Ревматоїдна висипка при системній формі юіа.

 

При алергосепичному синдромі висипання появляються на фоні різкого підвищення температури тіла і є дуже різноманітними: від скарлатиноподібної і кореподібної до типових для цього синдрому скупчень “лінійних” еритематозних висипань від 1 до 3-4 см, що локалізуються переважно на внутрішній поверхні стегон і бокових поверхнях грудної клітки. Однак ці висипання ніколи не супроводжуються свербінням, що відрізняє їх від алергічних ( в т.ч. медикаментозних) висипань. В міру зниження гарячки (до 12-13 дня висипи згасають, але не зникають повністю. Особливо торпідний характер мають “лінійні” елементи – “візитки”, цього синдрому. Висипання при алергосептичному синдромі можуть зберігатись місяцями і при нормальній температурі тіла. Тривалі, торпідні висипання, як правило, супроводжують тяжкі форми ЮРА і є прогностично несприятливим симптомом.

Ураження шлунково-кишкового тракту у більшості випадків є ятрогенне в результаті довготривалої терапії: гастрити, ерозії виразки шлунку, дванадцатипалої кишки, кровотечі, синдром мальабсорбції. Спленомегалія спостерігається  у 20-30% випадків.

Ураження очей: найчастіше діагностується іридоцикліт, м.б. ірит, епісклерит, склерит.

Увеїт у дитини з юіа, олігоартритом (утворення синеній, кальцинатів)

 

Ураження нервової системи: периферичні поліневропатії, в основі яких є патологія vasa nervorum. Характерними при цьому є: парестезії, печія в кінцівках, знижена тактильна  і больова чутливість, рухові розлади. Можливі вегетативні порушення: гіпер-, гіпотермія, підвищена пітливість, трофічні розлади. Нерідко розвиваються різні ендокринопатії, зокрема аутоімунний тиреоїдит.

Периферійна лімфаденопатія спостерігається у вигляді уражень шийних, підкрильцевих, пахових лімфатичниї вузлів: помірно щільні, неболючі, рухомі, неспаяні з тканинами, розміри 1-3 см (40-60%). Вираженість лімфаденопатії залежить від ступеня активності захворювання. Порівняно рідко (25-30%) спостерігається збільшення селезінки (синдром Стілла).

Затримка росту і зниження маси тіла – часті прояви ЮРА, вираженість яких є прямо пропорціональна тяжкості захворювання. При переважно суглобовій формі захворювання з множинним ураженням суглобів спостерігається відставання росту кісток в довжину і чим раніше захворіла дитина, тим ця залежність більше виражена. Існує безпосередній локальний зв’язок між ураженням суглобів і кісткою: при ураженні між-фалангових суглобів кісток рук і п’ястно-фалангових суглобів зап’ястя уповільнюється ріст кисті. При ураженні висково-нижньощелепного суглобу розвивається мікрогнатія, променево-зап’ястних і ліктьових – уповільнюється ріст кісток передпліччя, при ураженні колінних і гомілково-ступневих суглобів – уповільнюється ріст кісток гомілок. Однак найінтенсивніше уповільнюється ріст дітей із системними формами ЮРА. При цьому мають значення:

-         припинення епіфізарного росту;

-         ендокринопатії;

-         інтоксикація;

-         обмеження рухової активності;

-         тривала терапія ГК, особливо у великих дозах (1,0-1,5 мг/кг м.т. 5-10р.). Однак при зниженні дози ГК до ≤ 5 мг діти знову починають рости, але досягнути довжини тіла, яка би відповіді лі нормальній величині для їх віку, вдається рідко.