- •Розділ 1. Первинне розкриття продуктивних пластів при бурінні свердловин
- •Вплив геологічних чинників на збереження природної проникності продуктивних пластів і стійкості привибійної зони свердловин при її розкритті
- •Вплив промивальної рідини на її проникнення в пласт
- •1.4.2 Фізико-хімічні явища у приствольній зоні продуктивного пласта, які впливають на зниження його проникності
- •1.4.3 Буріння свердловин і розкриття продуктивних пластів за допомогою промивальних рідин із органоколоїдними складовими
- •Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.4.5 Попередження забруднення продуктивних пластів під час їх розкриття
- •1.4.6 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4.7 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.4.8 Основні вимоги до складу і властивостей промивальної рідини для розкриття продуктивного пласта
- •1.5 Розкриття продуктивних пластів з низькими пластовими тисками
- •1.6 Розкриття продуктивних пластів з аномально-високими пластовими тисками
- •1.7 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.8 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Оцінювання якості розкриття продуктивних відкладів при бурінні свердловини
- •1.9.1 Оцінювання якісного розкриття продуктивного пласта
- •1.9.2 Оцінювання радіусу зони проникнення фільтрату за час промивання свердловини
- •1.9.3 Визначення проникності та оцінювання ступеня забруднювальної дії промивальної рідини на колектор
- •1.9.4 Оцінювання забруднення привибійної зони пласта при визначенні скін-ефекта. Методика оцінювання впливу промивальної рідини на колекторські властивості продуктивного пласта
- •1.9.5 Методи входження у продуктивні пласти
- •1.9.6 Методика вибору методу входження у продуктивний поклад
- •1.10 Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в бурінні
- •Вплив заходів нтп на показники ефективності буріння
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Вторинне розкриття продуктивних пластів
- •2.1. Чинники зниження проникності при вторинному розкритті продуктивних пластів
- •Коефіцієнт гідравлічної досконалості свердловин
- •2.3 Розкриття продуктивних пластів за допомогою кульової перфорації
- •2.4 Розміри каналів, утворених кумулятивною перфорацією
- •2.5 Гідропіскоструминна перфорація
- •2.6 Гідравлічний розрив пласта (грп)
- •2.6.1 Проведення процесу грп
- •2.6.2 Визначення градієнта тиску гідророзриву пласта на основі даних геофізичних досліджень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Випробовування та освоєння свердловин
- •3.1 Завдання випробування пластів
- •3.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •3.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •3.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •3.3 Виділення об’єктів для випробування
- •3.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •3.5 Виклик припливу з продуктивного пласта
- •3.5.1 Визначення допустимої депресії на пласт
- •3.5.2 Виклик припливу шляхом заміщення рідини в експлуатаційній колоні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4. Підвищення колекторських властивостей продуктивних пластів
- •4.2 Кислотні обробки порід-колекторів
- •4.3 Розрахунок рецептури азото-спирто-солянокислотної обробки свердловин для інтенсифікації видобування газу
- •Продуктивний пласт; 2 - свердловина; 3 – ультразвуковий генератор;
- •Визначення стану привибійної зони свердловин за результатами гідродинамічних досліджень
- •4.5 Визначення скін-ефекту на основі кривої відновлення тиску
- •Контрольні запитання
- •5.1 Геологічні чинники, які впливають на процес розроблення покладів та їх кінцеве газовилучення
- •5.2 Огляд існуючих методів обмеження припливу
- •5.5.2. Обмеження припливу пластових вод у привибійну зону свердловин за допомогою нафтової емульсії, створеної в акустичному полі
- •5.6 Новітні технології інтенсифікації видобування нафти і газу
- •Новітні способи інтенсифікації припливу вуглеводнів у свердловину
- •Контрольні запитання
- •6.1 Cуть економічного оцінювання розкриття продуктивних пластів
- •3. Чинники розроблення родовища
- •Перелік використаних джерел
4.5 Визначення скін-ефекту на основі кривої відновлення тиску
Фізичний зміст скін-ефекту ілюструє залежність його значення від співвідношення між проникністю пластів віддаленої зони k і привибійної зони ks:
,
(4.27)
де rs, – радіус привибійної (скінової) зони;
rс – радіус ствола свердловини у продуктивному інтервалі.
Скін-ефект характеризує стан привибійної зони свердловини, а його значення свідчить про наявність чи відсутність додаткових фільтраційних опорів, які можуть бути зумовлені як низькою якістю розкриття пластів, так і зміною фільтраційних параметрів привибійної зони під час відбору продукції. Оскільки такі зміни впливають на процес відновлення тиску у свердловині після припинення нагнітання чи відбору, то для оцінювання наявності скін-ефекту й визначення його значення використовують КВТ, характер яких пов'язаний з фільтраційними параметрами залежністю:
(4.28)
де
,
–
приріст
тиску протягом часу t
після закриття свердловини, МПа;
–
п'єзопровідність
пластів;
і
–
кутовий
коефіцієнт прямолінійного кінцевого
відрізка кривої відновлення тиску у
координатах
m – коефіцієнт пористості колекторів;
–
коефіцієнт
стисливості рідини;
– коефіцієнт
стисливості породи.
Права та ліва частини рівняння (4.28) рівнозначні, коли відсутні додаткові фільтраційні опори у привибійній зоні, а їх нерівність є свідченням різниці між гідропровідністю привибійної та віддаленої зон, що у випадку погіршення гідропровідності привибійної зони зумовлює необхідність втрат додаткової депресії ΔPs при незмінному об'ємі фільтрації продукції:
(4.29)
де – приріст тиску протягом часу t після закриття свердловини.
Увівши
одержимо
рівняння для визначення скін-ефекту:
(4.30)
де с – поправка на втрати тиску на стінці свердловини, яку обчислюють при відомих значеннях λ і rs за формулою:
(4.31)
або беруть з табл. 4.2.
Таблиця 4.2 – Поправочний коефіцієнт для розрахунку скін-ефекту
Гідропро-відність пластів, м3/Па·с · ·10–11
|
Поправка для різних значень добутку ефективної товщини пластів (м) на квадрат радіуса ствола в інтервалі пластів (см2) |
Середнє значен-ня по-правки
|
||||||||
100 |
200 |
400 |
800 |
1500 |
3000 |
6000 |
8000 |
>8000 |
||
0,1 |
1,5 |
1,2 |
0,9 |
0,7 |
0,4 |
0,5 |
0,4 |
0,3 |
0,2 |
0,7 |
0,5 |
2,2 |
1,9 |
1,6 |
1,3 |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
0,4 |
0,3 |
1,1 |
1,0 |
2,5 |
2,2 |
1,9 |
1,6 |
1,3 |
1,0 |
0,7 |
0,6 |
0,4 |
1,3 |
2,0 |
2,8 |
2,5 |
2,2 |
1,9 |
1,6 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
0,6 |
1,7 |
5,0 |
3,2 |
2,9 |
2,6 |
2,3 |
2,0 |
1,7 |
1,4 |
1,3 |
1,0 |
2,0 |
10,0 |
3,5 |
3,2 |
2,9 |
2,6 |
2,3 |
2,0 |
1,7 |
1,6 |
1,2 |
2,3 |
20,0 |
3,8 |
3,5 |
3,2 |
2,9 |
2,6 |
2,3 |
2,0 |
1,9 |
1,6 |
2,6 |
50,0 |
4,2 |
3,9 |
3,6 |
3,3 |
3,0 |
2,7 |
2,4 |
2,3 |
1,8 |
3,0 |
100,0 |
4,5 |
4,2 |
3,9 |
3,5 |
3,3 |
3,0 |
2,7 |
2,6 |
2,2 |
3,3 |
200,0 |
4,8 |
4,5 |
4,2 |
3,9 |
3,6 |
3,3 |
2,0 |
2,7 |
2,5 |
3,6 |
Позитивне
значення скін-ефекту свідчить про
наявність додаткових фільтраційних
опорів у привибійній зоні свердловини,
на подолання яких втрачається певна
частина депресії
,
за
якою оцінюють співвідношення
продуктивностей:
(4.32)
При цьому залежно від стану привибійної зони можливі варіанти (табл. 4.3):
Таблиця 4.3 – Співвідношення продуктивностей та гідропровідностей
Стан при- вибійної зони |
Скін-ефект |
Співвідношення продуктивностей |
Співвідношення гідропровідностей |
|
S 0 |
ВП 1 |
ВГ 1 |
|
S 0 |
ВП 1 |
ВГ 1 |
|
S 0 |
ВП 1 |
ВГ 1 |
Наприклад. Визначити стан привибійної зони і якість розкриття пластів на основі результатів випробування у процесі буріння.
Свердловина 25-Південно-Гвіздецька. Інтервал випробування 2884 – 2923 м. Під час випробування 12.01.09 р. за допомогою пластовипробувача одержано приплив нафтогазової суміші в об'ємі 3 м3 за 80 хв, що відповідає дебіту 54 м3/добу при зміні вибійного тиску від 12,8 до 15,7 МПа на глибині 2875 м.
Додаткові дані: густина нафти – 843 кг/м3; об'ємний коефіцієнт – 1,38; ефективна товщина пластів в інтервалі випробування – 15 м; радіус ствола свердловини в інтервалі випробування – 0,096 м.
У табл. 4.4 зведено результати відновлення тиску на глибині 2875 м після закриття клапана на вибої свердловини.
Тривалість припливу перед закриттям T = 70 хв.
Основою для розрахунку характеристик пластів і привибійної зони є побудований за методом Хорнера [2] графік відновлення тиску (рис. 4.6).
За кутом нахилу прямолінійного кінцевого відрізка на графіку відновлення тиску визначають гідропровідність пластів:
Таблиця 4.4 – Результати відновлення тиску у свердловині
25-Південно-Гвіздецька на 12.01.05 р.
Тривалість припливу, хв. |
Тривалість відновлення тиску, хв. |
Тиск, МПа |
|
70 |
0 |
15,70 |
- |
- |
5 |
17,30 |
1,1716 |
- |
10 |
18,30 |
0,9031 |
- |
15 |
18,95 |
0,7533 |
- |
20 |
19,05 |
0,6532 |
- |
30 |
19,10 |
0,5228 |
- |
50 |
19,15 |
0,3802 |
- |
70 |
19,20 |
0,3010 |
- |
90 |
19,20 |
- |
Рисунок 4.6 – Графік відновлення тиску у свердловині 25-Південно-Гвіздецька, побудований за методом Хорнера (інтервал випробування 2884 – 2923 м)
Оскільки об'єм припливу нафти з газом визначено на основі приросту рівня рідини у свердловині перед закриттям на відновлення тиску, то вважають, що об'ємний коефіцієнт дорівнює одиниці.
За формулою (4.29) визначають скін-ефект:
,
(4.33)
де Рпл – пластовий тиск, МПа,
Рв – вибійний тиск у кінці періоду припливу, МПа;
Т – тривалість припливу (відкритого періоду) перед закриттям на відновлення тиску, хв.
Поправочний
коефіцієнт с
визначають за табл. 4.2, значення якого
для
= 24,4 · 10-11
м3/Па·с;
rc
=
0,098 м і hеф
=
15 м дорівнює 2,6.
Тоді:
Додаткові
втрати депресії для значення скін-ефекту
=
0,46 ·
3,4 = 1,56 МПа.
Співвідношення продуктивностей:
Одержані результати свідчать, що наявність скін-ефекту у привибійній зоні свердловини спричинює зниження її продуктивності на 45 %.
