Тема 3. Нормативно-методичне забезпечення соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації

3.1. Нормативно-правове забезпечення діагностики фінансового стану підприємства7

У сучасних кризових умовах стан та результати діяльності вітчизняних підприємств перебувають під пильним наглядом різноманітних суб’єктів, зокрема, державних органів влади, кредиторів, інвесторів, постачальників, споживачів, власників тощо. Це пояснюється намаганням зацікавлених осіб відстежувати існуючі тенденції у функціонуванні підприємств з метою запобігання різноманітним групам ризиків та оперативного реагування на потенційні проблеми. Варто зауважити, що представники внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства переслідують властиві та притаманні їм цілі при здійсненні діагностики, що зумовлює подальший вибір методів, методик, засобів діагностики. У таких умовах, як правило, ключовими для здійснення цільової діагностики є методики, що відображені у чинній нормативно-правовій базі, оскільки їх надалі закладають в основу розроблення методичних положень та рекомендацій щодо оцінювання певних сфер та об’єктів на різних рівнях. З огляду на це виникає необхідність у аналізуванні існуючої правової бази в сфері діагностики та виявленні проблем і можливостей її практичного використання суб’єктами діагностики.

Впродовж усієї історії незалежної України ухвалено та затверджено численні нормативно-правові документи, які стосуються діагностики різноманітних сфер та аспектів діяльності підприємств різних форм власності. Оскільки базою для оцінювання результатів діяльності підприємств є фінансові показники, то найбільш ретельному аналізу підлягатимуть ті правові документи, які містять показники оцінювання, методики їх розрахунку, нормативні значення та роз’яснення щодо інтерпретації отриманих результатів.

З огляду на результати ознайомлення із положеннями чинної нормативно-правової бази у сфері діагностики діяльності підприємств в Україні виникає необхідність у поглибленому порівняльному аналізі нормативної документації з метою виявлення суперечностей, економічних некоректностей та невідповідностей у діагностичних індикаторах, методиках їх розрахунку та нормативних значеннях і формулюванні рекомендацій щодо удосконалення чинних нормативно-правових актів.

На сьогодні державними органами розроблено чимало документів, у яких викладено методики оцінювання ефективності діяльності підприємств різних форм власності. Особливу увагу доцільно звернути на ті нормативно-правові акти, які ґрунтуються на використанні фінансово-економічних показників як базових для діагностики результатів діяльності різноманітних суб’єктів національної економіки. Найбільш репрезентативними з позиції відображення сукупності фінансово-економічних індикаторів, їх трактування, методик розрахунку, нормативних значень є такі:

• «Методичні рекомендації по організації та проведенню балансових комісій на підприємствах, що належать до сфери управління, та в підгалузях Міністерства транспорту України», затверджені Наказом Міністерства транспорту України №249 від 28.03.2003 р. (надалі Методрекомендації №249);

• «Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», затверджене Наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001 р. (надалі Положення №49/121);

• «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджені Наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006 р. (надалі Методрекомендації №14);

• «Методика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки», затверджена Наказом Міністерства фінансів України №170 від 14.02.2006 р. (надалі Методика №170);

• «Критерії ефективності управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки», затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Фонду державного майна України №375/2298 від 18.12.2003 р. (надалі Критерії №375/2298);

• «Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50% акцій (часток, паїв) належить державі», затверджений Наказом Міністерства економіки України №173 від 21.06.2006 р. (надалі Порядок №173).

На підставі проведеного ґрунтовного порівняльного аналізу вищезазначених документів (Додаток В) отримано такі узагальнені результати:

• окремі ідентичні за змістовим навантаженням показники відрізняються у нормативно-правових документах за найменуваннями;

• спостерігається, що деякі аналогічні за назвою показники пропонується розраховувати за різними методиками;

• для однакових показників часто пропонуються відмінні критерії оптимальності;

• методики розрахунку деяких показників є економічно суперечливими та беззмістовними;

• в окремих методиках не враховано особливості інформаційного забезпечення розрахунку певних показників.