- •1. Сутність і класифікація методів фінансового аналізу.
- •3. Загальні підходи до оцінки майнового стану, її роль та значення
- •4. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів.
- •5. Основні методи оцінки платоспроможності.
- •6. Визначення та оцінка власного оборотного капіталу підприємства.
- •7. Аналіз ліквідності активів та підприємства.
- •8. Поняття “ліквідності” підприємства та активів, методи її оцінки.
- •9. Поняття операційного та фінансового циклів, порядок розрахунку їх тривалості та оцінки.
- •11. Поняття “фінансової стійкості” та основні методи її оцінки
- •10. Аналіз капіталу підприємства.
- •12. Вплив фінансової стійкості на платоспроможність та ліквідність підприємства. Її взаємозв’язок із результативністю діяльності.
- •13. Ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства.
- •14. Коефіцієнтний аналіз в оцінці фінансової стійкості.
- •15. Аналіз прибутковості підприємства.
- •16. Оцінка рентабельності капіталу та діяльності підприємства.
- •17. Аналіз ділової активності підприємства.
- •18. Сутність і значення оцінки кредитоспроможності підприємства. Підходи до аналізу кредитоспроможності.
- •20. Особливості аналізу грошових активів та грошових потоків.
- •21. Аналіз ліквідності балансу.
- •22. Аналіз оборотності власного й сукупного капіталу.
- •23. Аналіз моделі фінансування формування активів підприємства.
8. Поняття “ліквідності” підприємства та активів, методи її оцінки.
В економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність активів, та ліквідність підприємства.
Під ліквідністю підприємства варто розуміти спроможність підприємства швидко реалізувати активи й одержувати гроші для оплати зобов'язань.
Ліквідність активів означає здатність активів трансформуватися в грошові кошти (бути проданими). Ліквідність пов’язана з часом на перетворення активів у грошові кошти.
Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов’язань.
Основні методи оцінки ліквідності: трансформаційні, вертикального та горизонтального аналізу звітності, коефіцієнтний аналіз.
Трансформаційні методи застосовуються у випадку трансформації звітності у більш зручний вигляд з метою полегшення проведення оцінки ліквідності (групування активів і пасивів банку).
Вертикальний аналіз спрямований на визначення та зміну структури активів та пасивів, розподілених, відповідно, за рівнем ліквідності та термінами повернення.
Горизонтальний аналіз полягає у вивченні змін величини активів, пасивів, та коефіцієнтів ліквідності в динаміці.
Коефіцієнтний аналіз застосовується у процесі розрахунку показників ліквідності: коефіцієнт абсолютної, миттєва, поточної та загальної ліквідності.
Оцінка ліквідності активів.
У бухгалтерському балансі активи групуються за ступенем зростання їх ліквідності. Усі активи в залежності від часу перетворення їх у грошові кошти (за ступенем ліквідності) поділяються на 4 групи: 1 група – найбільш ліквідні активи до яких належать грошові кошти та їх еквіваленти, у якості еквівалентів можуть бути – поточні фінансові інвестиції, тобто, короткострокові цінні папери інших емітентів, якими володіє підприємство та які можуть бути використані при розрахунках. А1 = ГК +ПФІ; 2 група – швидколіквідні активи до яких відносяться всі види дебіторської заборгованості. А2=ДЗ; 3 група – повільно реалізовані активи до яких відносяться виробничі запаси, незавершене виробництво, поточні біологічні активи, товари, готова продукція на складі та інші оборотні активи. А3 = ВЗ + НВ +ПБА +Т + ГП +ІОА; 4 група – важко реалізовані активи до якої належать всі необоротні активи.
Оцінка ліквідності підприємства (балансу) проводиться на основі даних балансу і може бути проведений шляхом співставлення безпосередньо балансових показників активів і пасивів, а також шляхом розрахунку фінансових коефіцієнтів.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань його активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення цих зобов’язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за ступенем ліквідності та розміщених у порядку убування ліквідності із зобов’язаннями по пасиву, згрупованих по строках їх погашення. Для оцінки платоспроможності розраховуються такі основні коефіцієнти:
Для оцінки ліквідностіі розраховуються такі основні коефіцієнти:
•абсолютної ліквідності показує, яку частину поточної заборгованості може покрити підприємство за рахунок наявних грошових коштів,, їх еквівалентів та фінансових інвестицій і розраховується за формулою Каб.л = А1/П1+П2. де А1, активи, що за ступенем ліквідності відносяться до 1 гр. , сума пасивів П1+П2 що терміновістю виконання зобов’язань відносяться до 1 та 2 груп. Норматив - (0,2 – 0,35 ). Умовою абсолютної ліквідності балансу є дотримання наступних нерівностей: А1≥П1; А2 ≥ П2; А3≥П3; А4≤П4.;
•швидкої (критичної) ліквідності, або коефіцієнт “лакмусового папірця” розраховується як відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості до поточних зобов’язань, або Кшл. = А1+А2/П1+П2. Коефіцієнт засвідчує здатність підприємства погасити свої короткострокові зобов’язання при умові отримання . Норматив - (0,6 – 1,0 );
поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) показує можливості підприємства при умові своєчасності розрахунків з дебіторами, а також при умові своєчасної реалізації готової продукції та інших матеріальних засобів погасити свої поточні зобов’язання. Кпл. = (А1+А2+А3)/П1+П2. Нормативне значення показника – 2,0;
Для комплексної оцінки в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою, який показує перспективи підприємства щодо погашення усіх своїх боргів по залучених фінансових ресурсах якщо всі кредитори одночасно пред’являть йому свої вимоги Кзл=α¹А¹+α2А2+ α3А3/К1П1+ К2П2+К3П3,
де α1, α2, α3 – питома вага відповідної групи активів у поточних активах, а
К1, К2, К3 – частка відповідної групи зобов’язань у загальній сумі зобов’язань.
