6) Зіставлення фактичної варіації темпів росту показників із динамічним критерієм на засадах обчислення коефіцієнта рангової кореляції Спірмана та коефіцієнта збігів Фехнера.
Коефіцієнт
рангової кореляції Спірмана
(
)
відображає відхилення між еталонними
та фактичними рангами за динамічними
рядами показників за відповідний період
та перебуває у діапазоні [-1; 1]17:
(6.7)
де n – кількість показників, які відображають динамічний критерій; і – відповідний показник динамічного нормативу; Ei – еталонні ранги відповідних показників динамічного критерію; Fi – фактичні ранги відповідних показників динамічного критерію.
Коефіцієнт
збігів Фехнера
(
)
відображає на підставі послідовного
попарного порівняння рангів показників
динамічного критерію відповідність
фактичних рангових темпів зростання
еталонним та перебуває у діапазоні [-1;
1]18:
(6.8)
де F – сума позитивних і негативних співвідношень між рангами; А – максимальна кількість попарних порівнянь між рангами.
Для обчислення коефієнта збігів Фехнера необхідно визначити скільки збігів пріоритетності змін ключових індикаторів спостерігається порівняно із еталонним динамічним критерієм. При цьому здійснюється попарне порівняння рангів за темпами зростання, якщо фактичне зростання показника відбувається у еталонному напрямі, тобто перевищує за темпами зростання темпи зростання базового показника, то ідентифікуємо цю ситуацію значенням «+1», у протилежному випадку – «-1».
7)
Визначення рівня масштабності розвитку
(
)
на підставі інтеграції коефіцієнтів
рангової кореляції Спірмана та збігів
Фехнера за показниками масштабності
розвитку за формулою:
(6.9)
де j – кількість індикаторів, що інтегруються (у нашому випадку j = 2).
Рівень
якості розвитку
(
)
доцільно визначати за аналогічною
формулою, але при цьому інтегруються
коефіцієнти рангової кореляції Спірмана
та збігів Фехнера за показниками якості
розвитку підприємств.
На наступному етапі після оцінювання масштабності розвитку для визначення рівня розвитку підприємства здійснюється діагностика якості такого розвитку. Ключовими показниками, які дозволяють діагностувати якість розвитку підприємства, є бездефектність та ритмічність виробництва.
Коефіцієнт бездефектності виробництва продукції (КБ) відображає частку якісної продукції, яка відповідає усім стандартам якості, у обсязі товарної продукції. він набуває значень в діапазоні [0; 1] і обчислюється за формулою:
(6.10)
де В1 – обсяг товарної продукції; В5 – частка бракованої продукції у товарній продукції.
Коефіцієнт ритмічності виробництва (КР) свідчить про систематичність виробничо-господарської діяльності, тобто виготовлення продукції за встановленим графіком і асортиментом. Коефіцієнт ритмічності виробництва розраховується у помісячному або у поквартальному розрізі на засадах порівняння планового та фактичного завантаження виробничих потужностей і набуває значень у діапазоні [0; 1]. Коефіцієнт ритмічності виробництва рекомендується розраховувати за формулою:
(6.11)
де і=1…t – кількість періодів у році, за якими відбувається порівняння планових та фактичних обсягів виробництва; - мінімальна частка товарної продукції у порівнянні з річним еквівалентом між плановою та фактичною виробничою програмою, %.
Використовуючи формулу середньої геометричної ми можемо розрахувати рівень якості розвитку (Rq), який інтегрує коефіцієнти бездефектності та ритмічності виробництва та перебуває у діапазоні [0; 1], а саме:
(6.12)
Рівень масштабності та рівень якості розвитку, кожний зокрема, дозволяє синтезувати два показники: коефіцієнт рангової кореляції Спірмана та коефіцієнт збігів Фехнера. Отже, ми отримуємо у кожному окремому випадку єдиний інтегральний показник, який змінюється в діапазоні [0; 1] та свідчить про кількісний або якісний аспект розвитку підприємства.
На підставі значень рівня масштабності та рівня якості розвитку підприємства розраховуємо інтегральний рівень розвитку підприємства, який аналогічно перебуватиме у діапазоні [0; 1]. Відповідно, з наближенням показника до одиниці можна стверджувати про високий рівень розвитку підприємства, до нуля – низький рівень розвитку. Показник доцільно розраховувати на підставі середньої арифметичної зваженої вхідних рівнів масштабності та якості розвитку за формулою:
(6.13)
де g – вагомість рівня масштабності розвитку для підприємства, %; h – вагомість рівня якості розвитку для підприємства, % (h = 1 – g).
Необхідність визначення вагомостей вказаних рівнів розвитку пояснюється економічною доцільністю, адже для кожного підприємства існує різна пріоритетність стосовно масштабності та якості розвитку. Якщо, наприклад, підприємство працює на повну потужність і збільшувати масштаби виробництва немає потреби, то в таких умовах акцентується увага на якість виробництва, його бездефектність та систематичність, що зумовлюватиме пріоритетність рівня якості розвитку. Можлива протилежна ситуація, коли підприємство виготовляє якісну конкурентоспроможну продукцію, працює ритмічно, але попит на продукцію значно перевищує існуючу пропозицію. У такій ситуації для підприємства пріоритетним є масштабність розвитку. Вагомості рівнів розвитку визначається експертним способом фахівцями, менеджерами, власниками тощо.