3. Загальні підходи до оцінки майнового стану, її роль та значення

Інформацію про майно підприємства можна отримати з балансу та приміток до фінансової звітності. Майно підприємства відображено в активі балансу. Воно поділяється на оборотні та необоротні активи. Найголовнішими складовими оборотних активів є основні засоби,, а необоротних – запаси та дебіторська заборгованість. Джерелами формування майна підприємства є власні (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал).

Основні питання, які потрібно розглянути в процесі оцінки майна підприємства: загальна оцінка структури майна; аналіз складу і динаміки оборотних активів; аналіз виробничого потенціалу підприємства і, в першу чергу, його основних засобів; аналіз основних коефіцієнтів, які характеризують майновий стан підприємства.

Аналіз майнового стану можна розподілити на декілька етапів:

1) вертикальний та горизонтальний аналіз активів. Це дасть відповідь на питання: як зміниться валюта балансу та за рахунок яких складових.

2)визначення оптимальності нарощування активів шляхом порівняння коефіцієнтів зміни валюти балансу КзВБ= ВБ1/ВБо*100%, з коефіцієнтом зміни виручки від реалізації . КзВр=(Вр1/ВРо)*100% та з коефіцієнтом зміни прибутку КзП= (П1/По)*100%

Між трьома коефіцієнтами повинні дотримуватися наступні нерівності:

Кзп>КзВР>КзВБ>100%; Дотрмання зазначеного співвідношення називають «Золотим правило економіки підприємства».

3) визначення якісних коефіцієнтів майнового стану: коефіцієнт зносу Кз (накопичення амортизації) - відношення величини зносу до первісної вартості основних засобів. Показує інтенсивність накопичення коштів для оновлення основного капіталу. Рекомендоване значення < 0,5;

коефіцієнт придатності основних засобів показує, яка частина основних засобів є придатною для експлуатації і визначається 1- КЗ. Має бути більше, ніж 0,5%. Позитивно розцінюється якщо показник збільшується;

коефіцієнт вибуття основних засобів показує частку виведених з експлуатації основних засобів у балансовій вартості основних засобів.

фондовіддача основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів, відображає суму чистого доходу (виручки) від реалізації на одну гривню основних засобів. Має збільшуватися; фондомісткість – показник, зворотній до фондовіддачі і характеризує рівень забезпеченості підприємства основними засобами. Визначається як відношення балансової вартості основних засобів до чистого доходу (виручки) від реалізації. Нормативне значення – має зменшуватися

Аналіз майна має важливе значення, оскільки від його величини та структури залежать обсяги діяльності, рівень платоспроможності та фінансова стійкість підприємства. Стійкість фінансового стану підприємства в значній мірі залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи (майно).

4. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів.

Для оцінки наявності, стану, руху та ефективності використання основних засобів підприємства складають аналітичні таблиці та проводять аналіз таких груп показників:

Для оцінки стану та ефективності використання основних засобів підприємства використовують такі групи показників: Інформаційна база – баланс і примітки до фінансової звітності.

1 група – показники забезпечення підприємства основними засобами.

1. Фондомісткість характеризує рівень забезпеченості підприємства основними засобами і визначається як відношення балансової вартості основних засобів до чистого доходу (виручки) від реалізації. Нормативне значення – зменшення.

2. Фондоозброєність показує скільки основних засобів припадає на одного працівника підприємства і визначається як відношення балансової вартості основних засобів до середньооблікової чисельності працюючих. Нормативне значення – збільшення.

3. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства показує питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства і визначається як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу. Нормативне значення – збільшення.

2 група – показники стану основних засобів.

4. Коефіцієнт зносу основних засобів відображає рівень зносу основних засобів і визначається як відношення суми зносу основних засобів до балансової вартості основних засобів. Нормативне значення – зменшення.

5. Коефіцієнт придатності основних засобів показує, яка частина основних засобів є придатною для експлуатації і визначається як відношення залишкової вартості основних засобів до балансової вартості основних засобів. Нормативне значення – збільшення.

6. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує частку введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів і визначається як відношення вартості введених в експлуатацію нових основних засобів до балансової вартості основних засобів. Нормативне значення – збільшення.

7. Коефіцієнт вибуття основних засобів показує частку виведених з експлуатації основних засобів у балансовій вартості основних засобів. Нормативне значення – зменшення.

8. Коефіцієнт приросту основних засобів показує рівень збільшення (зменшення) основних засобів внаслідок введення нових основних засобів та виведення з експлуатації зношених чи застарілих основних засобів. Норматив – додатнє значення.

3 група – показники ефективності використання основних засобів.

9. Фондовіддача основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів, відображає суму чистого доходу (виручки) від реалізації на одну гривню основних засобів.Норматив – збільшення.

10. Рентабельність основних засобів характеризує ефективність використання основних засобів, відображає суму валового прибутку на одну гривню основних засобів. Норматив – збільшення.

При оцінці платоспроможності за динамічним підходом платоспроможність розраховують як обсяг сальдового грошового потоку, коефіцієнти синхронності надходження та витрачання, достатності грошових активів та ряд допоміжних показників. При цьому використовується як прямий так і і непрямий метод розрахунку грошового потоку. Прямим методом розрахунок чистого грошового потоку базується на коригуванні виручки (доходу) від реалізації, а непрямий – на визначення сальдо грошового потоку.