- •1. Сутність і класифікація методів фінансового аналізу.
- •3. Загальні підходи до оцінки майнового стану, її роль та значення
- •4. Аналіз наявності, стану і руху основних засобів.
- •5. Основні методи оцінки платоспроможності.
- •6. Визначення та оцінка власного оборотного капіталу підприємства.
- •7. Аналіз ліквідності активів та підприємства.
- •8. Поняття “ліквідності” підприємства та активів, методи її оцінки.
- •9. Поняття операційного та фінансового циклів, порядок розрахунку їх тривалості та оцінки.
- •11. Поняття “фінансової стійкості” та основні методи її оцінки
- •10. Аналіз капіталу підприємства.
- •12. Вплив фінансової стійкості на платоспроможність та ліквідність підприємства. Її взаємозв’язок із результативністю діяльності.
- •13. Ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства.
- •14. Коефіцієнтний аналіз в оцінці фінансової стійкості.
- •15. Аналіз прибутковості підприємства.
- •16. Оцінка рентабельності капіталу та діяльності підприємства.
- •17. Аналіз ділової активності підприємства.
- •18. Сутність і значення оцінки кредитоспроможності підприємства. Підходи до аналізу кредитоспроможності.
- •20. Особливості аналізу грошових активів та грошових потоків.
- •21. Аналіз ліквідності балансу.
- •22. Аналіз оборотності власного й сукупного капіталу.
- •23. Аналіз моделі фінансування формування активів підприємства.
12. Вплив фінансової стійкості на платоспроможність та ліквідність підприємства. Її взаємозв’язок із результативністю діяльності.
Фінансова стійкість є характеристикою фінансового стану підприємства і означає його здатність функціонувати та розвиватись, зберігаючи рівновагу активів і пасивів, забезпечуючи при цьому платоспроможність, ліквідність та інвестиційну привабливість.
Фінансова стійкість - характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Вона відображає рівень ризику діяльності компанії і її залежність від позикового капіталу.
Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.
Рівновага активів і пасивів балансу лежить в основі оцінки фінансової стійкості підприємства, його ліквідності й платоспроможності. Фінансовий і економічний стан, за якого підприємство підтримує свою платоспроможність і ліквідність, можна вважати фінансово рівноважним і стійким.
Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.
Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який дав би змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.
Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.
Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності та неліквідності, а надлишкова - сприятиме створенню «зайвих» запасів та резервів, у зв'язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства. Найбільш раціональна політика підприємства полягає у забезпеченні оптимального поєднання ліквідності і прибутковості підприємства
13. Ідентифікація типу фінансової стійкості підприємства.
Фінансова стійкість – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому зовнішньому середовищі, що гарантує постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого рівня. Фінансова стійкість характеризує такий стан підприємства за якого воно вільно формує фінансові ресурси, маневрує та ефективно використовує, здійснюючи прибуткову діяльність.
Основною метою аналізу фінансової стійкості є оцінювання стабільності функціонування підприємства у поточному періоді та на перспективу.
Основні завдання аналізу – своєчасне виявлення і усунення недоліків у фін. діяльності підприємства. та пошук резервів зміцнення платоспроможності; прогнозування можливих фінансових результатів, виходячи з реальних умов господарської діяльності під-ва та наявності власних і позикових ресурсів; розробка конкретних заходів підвищення ефективності використання фін. ресурсів з метою зміцнення фінансової стійкості.
Підходи ходи до оцінювання фінансової стійності: 1)оцінювання фінансової стійкості підприємства на основі аналізу співвідношення власного й позикового капіталу;2)оцінювання фінансової стійкості підприємства за функціональною ознакою; 3) оцінювання фінансової стійкості підприємства, яке базується на співвідношенні фінансових і нефінансових активів.
Надлишок або нестача джерел фінансування формування активів ( запасів) є одним з критеріїв оцінки фінансової стабільності підприємства, в відповідності з яким виділяють чотири типи фінансової стійкості::
1. Абсолютно стійкий фінансовий стан за якого власні оборотні кошти більші за запаси і затрати: ВОК > ЗЗ, а Δ ВОК > 0.
2. Нормальнальна фінансова стійкість: ВОК =ЗЗ, а Δ ВОК= 0. Тобто ВОк вистачає на формування запасі і затрат (ЗЗ).
3. Критичний фінансовий стан за якого підприємство має повні проблеми з платоспроможністю, але ситуація може бути виправлена за рахунок залучення фінансових ресурсів з джерел, які тимчасово послаблять фінансову напруженість.
ЗЗ = ВОК + Джерела, що тимчасово послаблять фін. напруженість
Джерела, що тимчасово послаблять фін. напруженість – кошти, які мобілізовані підприємством з фондів, які воно створює (страховий, резервний фонд), короткострокові кредити банків на тимчасове поповнення оборотних коштів).
4. Катастрофічний фінансовий стан за якого запаси і затрати більше власних оборотних коштів : ЗЗ>ВОК, а Δ ВОК<0. Підприємство знаходиться на грані банкрутства.
