43. Фігури та модуси категоричного силогізму.

Категоричний силогізм – це умовивід з двох категоричних суджень. Він складається з трьох категоричних суджень, два з яких є посилками, а третій – заключенням.

Складові категоричного силогізму називаються:

А. Меншим терміном називається поняття, яке у судженні (S є Р) висновку є Суб’єктом (S) Б. Більшим терміном – поняття, яке у висновку є Предикатом (Р). Кожний із меншого і більшого термінів висновку входять не лише у висновок, але також порізно в обидві посилки.

Модуси категоричного силогізму:

В посилках простого К.С. середній термін (М) може займати місце Суб’єкта чи Предиката. В залежності від цього існує чотири види, що їх називають модусами, силогізму:

В першій фігурі М виступає Суб’єктом в першій і Предикатом в другій.

В другій фігурі М – Предикат і в першій, і в другій посилках.( ] )

В третій фігурі М - Суб’єкт в обох посилках.( [ )

В четвертій фігурі М – Предикат в більшій і Суб'єкт в меншій посилках(Z).

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках. Існує чотири фігури силогізму.

44. Логічні помилки при побудові категоричного силогізму.

Щоб не припускатися подібних помилок, необхідно знати й уміти застосовувати численні правила силогізмів: стосовно термінів, правила засновків та фігур силогізму. Правила термінів

1. Термін, який є нерозподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку. Помилки цього типу називають «недозволеним розширенням більшого терміна», оскільки в засновку він мислився не в повному обсязі, а у висновку — в повному. При порушенні правила силогізму щодо крайнього терміна трапляється й помилка «недозволеного розширення меншого терміна». Хибність цього силогізму можна довести і шляхом графічного зображення співвідношення обсягів його термінів.

2. Середній термін неодмінно має бути розподіленим принаймні в одному із засновків.Якщо він нерозподілений, однозначно визначити відношення між крайніми термінами (тобто між, суб'єктом і предикатом висновку) неможливо. Середній термін повинен бути поняттям видовим щодо більшого терміна і родовим стосовно меншого терміна.

3. Кожен силогізм повинен мати три, і тільки три, терміни. Порушення цього правила веде до логічної помилки, яка називається «почетверінням термінів». Ця помилка є одним із виявів порушення закону тотожності. Однією з обставин, яка сприяє припущенню подібних помилок, є багатозначність деяких слів, зокрема явище омонімії.

45. Скорочений, складний та складноскорочений категоричний силогізм.

Скорочений силогізм, у якому одне із трьох суджень, що входять до його складу, не висловлюється, хоч і мається на увазі. Оскільки в скорочених силогізмах важко виявити помилки, то доводиться їх (силогізми) відновлювати. Необхідною умовою відновлення силогізму є виявлення пропущеного судження. Відновлюючи скорочений силогізм, треба насамперед з'ясувати, що в ньому пропущено: один із засновків чи висновок. Щоб розв'язати це завдання, треба враховувати характер логічного взаємовідношення наявних в ентиме-мах суджень, який часто виявляється у специфіці їх синтаксичного зв'язку.

Складний силогізм — силогізм, який утворюється з двох чи кількох простих так, що висновок попереднього силогізму стає засновком наступного силогізму.

Складноскорочений силогізм, у якому не висловлюють, а тільки мають на увазі більші або менші засновки і всі висновки, крім останнього. Розрізняють два види: гокленієвський і арістотелівський. Гокленієвський сорит — прогресивний полісилогізм, у якому пропущено всі більші засновки, крім першого, та всі висновки, крім останнього. У гокленієвському сориті в першому засновку є термін, який відіграє роль предиката у висновку, а в останньому засновку — термін, який займає місце суб'єкта у висновку. Якщо відновити цей складноскорочений силогізм, то ми одержимо цілу низку простих силогізмів, поєднаних в один полісилогізм: