- •Розділ 1. Первинне розкриття продуктивних пластів при бурінні свердловин
- •Вплив геологічних чинників на збереження природної проникності продуктивних пластів і стійкості привибійної зони свердловин при її розкритті
- •Вплив промивальної рідини на її проникнення в пласт
- •1.4.2 Фізико-хімічні явища у приствольній зоні продуктивного пласта, які впливають на зниження його проникності
- •1.4.3 Буріння свердловин і розкриття продуктивних пластів за допомогою промивальних рідин із органоколоїдними складовими
- •Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.4.5 Попередження забруднення продуктивних пластів під час їх розкриття
- •1.4.6 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4.7 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.4.8 Основні вимоги до складу і властивостей промивальної рідини для розкриття продуктивного пласта
- •1.5 Розкриття продуктивних пластів з низькими пластовими тисками
- •1.6 Розкриття продуктивних пластів з аномально-високими пластовими тисками
- •1.7 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.8 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Оцінювання якості розкриття продуктивних відкладів при бурінні свердловини
- •1.9.1 Оцінювання якісного розкриття продуктивного пласта
- •1.9.2 Оцінювання радіусу зони проникнення фільтрату за час промивання свердловини
- •1.9.3 Визначення проникності та оцінювання ступеня забруднювальної дії промивальної рідини на колектор
- •1.9.4 Оцінювання забруднення привибійної зони пласта при визначенні скін-ефекта. Методика оцінювання впливу промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •1.9.5 Методи входження у продуктивні пласти
- •1.9.6 Методика вибору методу входження у продуктивний поклад
- •1.10 Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в бурінні
- •Вплив заходів нтп на показники ефективності буріння
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Вторинне розкриття продуктивних пластів
- •2.1. Чинники зниження проникності при вторинному розкритті продуктивних пластів
- •Коефіцієнт гідравлічної досконалості свердловин
- •2.3 Розкриття продуктивних пластів за допомогою кульової перфорації
- •2.4 Розміри каналів, утворених кумулятивною перфорацією
- •2.5 Гідропіскоструминна перфорація
- •2.6 Гідравлічний розрив пласта (грп)
- •2.6.1 Проведення процесу грп
- •2.6.2 Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта на основі даних геофізичних досліджень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Випробовування та освоєння свердловин
- •3.1 Завдання випробування пластів
- •3.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •3.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •3.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •3.3 Виділення об’єктів для випробування
- •3.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •3.5 Виклик припливу з продуктивного пласта
- •3.5.1 Визначення допустимої депресії на пласт
- •3.5.2 Виклик припливу шляхом заміщення рідини в експлуатаційній колоні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Підвищення колекторських властивостей продуктивних пластів
- •4.2 Кислотні обробки порід-колекторів
- •4.3 Розрахунок рецептури азото-спирто-солянокислотної обробки свердловин для інтенсифікації видобування газу
- •Продуктивний пласт; 2 - свердловина; 3 – ультразвуковий генератор;
- •Визначення стану привибійної зони свердловин за результатами гідродинамічних досліджень
- •4.5 Визначення скін-ефекту на основі кривої відновлення тиску
- •Контрольні запитання
- •5.1 Геологічні чинники, які впливають на процес розроблення покладів та їх кінцеве газовилучення
- •5.2 Огляд існуючих методів обмеження припливу
- •5.5.2. Обмеження припливу пластових вод у привибійну зону свердловин за допомогою нафтової емульсії, створеної в акустичному полі
- •5.6 Новітні технології інтенсифікації видобування нафти і газу
- •Новітні способи інтенсифікації припливу вуглеводнів у свердловину
- •Контрольні запитання
- •6.1 Cуть економічного оцінювання розкриття продуктивних пластів
- •3. Чинники розроблення родовища
- •Перелік використаних джерел
3.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
Для якісного випробування продуктивних пластів необхідно провести підготовку ствола свердловини. Основна увага повинна бути звернена на стан стінок свердловини та якість промивальної рідини у ній.
Стан ствола свердловини повинен забезпечити спуск обладнання до вибою свердловини та підйом його після закінчення випробування. Тому за результатами кавернометрії та профілеметрії визначають необхідність проробки ствола свердловини, для того, щоб виключити можливість затяжок та прихватів під час опускання та підіймання інструменту. Проробка проводиться новим долотом такого діаметру і з такою компоновкою, як і для буріння останнього інтервалу. Після закінчення проробки свердловину промивають протягом 2 – 3 циклів для видалення з неї шламу, щоб не допустити осідання його та прихоплення інструменту під час випробування.
Під час останнього циклу промивання стежать, щоб свердловина була заповнена якісною промивальною рідиною і при цьому контролюють такі параметри: густину, в’язкість, СНЗ; товщину глинистої кірки та її липкість. За відсутності контролю за цими параметрами можуть виникнути різного роду ускладнення під час випробування, а саме: погана прохідність інструмента по стволу свердловини, прихоплення обладнання, викиди пластового флюїду, неполадки в роботі клапанів.
Промивальна рідина повинна мати високу седиментаційну стійкість, не погіршувати властивості гірських порід і не утворювати товстих і липких кірок. Відносна густина промивальної рідини повинна приблизно дорівнювати коефіцієнту аномальності пластового тиску, щоб не створювати великих диференційних тисків, які сприяють прихопленню. Для зменшення ймовірності прихоплення до промивальної рідини додають мастильні домішки. При опусканні інструменту внаслідок зменшення кільцевих зазорів підвищуються гідродинамічні втрати тиску. Для зменшення цього негативного явища реологічні параметри промивальної рідини повинні мати якомога менші значення.
Не рекомендовано застосовувати випробувачі пластів у свердловинах, в яких є зони ускладнень по стволу, а також нафтогазоводопроявлення з можливістю переливу через устя. У підготовленому до випробування стволі свердловини повинна виконуватись умова безпечного знаходження інструменту на вибої не менше 3 годин. У незакріпленому стволі свердловини, яка закінчена бурінням, при віддалі об’єкта більше, ніж 50 м від вибою необхідно нижче інтервалу випробування встановити цементний міст.
У цьому випадку, коли немає даних про час безпечного знаходження інструменту в нерухомому стані, рекомендовано перед спуском випробувача перевірити свердловину на ймовірність прихоплення за методикою, поданою в [41]. Якщо у процесі перевірки виникають затяжки інструмента, то вирішується питання про перепідготовку свердловини, а в особливо складних випадках об’єкт залишають невипробуваним.
Оскільки комплекс інструментів опускається у свердловину на бурильних трубах, які повністю чи частково опорожняють з метою створення заданої депресії на пласт, особливе значення надають герметичності різьбових з’єднань, а також їх міцності (для попередження зім’яття труб зовнішнім тиском при їх значному спорожненні). З цією метою при підйомі інструменту перед випробуванням свердловини детально оглядають кожне замкове з’єднання труб для визначення ступеня зношення різьби у замках. При виборі типу бурильних труб для дослідження глибоких свердловин перевагу надають трубам ТБПВ, які мають менше різьбових з’єднань, і, як наслідок, краще зберігають герметичність. Якщо на буровій використовують комплекти бурильних труб з відносно тривалим терміном експлуатації і значним умовним зносом, то їх перевіряють дефектоскопічним контролем з метою виявлення прихованих тріщин і недопустимого зносу тіла труби. Такі дефекти під час спорожнення труб і додаткових розтягуючих навантажень можуть призвести до порушення герметичності, зім’яття або обриву, тобто до аварій з важкими наслідками. Перед спуском у свердловину комплексу інструментів проводять контрольний спуск бурильних труб із заглушеним кінцем для проведення опресування тиском на 25 % більшим, ніж робочий. При такому спуску замкові з’єднання у разі необхідності додатково герметизують. Усі підготовчі роботи необхідно завершити у якомога найкоротші терміни.
