5.2. Експрес-діагностика загрози банкрутства підприємства на засадах використання теорії нечітких множин

В умовах динаміки середовища функціонування, рецесії національної економіки особливої ваги в діагностиці кризових явищ набуває фактор часу, що і зміщує акценти на використання експрес-діагностики в усіх сферах, зокрема, і стосовно прогнозування загрози банкрутства. Експрес-діагностика загрози банкрутства ґрунтується на виокремленні переліку репрезентативних індикаторів, їх порівнянні з нормативними критеріальними значеннями з метою ідентифікування стану об’єкта в оперативному режимі. Система експрес-діагностики загрози банкрутства сигналізує суб’єктам діагностики про потенційні фінансові загрози та ризики і формує інформаційний масив даних, який дає змогу адекватно відреагувати на них та ухвалити обґрунтовані управлінські рішення.

Експрес-діагностика, як правило, ґрунтується на використанні сукупності абсолютних та відносних індикаторів. Абсолютні індикатори відображають кількісні значення показників у натуральних вимірах, але з позиції інформативного насичення вони не завжди є показовими. Такі індикатори необхідно аналізувати у динаміці, структурному співвідношенні, лише тоді вони набувають репрезентативних якостей. Використання абсолютних індикаторів у чистому вигляді в межах експрес-діагностики є недостатньо результативним. Під час експрес-діагностики загрози банкрутства більш інформативним є використання відносних показників.

Істотно підвищити якість діагностики загрози банкрутства підприємств покликане поєднання кількісних показників та якісних (лінгвістичних), що дає змогу забезпечити використання нечітких множин. Відповідно до цього з метою усунення недоліків вищезгаданих підходів до діагностики загрози банкрутства пропонується застосовувати нечітко-множинний підхід. У контексті діагностики загрози банкрутства на підприємствах України реалізація вищезгаданого завдання здійснюватиметься у такій послідовності:

1) Обґрунтований добір найбільш репрезентативних індикаторів для діагностики загрози банкрутства підприємств. Для цього необхідно побудувати шкалу індикаторів, яка відображатиме наявність усіх сигналів про загрозу банкрутства. Як зазначає О.О. Терещенко, основними критеріями селекції показників раннього попередження банкрутства є¹²:

• зрозумілість та точність віддзеркалення реальних тенденцій та реальної ситуації;

• повнота відображення інформації;

• своєчасність та оперативність попередження про потенційні загрози;

• економічна та аналітична репрезентативність.

Опитування експертів (представників банківських структур, податкових органів, фірм-ліквідаторів, арбітражних керуючих, керівників підприємств-банкрутів та керівників економічно-активних підприємств) дало змогу виокремити перелік пріоритетних, найбільш репрезентативних індикаторів, що формують базу для експрес-діагностики банкрутства підприємств. Як зазначалось вище, ключовими показниками, які є репрезентативними у сфері діагностики загрози банкрутства, є індикатори платоспроможності (показники загальної, швидкої, абсолютної ліквідності, коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей, коефіцієнт протермінування дебіторської заборгованості, коефіцієнт Бівера), структури капіталу (коефіцієнт концентрації зобов’язань та фінансового левериджу) та фінансової результативності (коефіцієнт рентабельності реалізації продукції).

Система означених індикаторів побудована на засадах дотримання принципів мінімізації кількості, повноти охоплення, якості інформації, простоти інформаційного забезпечення та розрахунку.

2) Побудова опису нечітких підмножин градації ступенів ризику банкрутства та відповідних їм підмножин значень показників. Для побудови моделі розпізнавання загрози банкрутства підприємства повна множина ступенів ризику банкрутства поділяється на чотири нечітких підмножини, а саме:

• загрози банкрутства немає (Z₀);

• низький рівень загрози банкрутства (Z₁);

• середній рівень загрози банкрутства (Z₂);

• високий рівень загрози банкрутства (Z₃).

До того ж сукупність сигналів ризиків банкрутства за окремими показниками пропонується розмежувати за аналогією на чотири нечітких підмножини, а саме:

• показник повністю відповідає нормативно-критеріальному значенню (С₀);

• показник відповідає нормативно-критеріальному значенню на його нижній межі (С₁);

• показник наближається до нормативно-критеріального значення, але не відповідає йому (С₂);

• показник повністю не відповідає нормативно-критеріальному значенню (С₃).

На засадах обґрунтованого шкалювання виокремлено інтервали критеріальних ознак залежно від сили сигналу про загрозу банкрутства підприємства на основі аналізування фінансової звітності різних типів підприємств: банкрутів, економічно активних, економічно-неактивних.

3) Обґрунтування вагомості індикаторів з урахуванням галузевої специфіки та особливостей підприємства. Для забезпечення високого рівня адекватності результатів діагностики банкрутства виникає необхідність у визначенні вагомості запропонованих показників для цілей аналізування. Зазвичай для досягнення окресленого завдання використовуються експертні методи. У табл. 5.1 наведено приклад матриці попарних порівнянь (матриці Терстоуна), котра дає змогу визначити вагомість індикаторів.

Таблиця 5.1

Перелік індикаторів для здійснення експрес-діагностики банкрутства

Індикатори	Формули для розрахунку	Формули обчислення за даними матричної моделі	Пояснення	Інтервали значень	Ідентифікація сигналів про загрозу банкрутства
1	2	3	4	5	6
1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) (Lz)	Оборотні активи / Поточні зобов’язання	Ф10/ Ф20	Визначає поточну платоспроможність підприємства та його здатність погасити поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів	1,5≤ Lz ≤ 2,0	С0
				1,0≤ Lz <1,5	С1
				0,5≤ Lz <1,0	С2
				0<Lz <0,5	С3

Продовження табл. 5.1

1	2	3	4	5	6
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Lf)	(Грошові кошти та їх еквіваленти Дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції) / Поточні зобов’язання	(Ф9+ Ф6+ Ф7 + Ф23) / Ф20	Відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасних розрахунків з дебіторами. Не враховує найменш ліквідну частину оборотних активів – виробничі запаси, тому що при вимушеній реалізації виробничих запасів, як правило, формуються найбільші втрати у порівнянні з їх балансовою вартістю.	1,3≤ Lf ≤ 1,5	С0
				0,8≤ Lf <1,3	С1
				0,5≤ Lf <0,8	С2
				0<Lf <0,5	С3
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Lа)	(Поточні фінансові інвестиції + Грошові кошти та їх еквіваленти) / Поточні зобов’язання	(Ф9 + Ф23) / Ф20	Демонструє здатність підприємства миттєво розрахуватись за поточними зобов’язаннями за рахунок високоліквідних активів	0,25≤ Lа ≤ 0,35	С0
				0,2≤ Lа <0,25	С1
				0,1≤ Lа <0,2	С2
				0< Lа <0,1	С3
4. Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (Кs)	Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість	(Ф5 + Ф6+ Ф7) / (Ф17+ Ф18+ Ф19)	Відображає інтенсивність надходжень та видатків підприємства, тобто розрахунковий потенціал	Кs ≤ 0,3	С0
				0,3<Кs ≤0,5	С1
				0,5<Кs ≤1,0	С2
				Кs >1,0	С3
5. Коефіцієнт протермінування дебіторської заборгованості (Кd)	Протермінована дебіторська заборгованість / Сукупна дебіторська заборгованість	Ф28 / (Ф5+ Ф6+ Ф7)	Характеризує частку протермінованої дебіторської заборгованості у сукупній дебіторській заборгованості, відображаючи таким чином існуючі загрози внаслідок непогашення дебіторської заборгованості підприємства та недоотримання обігових коштів	0 < Кd≤ 0,2	С0
				0,2< Кd ≤0,3	С1
				0,3< Кd ≤0,7	С2
				0,7< Кd ≤1,0	С3
6. Коефіцієнт концентрації зобов’язань (Кк)	(Довгострокові + Поточні зобов’язання) / Валюта балансу	(Ф16 + Ф20) / Ф4	Характеризує структуру фінансування діяльності підприємства та частку у капіталі підприємства зобов’язань	0<Кк<0,3	С0
				0,3≤Кк<0,5	С1
				0,5≤Кк<0,7	С2
				0,7 ≤ Кк <1	С3
7. Коефіцієнт фінансового левериджу (Кf)	Власний капітал / (Довгострокові + Поточні зобов’язання)	Ф11/ (Ф16 + Ф20)	Відображає залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності	1,0< Кf < 2,0	С0
				0,8< Кf ≤1,0	С1
				0,5< Кf ≤0,8	С2
				0< Кf ≤0,5	С3
8. Коефіцієнт Бівера* (Кв)	(Чистий прибуток + Амортизація) / (Довгострокові зобов’язання + Поточні зобов’язання )	(Ф3 + Т3) / (Ф16 + Ф20)	Відображає здатність підприємства розрахуватись за зобов’язаннями підприємства за рахунок операційного потоку грошових коштів	Кв ≥ 0,4	С0
				0,17≤Кв<0,4	С1
				0,15≤Кв<0,17	С2
				Кв<0,15	С3
9. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції (Rr)	Прибуток від операційної діяльності / Чиста виручка від реалізації	Ф22/ Ф1	Демонструє частку чистого прибутку в обсязі чистої виручки від реалізації. Демонструє рівень торгівельної націнки без непрямих податків. У даному випадку набуває особливої ваги порівняння фактичного значення показника із галузевим, що відображатиме рівень конкурентоспроможності продукції за економічними параметрами.	Rr ≥ 0,12	С0
				0,09≤Rr<0,12	С1
				0,02≤Rr<0,09	С2
				Rr<0,02	С3

Вказана матриця (табл. 5.2) дає змогу експертам-аналітикам здійснювати послідовне порівняння усіх параметрів діагностики (9 індикаторів) між собою з метою виявлення їхньої попарної пріоритетності.

Таблиця 5.2