Тема 15. Тлумачення норм права

Семінар

План семінарського заняття

1. Тлумачення норм права: поняття та види.

2. Характеристика способів тлумачення норм права.

3. Особливості актів тлумачення норм права.

Під тлумаченням розуміється з'ясування та роз’яснення змісту норм права. Завдання і мета тлумачення полягає в тому, щоб встановити справжню волю законодавця, виражену в цій нормі, і правильно її застосувати.

Існують різні види тлумачення, в залежності від критеріїв класифікації. Так за суб' єктами тлумачення поділяється на офіційне і неофіційне. Офіційне тлумачення дається уповноваженими на те компетентними органами і посадовцями. Неофіційне тлумачення виходить від суб'єктів, діяльність яких не є офіційною, державною, а отже, воно не має юридичної сили і ніяких правових наслідків за собою не тягне. Таке тлумачення може бути як усним, так і письмовим. Неофіційне тлумачення ділиться на доктринальне (наукове), професійне і буденне.

Тлумачення за об'ємом поділяється на три види: буквальне (адекватне), обмежувальне і розширювальне (розповсюджувальне). Буквальне тлумачення – це таке тлумачення, при якому словесне вираження норми права і її дійсний сміст співпадають, іншими словами, дух і буква адекватні. Обмежувальне тлумачення – це таке тлумачення, при якому нормі права надається вужчий сенс, ніж це витікає з буквального тексту тлумаченої норми. Розширювальне тлумачення – це таке тлумачення, коли нормі права надається ширший зміст, ніж це слідує з її словесного вираження.

Під способами тлумачення розуміються конкретні прийоми, процедури, технології, за допомогою яких з'ясовується і роз'яснюється норма права, встановлюється виражена в ній воля законодавця – в цілях правильного її застосування. До таких способів відносять: граматичний (філологічний, мовний); логічний, систематичний; історико-політичний; спеціально-юридичний, телеологічний, функціональний.

Акти тлумачення – один з видів правових актів, функціональне призначення яких полягає в тому, що вони покликані сприяти правильній, законній і ефективній реалізації права, втіленню волі законодавця в життя хоча ці акти самостійного значення не мають, а діють разом з нормативними актами.

Самостійна робота

Необхідність тлумачення норм права

Головні причини необхідності тлумачення такі: складність або нечіткість юридичних формулювань, скажімо, зайва їх стислість, абстрактність або, навпаки, просторовість; недосконалість законодавчої техніки, поспішність в прийнятті тих або інших правових актів, їх слабка опрацьованість, декларативність, неконкретність; неспівпадіння норм і статей правових актів, наявність бланкетних і відсильних норм, нетипових приписів; специфіка юридичних термінів і понять, інтерпретація яких вимагає спеціальних знань, високої кваліфікації законодавцеві не завжди вдається ясно і точно виразити свою волю в тій або іншій нормі або акті, поєднати «дух» і «букву» закону.

Індивідуальні робота

Принципи тлумачення

У сучасній юридичній літературі іноді виділяють ряд загальних (універсальних) принципів тлумачення правових норм, які вироблені світовою юридичною практикою, і які виступають орієнтирами в усьому процесі тлумачення і застосування права, в затвердженні ідей законності і правопорядку в цій сфері.

Серед них, як правило, виділяють наступні:

- всякий сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого;

- закон зворотної сили не має;

- що законом не заборонено, то дозволено;

- надзвичайні закони тлумачаться обмежувально;

- закони, що пом'якшуютьі покарання, тлумачаться розширювально;

- виключення із загального правила підлягають обмежувальному тлумаченню;

- пізніше виданий закон відміняє попередній в усьому тому, в чому він з ним розходиться;

- тлумачення не повинне відміняти, змінювати або створювати нову норму права.

Питання для самоконтролю

1. Чи всі правові норми потребують тлумачення?

2. Які обставини зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів?

3. Хто може бути суб'єктом інтерпретаційної діяльності?

4. Які способи тлумачення норм права найбільш часто використовуються в юридичній практиці?

5. Чим з'ясування змісту норми права відрізняється від роз'яснення?

6. Які існують види тлумачення норм права?

7. Чим інтерпретаційний акт (акт тлумачення норм права) відрізняється від інших правових актів?

8. Чи може тлумачення змінювати чи створювати нову норму права ?