Лімфаденіт при системній формі юіа.

 

Особливості параклінічних досліджень.

Анемія зустрічається порівняно часто (50%) – “анемія хронічного запалення”. Генез її полягає:

-         у пригніченні функціональної активності клітинних попередників еритропоезу, в результаті чого знижується їх проліферативний потенціал, порушується процес синтезу гема;

-         порушенні обміну і утилізації заліза (функціональний дефіцит);

-         зниження зв’язування трансферину еритробластами;

-         зниження продукції ендогенного еритропоетину;

-         укорочений час життя клітин еритроїдного ряду.

Лабораторні показники при ЮРА частіше відображають наявність і вираженість запального процесу і тому є неспецифічними запального процесу і тому є неспецифічними. Виключенням є ревматоїдний фактор (РФ). У дітей РФ виявляємо не більше, як у 15-20%. Випадків і у два рази частіше, у синовіальній рідині, ніж у сироватці крові.

Загальний аналіз крові.

Одним з найважливіших показників є підвищення ШОЕ і в значній мірі залежить від форми захворювання. Так при моно- і олігоартриті ШОЕ не перевищує 30-35 мм/год., при поліартриті і системних формах ЮРА – збільшується до 50-60 мм/год. Число лейкоцитів також залежить від форми захворювання. При олігоартриті число лейкоцитів не перевищує 8-10х10⁹/л. Більші зрушення у лейкограмі спостерігаються при системних формах захворювання. Для синдрому Стілла характерним є швидке прогресування анемії при незначному лейкоцитозі, а також і лейкопенії зі збільшенням ШОЕ до 40-50 мм/год. Для алергосептичного синдрому типовим є виражений лейкоцитоз до 20-30х10⁹/л з нейтрофільозом до 70-80% і паличкоядерним зсувом (до 10-12%). ШОЕ може досягати 50-60 мм/год., кількість тромбоцитів – 400-500 тис. При цьому важливо відзначити, що між величиною ШОЕ і активністю процесу не завжди є пряма кореляція. У частини хворих на фоні терапії наступає позитивна клінічна динаміка, а величина ШОЕ залишається великою, що вказує на неповну ремісію захворювання.

В активній фазі ЮРА у пацієнтів підвищується рівень сироваткових Ig усіх фракцій (А, М, G), у більшості наростає рівень IgG. Підвищення рівня IgG спостерігається в пізні терміни захворювання і є непрямим критерієм запального процесу і розвитку ерозій. Однак  ці показники відображають характер патологічного процесу в цілому.

С-реактивний білок (СРБ, СRP) – один із неспецифічних показників активності ревматоїдного процесу і коливання відображає його ступінь. Підвищення рівня СРБ спостерігається у 60-70% випадків серед хворих. СРБ виробляється в гепатоцитах під впливом IL-6, синтез якого індукується IL-1 і FNO-α. Подібне походження має і амілоїд- ний білок.

Ревматоїдний фактор (РФ) – антитіло, яке виробляється певною популяцією плазмоцитів синовіальної мембрани. У відповідь на синтез іншої їх популяції IgG, що змінилися під впливом невідомого антигенного стимулу. РФ є антитіло до Fс-фрагменту IgG. Реакція Ваалера-Роузе є позитивною при титрі 1:32, латекс тест – при титрі1:40. РФ є високо чутливим і специфічним тестом захворювання, однак у сироватці крові він визначається у 15-20%, у синовіальній рідині – у 30-35% випадків. В усіх випадках РФ відносимо до класу IgМ (IgМ –РФ).

Антинуклеарний фактор (АНФ) – антитіло до цільного ядра клітини, визначення його використовуємо як скринінг-тест для діагностики СЧВ. У пацієнтів з ЮРА виявляємо його досить рідко і це вказує на тяжкість процесу. Однак існує група пацієнтів з частим виявленням АНФ – дівчатка до 4-х років з моно- або олігоартритом і супутнім увеїтом. Виявлення у них АНФ вказує на високий ступінь ризику ураження очей.

Рентгенологічно зміни при ЮРА як і при РА, оцінюємо за О. Steinbrocer (1949) і виділяємо чотири стадії захворювання:

І ст. – остеопороз, переважно епіфізарний;

ІІ ст. – остеопороз і початкова деструкція хряща, звуження суглобової щілини;

ІІІ ст. – виражена деструкція хряща і кістки, кісткові ерозії;

ІV ст. – симптоми ІІІ ст. і анкілози.

При цьому необхідно врахувати, що у одного пацієнта різні суглоби мають різні рентгенологічні зміни. Однак при оцінці тяжкості приймаємо до уваги максимальні зміни любого суглоба.

Активність процесу встановлюємо в межах трьох ступенів: низька (І), помірна (ІІ), висока (ІІІ). Динаміку основних синдромів та активності процесу на етапі перших трьох років оцінюємо за критеріями швидко, повільно і мало  прогресуючого перебігу.