6. Визначення та оцінка власного оборотного капіталу підприємства.

За джерелами фінансування виділяють: власний оборотний капітал та позичений оборотний капітал. ВОК – це показник, що характеризує ту частину власного капіталу, яка є джерелом покриття оборотних (поточних) активів підприємства. Він є абсолютним показником ліквідності і платоспроможності підприємств. Наявність власного оборотного капіталу служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором до вкладення засобів в підприємство.

Для цього необхідно від загальної суми власного капіталу (І розділ пасиву балансу) та довгострокових зобов'язань (II розділ пасиву балансу) відняти суму необоротних активів (І розділ активу балансу). Суму власного оборотного капіталу можна обчислити й іншим шляхом: від загальної суми поточних активів (II і III розділи активу балансу) відняти суму поточних зобов'язань (III розділ пасиву балансу). Позитивне значення свідчить про можливість погашення поточної заборгованості за рахунок оборотних засобів.

Аналіз власного оборотного капіталу передбачає визначення та оцінку:

коефіцієнта мобільності (маневрування) власного капіталу (Км) – це відношення власного оборотного капіталу (Вок) до загальної суми власного капіталу (ВК): Км=ВОК/ВК. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами. Вважається, що цей коефіцієнт повинен бути високим, щоб забезпечити достатню гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Рекомендоване значення – 0,5. Рівень коефіцієнта маневрування визначається специфікою галузі та виробництва. Так, у фондомістких виробництвах він буде нижчим, аніж у матеріаломістких, оскільки в таких виробництвах значна частка власного капіталу інвестується в основні фонди.

коефіцієнта забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами (Кз)= ВОК/ОА, де ВОК – власний оборотний капітал; ОА – оборотні активи підприємства. Рекомендоване значення >0,5.

7. Аналіз ліквідності активів та підприємства.

В економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність активів та ліквідність підприємства.

Під ліквідністю підприємства варто розуміти спроможність підприємства швидко реалізувати активи й одержувати гроші для оплати зобов'язань.

Ліквідність активів означає здатність активів трансформуватися в грошові кошти (бути проданими). Ліквідність пов’язана з часом на перетворення активів у грошові кошти.

Оцінка ліквідності активів. У бухгалтерському балансі активи групуються за ступенем зростання їх ліквідності. Усі активи в залежності від часу перетворення їх у грошові кошти (за ступенем ліквідності) поділяються на 4 групи:

1 група – найбільш ліквідні активи до яких належать грошові кошти та їх еквіваленти, у якості еквівалентів можуть бути – поточні фінансові інвестиції, тобто, короткострокові цінні папери інших емітентів, якими володіє підприємство та які можуть бути використані при розрахунках. А1 = ГК +ПФІ; 2 група – швидколіквідні активи до яких відносяться всі види дебіторської заборгованості. А2=ДЗ; 3 група – повільно реалізовані активи до яких відносяться виробничі запаси, незавершене виробництво, поточні біологічні активи, товари, готова продукція на складі та інші оборотні активи. А3 = ВЗ + НВ +ПБА +Т + ГП +ІОА; 4 група – важко реалізовані активи до якої належать всі необоротні активи.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань його активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення цих зобов’язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за ступенем ліквідності та розміщених у порядку убування ліквідності із зобов’язаннями по пасиву, згрупованих по строках їх погашення. Для оцінки платоспроможності розраховуються такі основні коефіцієнти:

Умовою абсолютної ліквідності балансу є дотримання наступних нерівностей: А1≥П1; А2 ≥ П2; А3≥П3; А4≤П4.

Для оцінки ліквідності розраховуються такі основні коефіцієнти:

•абсолютної ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості може покрити підприємство за рахунок наявних грошових коштів,, їх еквівалентів та фінансових інвестицій і розраховується за формулою Каб.л = А1/П1+П2. де А1, активи, що за ступенем ліквідності відносяться до 1 гр. , сума пасивів П1+П2 що терміновістю виконання зобов’язань відносяться до 1 та 2 груп. Норматив - (0,2 – 0,35 );

•швидкої (критичної) ліквідності, або коефіцієнт “лакмусового папірця” розраховується як відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості до поточних зобов’язань, або Кшл. = А1+А2/П1+П2. Коефіцієнт засвідчує здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов’язання при умові отримання . Норматив - (0,6 – 1,0 );

поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) показує можливості підприємства при умові своєчасності розрахунків з дебіторами, а також при умові своєчасної реалізації готової продукції та інших матеріальних засобів погасити свої поточні зобов’язання. Кпл. = (А1+А2+А3)/П1+П2. Нормативне значення показника – 2,0;

Для комплексної оцінки в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою, який показує перспективи підприємства щодо погашення усіх своїх боргів по залучених фінансових ресурсах якщо всі кредитори одночасно пред’являть йому свої вимоги Кзл=α¹А¹+α2А2+ α3А3/К1П1+ К2П2+К3П3,

де α1, α2, α3 – питома вага відповідної групи активів у поточних активах, а

К1, К2, К3 – частка відповідної групи зобов’язань у загальній сумі зобов’язань.