10. Аналіз капіталу підприємства.

Капітал — це кошти, якими володіє підприємство для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку... Інформаційними джерелами для аналізу капіталу підприємства є баланс підприємства, а також примітки до фінансової звітностіОсновними завдання аналізу капіталу є: оцінка перспектив розвитку підприємства; забезпечення оптимальної структури капіталу; оцінка ефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності.

Основні методи аналізу капіталу підприємства:

1. Горизонтальний аналіз: порівняння показників звітного року з показниками аналогічного періоду минулого року; з рядом попередніх періодів.

2. Вертикальний аналіз: структурний аналіз капіталу за видами діяльності; структурний аналіз капіталу за звітний період; структурний аналіз капіталу за попередній період; структурний аналіз власного капіталу; структурний аналіз позикового капіталу.

3. Порівняльний аналіз: показників капіталу підприємства з середньогалузевими значеннями; з конкурентами; із прогнозованими.

4. Коефіцієнтний аналіз:

розрахунок коефіцієнта фінансової залежності КФз = ВК/ВБ, де ВК – власний капітал, ВБ – валюта балансу. Показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Оптимальне значення >= 0,5;

коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кпк = ПК/ВБ; Показує питому позикового капіталу в валюті балансу;

коефіцієнт фінансового левериджу Кфл = ДПК/ВК, де ДПК – довгостроковий позиковий капітал, ВК – власний капітал. Характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

коефіцієнт відношення основних засобів до власних коштів Коз=ОЗ/ВК, де ОЗ – основні засоби, а ВК – власний капітал. Характеризує наскільки основні засоби забезпечені власними джерелами фінансування;

коефіцієнт оборотності власного капіталу КобВК =ЧВ/ВК (середнє), де ЧВ - чиста виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), ВК (середнє)– середньорічна вартість власного капіталу. Показує ефективність використання власного капіталу підприємства;

рентабельність власного капіталу Рвк = ЧП/ВК (середнє), де ЧП – чистий прибуток підприємства, ВК (середнє) – середньорічна вартість власного капіталу підприємства.. Характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Виділяють наступні основні напрямки поліпшення використання капіталу підприємства та оптимізації джерел його формування:1. Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. 2. Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.

11. Поняття “фінансової стійкості” та основні методи її оцінки

Фінансова стійкість – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому зовнішньому середовищі, що гарантує постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого рівня. Фінансова стійкість характеризує такий стан підприємства за якого воно вільно формує фінансові ресурси, маневрує та ефективно використовує, здійснюючи прибуткову діяльність.

Основною метою аналізу фінансової стійкості є оцінювання стабільності функціонування підприємства у поточному періоді та на перспективу.

Основні завдання аналізу – своєчасне виявлення і усунення недоліків у фін. діяльності підприємства. та пошук резервів зміцнення платоспроможності; прогнозування можливих фінансових результатів, виходячи з реальних умов господарської діяльності під-ва та наявності власних і позикових ресурсів; розробка конкретних заходів підвищення ефективності використання фін. ресурсів з метою зміцнення фінансової стійкості.

Підходи ходи до оцінювання фінансової стійності: 1)оцінювання фінансової стійкості підприємства на основі аналізу співвідношення власного й позикового капіталу;2)оцінювання фінансової стійкості підприємства за функціональною ознакою; 3) оцінювання фінансової стійкості підприємства, яке базується на співвідношенні фінансових і нефінансових активів.

Всі показники оцінки фінансової стійкості можна поділити на 2 групи: абсолютні і відносні. Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їхніх значень з базисними величинами, а також у вивченні їхньої динаміки за звітний період і за кілька років.

В рамках першого підходу, який є основним розраховують наступні показники:

Коефіцієнт автономії - (коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт концентрації ВК, який представляє собою відношення ВК до сукупної вартості всіх пасивів (до сукупного капіталу):

Кав=ВК/СК>=0,5 ↑; Сукупний капітал = ВК +ПК.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта автономії: Кфз= Ск/ВК (≤ 0,5 ) ↓.

Коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт фінансового левереджу) – характеризує співвідношення позикового та власного капіталу у структурі джерел фінансування формування активів підприємства. Даний коефіцієнт вважається одним з основних індикаторів фінансової стабільності. Чим вище значення даного коефіцієнта, тим вище ризик вкладення капіталу в підприємство. ПК/ВК (<0,5) ↓.

Коефіцієнт фінансової стійкості: Кфс= ВК/ПК ((> 0,1)↑ .

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів: КдзПК= ДПК/ДП, де ДП=ВК+ДПК (< 0,5) ↓

Коефіцієнт довгострокових зобов’язань: Кдз=ДПК/ПК (< 0,2) норматив.

Коефіцієнт поточних зобовя’зань: Кпз=КПК/ПК (>0,5) ↑.

Наведений перелік показників не можна вважати вичерпним. При цьому необхідно встановити ступінь забезпеченості підприємства виробничими запасами, основними засобами, рівень їх зносу та реальну вартість майна. Розраховуємо коефіцієнт реальної вартості майна: Крвм=ОЗ+ЗЗ/А >0,5 ↑. Коефіцієнт накопичення амортизації (коефіцієнт зносу), який визначається відношенням суми накопиченого зносу до первісної вартості основних засобів та нематеріальних активів.

Для характеристики структури розподілу власного капіталу розраховують коефіцієнт маневреності.: Км= ВОК/ВК (>=0,5 ↑) і показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто, у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами.

Крім того, розраховують забезпеченість матеріальних оборотних коштів джерелами фінансування: 1)коефіцієнт забезпеченості оборотних активів класними оборотними коштами: КзОА= ВОК/ОА= (> 0,1) ↑; 2. Коефіцієнт забезпеченості запасів і затрат ВОК: КзЗЗ=ВОК/ЗЗ=(> 0,2) ↑; 3. Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів: КсфНА =ДПК/НА (<1). Показує, яка частка необоротних активів сформована за рахунок ДПК (довгострокових позикових коштів).

Надлишок або нестача джерел фінансування формування активів ( запасів) є одним з критеріїв оцінки фінансової стабільності підприємства, в відповідності з яким виділяють чотири типи фінансової стійкості: типи фінансової стійкості.:1)абсолютно стійкий фінансовий стан за якого власні оборотні кошти більші за запаси і затрати; 2)нормальна фінансова стійкість. Власних оборотних коштів вистачає на формування запасі і затрат (ЗЗ); 3) критичний фінансовий стан за якого підприємство має повні проблеми з платоспроможністю; 4) катастрофічний фінансовий стан за якого запаси і затрати більше власних оборотних коштів.. Підприємство знаходиться на грані банкрутства.