорія держави. Навчальний посібник / Кармаліта М. В., Старостюк А. В. – Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2013. – 120 с.