- •Національний університет державної податкової служби україни
- •Навчально-методичний комплекс
- •6.030401 «Правоохоронна діяльність»
- •Структура та зміст навчально - методичного комплексу
- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Галузь знань 0304 «Право» напрям підготовки 6.030401 «Право» (заочна форма навчання)
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями Модуль I - 2,1 кредиту розділ I. Загальна теорія держави і права
- •Тема 1. Предмет, методи та функції науки теорії держави і права
- •Тема 2. Суспільство: поняття, структура та система відносин
- •Тема 3. Поняття, походження і розвиток держави
- •Тема 4. Держава і політична система суспільства
- •Тема 5. Форма держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Сучасні концепції держави
- •Тема 9. Демократія: поняття, суть, основні форми
- •Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 1
- •Модуль 2 - 1,8 кредиту розділ 2. Загальна теорія права
- •Тема 10. Поняття, походження, розвиток і структура права
- •Тема 11. Норми права в системі соціальних норм
- •Тема 12. Правова система суспільства, система права та система законодавства
- •Тема 13. Правоутворення та форми права
- •Тема 14. Реалізація норм права
- •Тема 15. Тлумачення норм права
- •Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 2
- •Перелік питань для підсумкового модульного контролю (залік)
- •Тема 16. Правові відносини
- •Тема 17. Правова поведінка. Правопорушення
- •Тема 18. Юридична відповідальність
- •Тема 19. Законність і правопорядок
- •Тема 20. Правова свідомість і правова культура
- •Тема 21. Правове регулювання та його механізм
- •Тема 22. Юридичний процес
- •Тема 23. Основні правові системи сучасності
- •Тема 24. Сучасні підходи праворозуміння
- •Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 3
- •Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно – модульною системою
- •1 Семестр
- •2 Семестр
- •Порядок оцінювання знань студентів
- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Предмет, методи та функції теорії держави та права
- •Тема 2. Суспільство: поняття, структура та система відносин
- •Тема 3. Поняття, походження і розвиток держави
- •Тема 4. Держава і політична система суспільства
- •Тема 5. Форми держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Сучасні концепції держави
- •Тема 9. Демократія: поняття, суть, основні форми
- •Тема 10. Поняття, походження, розвиток і структура права
- •Тема 11. Норми права в системі соціальних норм
- •Тема 12. Правова система, система права і система законодавства
- •Тема 13. Правоутворення та форми права
- •1. Дія права: інтегративний аспект: Монографія / Кол. Авторів; Відп. 106рін. Н. М. Оніщенко. – к.: Видавництво «Юридична думка», 2010. – 360 с.
- •Тема 14. Реалізація норм права
- •Тема 15. Тлумачення норм права
- •Тема 16. Правові відносини
- •Тема 17. Правова поведінка. Правопорушення
- •Тема 18. Юридична відповідальність
- •Тема19. Законність і правопорядок
- •Тема 20. Правова свідомість і правова культура
- •Тема 21. Правове регулювання та його механізм
- •Тема 22. Юридичний процес
- •Тема 23. Основні правові системи сучасності
- •Тема 24. Сучасні підходи праворозуміння
- •Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи
- •Тема 1. Предмет, методи та функції теорії держави і права
- •Тема 2. Суспільство: поняття, структура, соціальне управління та регулювання
- •Тема 3. Поняття, походження і розвиток держави
- •Тема 4. Держава і політична система суспільства
- •Тема 5. Форми держави
- •Тема 6. Функції держави
- •Тема 7. Механізм держави
- •Тема 8. Сучасні концепції держави
- •Тема 9. Демократія: поняття, суть, основні форми
- •Тема 10. Поняття, походження, розвиток і структура права
- •Тема 11. Норми права в системі соціальних норм
- •Тема 12. Правова система, система права та система законодавства
- •Тема 13. Правоутворення та форми права
- •Тема 14. Реалізація норм права
- •Тема 15. Тлумачення норм права
- •Тема 16. Правові відносини
- •Тема 17. Правова поведінка, правопорушення
- •Тема 18. Юридична відповідальність
- •Тема 19. Законність і правопорядок
- •Тема 20. Правосвідомість і правова культура
- •Тема 21. Правове регулювання та його механізм
- •Тема 22. Юридичний процес
- •Тема 23. Основні правові системи сучасності
- •Тема 24. Сучасні підходи праворозуміння
- •Контрольні роботи Модульний контроль№ 1
- •Модульний контроль№2
- •Модульний контроль№3
- •Тематика курсових робіт з курсу «Теорія держави і права»
Тема 18. Юридична відповідальність
Ключові поняття та терміни: юридична відповідальність, принципи юридичної відповідальності, конституційна відповідальність, матеріальна відповідальність, дисциплінарна відповідальність, адміністративна відповідальність, цивільна відповідальність, кримінальна відповідальність, міжнародна відповідальність, функції юридичної відповідальності.
В науковій юридичній літературі існують різноманітні підходи щодо розуміння юридичної відповідальності. Узагальнюючи їх слід зазначити, що розрізняють позитивну та негативну юридичну відповідальність.
Позитивна юридична відповідальність – це вид юридичної відповідальності, що представляє собою відповідну реакцію держави та суспільства на здійсненне соціально корисне правомірне діяння особи у вигляді застосування різних заходів правового заохочення.
Ознаками позитивної юридичної відповідальності є: встановлюється державою у заохочувальних правових нормах; виступає засобом державного переконання та правового стимулювання; застосовується спеціально уповноваженими суб’єктами; пов’язана з наданням особі додаткових прав, можливостей та інших соціальних благ; виражається в певних позитивних наслідках майнового, організаційного та особистого характеру; виступає формою реалізації заохочувальної санкції норми права; здійснюється в особливій процесуальній формі; настає тільки за існуючі заслуги.
Метою позитивної юридичної відповідальності є стимулювання за здійснення найбільш значущих правомірних діянь; виховання громадян в дусі поваги до закону; попередження соціально невигідної та протиправної поведінки у стимулюючій формі.
Негативна юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, суть якої полягає в застосуванні уповноваженою особою до правопорушника передбачених санкцією юридичної норми міри державного примусу. Таке визначення стосується ретроспективної юридичної відповідальності, тобто відповідальності, яка виникає як реакція держави на вчинене правопорушення.
Українські дослідники визначають, що юридична відповідальність –це вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються у примусовому порядку державою.
Для настання негативної юридичної відповідальності необхідна наявність у діянні особи складу правопорушення та мотивоване рішення суб’єкта застосування норм права про притягнення особи до конкретного виду відповідальності.
Видами юридичної відповідальності є:
конституційна (настає за порушення норм Конституції України);
адміністративна (настає за постановою адміністративних органів на підставі Кодексу про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних проступків);
цивільно-правова (настає за рішенням суду за вчинення цивільно-правових деліктів);
дисциплінарна ( застосовується адміністрацією підприємств, установ, організацій внаслідок вчинення дисциплінарних проступків);
матеріальна (наступає за матеріальну шкоду, яка заподіяна підприємству, установі, організації робітниками та службовцями під час виконання ними своїх трудових обов’язків);
кримінальна, яка полягає у застосуванні до винних фізичних осіб, які вчинили злочини, вичерпний перелік яких міститься в Кримінальному кодексі, відповідного виду й міри кримінального покарання;
міжнародна відповідальність держави, що виникає на основі норм міжнародного права.
Кримінальна відповідальність – це:
- особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання держави щодо особи, яка вчинила злочин;
- особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин;
- офіційна оцінка відповідним державним органом поведінки особи як злочинної;
- форма реалізації державою правоохоронних норм, яка в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду;
- вона може мати не лише форму покарання, а й виражатись у засудженні особи умовно чи з відстрочкою виконання вироку або зводитись тільки до осуду особи, яка вчинила злочин;
- кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувального вироку суду.
Функції юридичної відповідальності – це основні напрямки юридичного впливу на правопорушника та інших осіб з метою охорони та захисту правопорядку, а також виховання суб’єктів права, які вчинили або можуть вчинити правопорушення.
Розрізняють такі функції юридичної відповідальності:
превентивна або виховна, яка має на меті забезпечити режим законності та правопорядку, сприяти формуванню у суб’єктів права потреби діяти правомірно;
штрафна або каральна – полягає у застосуванні до правопорушника заходів державного впливу;
компенсаційна або правовідновлююча – полягає у відновленні незаконно порушених майнових прав суб’єктів, примусовій реалізації невиконаних юридичних обов’язків.
Принципи юридичної відповідальності: законність, невідворотності, своєчасність, індивідуалізація, недопустимість подвійності відповідальності за одне правопорушення, регламентованість.
Так, наприклад, принцип законності означає реалізацію юридичної відповідальності згідно з вимогами, які передбаченні чинним законодавством. Притягувати до юридичної відповідальності можуть лише компетентні органи у встановленому законом порядку.
Принцип невідворотності юридичної відповідальності означає її неминучість. Жодне правопорушення не повинно залишатися нерозкритим, а правопорушник має відповідати згідно з чинним законодавством тощо.
Функції юридичної відповідальності: запобіжна, вихована, репресивна, компенсаційна, сигналізаційна та ін.
Види мети юридичної відповідальності:
покарання правопорушника;
вплив на свідомість правопорушника;
моральна перебудова особи;
формування у суб’єкта, який порушив норми права установки на правомірну поведінку в майбутньому;
виховний вплив на правосвідомість людей;
ліквідація правопорушень в державі (кінцева мета).
Підстави притягнення до юридичної відповідальності:
наявність норм права, яка передбачає склад правопорушення;
вчинення самого правопорушення (юридичний факт);
наявність акту застосування норм права, який набув чинності.
Підстави настання юридичної відповідальності – це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність необхідною:
здійснення суспільно шкідливої або суспільно небезпечної поведінки;
наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції;
відсутність підстав для звільнення від юридичної відповідальності;
наявність акта застосування норм права, тобто рішення компетентного органу, який накладає юридичну відповідальність.
Підстави виключення юридичної відповідальності:
стан особистості правопорушника ( неосудність особи, що доведена в судовому порядку або недосягнення відповідного віку, який визначений законодавством);
необхідна оборона і крайня необхідність;
відсутність у діяння елементів складу правопорушення;
заподіяння шкоди при затриманні особи, що скоїла злочин;
скасування акта, що встановлював юридичну відповідальність.
Кожна галузь законодавства фіксує свої специфічні підстави звільнення від юридичної відповідальності. Найбільш загальними серед них є:
невисокий ступінь суспільної небезпеки або втрата ознак суспільної небезпеки діяння до моменту розгляду справи в суді;
низький ступінь суспільної небезпеки особи правопорушника або якщо особа, що вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
дієве каяття правопорушника – примирення з потерпілим і добровільне відшкодування заподіяної своїми діями шкоди, тобто соціально схвалювана поведінка особи, як правило, до і після вчинення правопорушення;
закінчення строків давності виникнення юридичної відповідальності;
акти амністії та помилування.
В Україні ціла низка галузей права (конституційне, трудове, податкове) характеризуються тим, що інститут звільнення від юридичної відповідальності лише задекларований, однак недостатньо розроблені процедурно-процесуальні норми.
У загальній теорії права цілий ряд авторів звертаються до питання про стадії юридичної відповідальності.
Стадії юридичної відповідальності – це етапи у динаміці буття юридичної відповідальності від виникнення внаслідок правопорушення до її припинення в результаті реалізації правопорушником призначеної йому міри юридичної відповідальності.
Перша стадія юридичної відповідальності розпочинається з моменту її виникнення, тобто вчинення правопорушення і до виявлення правопорушення компетентними органами держави та посадовими особами.
Друга стадія юридичної відповідальності – це «розпредмечування» юридичної відповідальності в процесі владної діяльності компетентних органів і посадових осіб з метою достовірного встановлення правопорушника й складу скоєного ним правопорушення, об’єктивне та справедливе визначення виду та міри юридичної відповідальності.
Третя стадія юридичної відповідальності охоплює реалізацію правопорушником призначеної йому міри юридичної відповідальності.
З’ясування сутності стадій юридичної відповідальності дозволяє зробити висновок, що юридична відповідальність не проявляється й не діє автоматично при вчиненні правопорушень. Юридична відповідальність – це динамічне правове явище, пізнання якого відбувається в процесі активної владної пізнавально-оцінюючої діяльності компетентних державних органів та посадових осіб.
Література:
М.С.Кельман, О.Г.Мурашин. Загальна теорія держави і права / М.С.Кельман – К., 2006 – 475 с.
М.В.Кравчук.Теорія держави і права (опорні конспекти) / М.В.Кравчук – К., 2003 – 286с.
В.В.Сухонос.Теорія держави і права / В.В.Сухонос – Суми, 2005.-536 с.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За
127 рін.О.В.Зайчука Н.М.Оніщенко.- К.:127 рінком Інтер, 2006.-688 с.127 рінко государства и права:Учебник для вузов / Под127 рін.127 рінк. В.М.Корельского и127 рінк. В.Д.Перевалова.-2е127 рі. И доп. – М.: Издательство НОРМА, 2003.- 616 с.Юридична відповідальність: проблеми виключення та звільнення / Н.М.Оніщенко, А.Є.Шевченко, О.В.Скрипнюк, В.Л.Федоренко, Р.А.Майданик, М.І.Іншин, В.І.Щербина, О.Ф.Андрійко, Д.М.Лук’янець, М.І.Хавронюк, Ю.В.Баулін – ВД «Кальміус», Донецьк, 2013. – 423с.
