3.5.2 Виклик припливу шляхом заміщення рідини в експлуатаційній колоні

Для виклику припливу з пласта шляхом заміщення рідини в експлуатаційній колоні більшої густини на рідину меншої густини спускають НКТ у свердловину до рівня перфораційних отворів. У затрубний простір подають рідину меншої густини насосним агрегатом, витісняючи в колону НКТ розчин більшої густини. Після того як рідина з меншою густиною доходить до вибою і потрапляє в НКТ, починає знижуватись вибійний тиск. Коли значення тиску на вибої стає меншим від пластового тиску, тобто створюється депресія на пласт, стає можливим приплив рідини з продуктивного горизонту. Якщо продуктивний горизонт утворений тріщинуватими породами, то заміщення рідин у свердловині провадять у декілька етапів, причому густина рідини заміщення на кожному наступному етапі є меншою, ніж на попередньому.

Максимальне значення тиску на гирлі свердловини відповідає моменту часу, коли рідина з меншою густиною досягає вибою:

, (3.9)

де – густина важкої та легкої рідин;

– довжина колони труб;

, – витрати тиску відповідно в затрубному просторі та в колоні труб (визначають з довідкових таблиць або за спеціальною методикою).

Значення тиску не повинно перевищувати тиск обпресування експлуатаційної колони. Цю обставину враховують при визначенні продуктивності насосних агрегатів, оскільки втрати тиску і безпосередньо залежать від витрат рідини в системі циркуляції свердловини.

Значення пластового тиску зрівняється зі значенням тиску на вибої при певному співвідношенні довжини стовпів важкої та легкої рідин у колоні:

, (3.10)

де – висота стовпа легкої рідини в свердловині;

– глибина експлуатаційного горизонту, на якій тиск дорівнює пластовому.

Об'єм рідини, якою необхідно заповнити свердловину, щоб значення тисків на вибої зрівнялись, визначають за формулою:

(3.11)

де – площа перерізу міжтрубного простору;

– площа перерізу внутрішньої порожнини НКТ.

Якщо об'єм легкої рідини, якою заповнюють затрубний простір, буде більшим від об'єму, визначеного за формулою (3.11), тоді виникає депресія на пласт, що може спричинити приплив пластового флюїду. Нагнітання легкої рідини в свердловину припиняють, якщо швидкість виходу рідини з НКТ на гирлі зростає, а тиск у міжколонному просторі на гирлі зменшується, тобто починається приплив рідини з продуктивного пласта.

Контрольні запитання

1. Що розуміють під випробуванням пластів?

2. Що розуміють під дослідженням пластів?

3. Які завдання вирішуються в процесі випробування пластів?

4. Які методи випробування пластів Ви знаєте?

5. У чому суть методу випробування пластів «знизу-вверх» ?

6. Назвіть позитивні сторони методу випробування пластів «знизу-вверх».

7. Назвіть недоліки методу випробування пластів «знизу-вверх».

8. У яких випадках проводять випробування методом «знизу-вверх»?

9. У чому суть методу випробування пластів «зверху-вниз» ?

10. Як виявити наявність пластів, насичених нафтою чи газом?

11. Як проводиться підготовка ствола свердловини до випробування?

12. Як визначити допустиму депресію на пласт?

13. Що необхідно для виклику припливу щляхом заміщення рідини в експлуатаційній колоні?