- •1. Об'єкт та предмет науки логіки
- •2. Поняття «логічної форми» мислення. Основні форми мислення
- •3. Взаємозв’язок мислення і мови
- •4. Поняття як форма мислення. Поняття. Слово. Термін.
- •5. Логічна структура поняття.
- •6. Види понять за змістом і обсягом.
- •10. Відношення між поняттям за змістом та обсягом. Кола Ейлера.
- •7. Визначення поняття (дефініція). Структура визначення.
- •8. Види та способи визначення.
- •9. Правила визначення понять та логічні помилки, які виникають при їх порушенні.
- •11. Логічна операція обмеження.
- •12. Логічна операція узагальнення понять.
- •13. Логічна операція поділу поняття. Класифікація.
- •14. Правила поділу поняття і логічні помилки, які виникають при їх порушенні.
- •15. Висловлювання як форма мислення.
- •16. Прості висловлювання, їх структура та види.
- •17. Атрибутивне висловлювання, його структура та види за кількістю та якістю.
- •18. Розподіленість термінів простого атрибутивного висловлювання.
- •19. Відношення між простим атрибутивним висловлюванням за «логічним квадратом»
- •20. Складні висловлювання. Види логічних зв'язок в складних висловлюваннях.
- •21. Визначення істинності складних висловлювань методом таблиць істинності.
- •22. Кон'юнкція: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •23. Диз'юнкція (строга і нестрога). Формальний вираз та її істинність.
- •24. Імплікація: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •25. Еквівалентність: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •26. Заперечення: визначення, формальний вираз та її істинність.
- •27. Запитання, його структура та види.
- •28. Правила формулювання запит. Та логічні помилки при їх порушенні.
- •29. Закон тотожності: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його поруш.
- •30. Закон несуперечності: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
- •31. Закон виключення третього: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
- •32. Закон достатньої підстави: визначення, формальний вираз, вимоги до мислення людей, логічні помилки в розсудах і міркуваннях при його порушенні.
- •33. Умовивід як форма мислення. Структура умовиводу.
- •34. Поняття необхідного та імовірнісного висновку в умовиводах. Поняття імовірнісного умовиводу.
- •35. Умовиводи логіки предикатів: перетворення.
- •36. Умовиводи логіки предикатів: обернення.
- •37. Умовиводи логіки предикатів: протиставлення предикатові.
- •38. Умовиводи логіки висловлювань (правила побудови).
- •39. Умовно-категоричний силогізм.
- •40. Розділово-категоричний силогізм.
- •41. Умовно-розділовий силогізм.
- •42. Категоричний силогізм: визначення, структура, загальні правила, правила термінів та засновків.
- •43. Фігури та модуси категоричного силогізму.
- •44. Логічні помилки при побудові категоричного силогізму.
- •45. Скорочений, складний та складноскорочений категоричний силогізм.
- •46. Індукція: визначення терміну, правила побудови та її види.
- •47. Логічні помилки в індуктивних умовиводах.
- •48. Індуктивні методи встановлення причинного зв’язку.
- •49. Аналогія: правила побудови та різновиди.
- •50. Умови підвищення ймовірності висновків за індукцією та аналогією.
- •51. Доведення та спростування, їх структура та формальний вираз.
- •52. Факт як аргумент в змістовному доведенні. Вимоги логіки до фактів.
- •53. Види доведень.
- •54. Способи спростування.
- •55. Правила доведення та спростування і логічні помилки при їх порушенні. Правила щодо тези в доведенні.
- •56. Логічні помилки: «довід до людини» і «довід до публіки».
- •57. Логічні помилки: «підміна поняття» і «підміна тези».
- •58. Логічні помилки: «хибної підстави» і «коло в доведенні».
- •59. Суперечка, її структура та види.
- •60. Коректні і некоректні прийоми в суперечках.
- •61. Паралогізми і софізми.
- •62. Поняття «парадокс» в широкому і вузькому значенні. Причини виникнення парадоксів в пізнавальному процесі. Класифікація парадоксів.
19. Відношення між простим атрибутивним висловлюванням за «логічним квадратом»
Між висловлюваннями А, Е, І, О існують певні відношення, що їх можна виразити у вигляді "логічного квадрату".
В
ідношення
протилежності існують між
загальностверджувальними (А) і
загальнозаперечними (Е) висловлюваннями.
Висловлювання, що перебувають у
відношенні протилежності, не можуть
бути водночас істинними, але можуть
бути водночас хибними.
Відношення підпротилежності існують між частковостверджувальними (І) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні підпротилежності, можуть бути водночас істинними, але не можуть бути водночас хибними.
Відношення суперечності існують між загальностверджувальними (А) і частковозаперечними (О), а також між загальнозаперечними (Е) і частковостверджувальними (І) висловлюваннями. Висловлювання, що перебувають у відношенні суперечності, не можуть бути водночас істинними і хибними.
Відношення підпорядкування існують між загально стверджувальними (А) і частковостверджувальними (І), а також між загальнозаперечними (Е) і частковозаперечними (О) висловлюваннями. Такі відношення між висловлюваннями спостерігаємо в тому випадку, коли при істинності підпорядковуючого (загального) висловлювання підпорядковане йому (часткове) висловлювання завжди буде істин ним.
20. Складні висловлювання. Види логічних зв'язок в складних висловлюваннях.
Складним називають висловлювання, що створюються з декількох простих за допомогою певних логічних операцій. кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквівалентності, заперечення.
^ — кон'юнкція (приблизно відповідає граматичному сполучнику «і»);
v — нестрога (слабка) диз'юнкція (відповідає граматичному сполучнику «або»);
┴ — строга (сильна) диз'юнкція (відповідає... — «або.., або...»);
— імплікація (відповідає... — «якщо..., то...»);
↔— еквіваленція (відповідає... — «якщо і тільки якщо...»;
- B(Ã) - заперечення (цей знак пишеться над висловлюванням, відповідає частці «не» і читається — «хибно, що...»).
21. Визначення істинності складних висловлювань методом таблиць істинності.
Логіка висловлювань дає можливість на підставі знання логічного значення (істинності чи хибності) простих висловлювань і таблиць істинності логічних зв'язок робити висновок про логічне значення складних висловлювань. Щоправда, існують випадки, коли істин-нісне значення складних висловлювань залежить від таблиць істинності логічних зв'язок і зовсім не залежить від істинності чи хибності простих висловлювань.
Таблиця істинності кон'юнкції
А В А^В
і і і
і X X
X і X
X X X
Таблиця істинності нестрогої (слабкої) диз'юнкції
А В AvB
і і і
і X і
X і і
X X X
Таблиця істинності строгої (сильної) диз'юнкції
А В AvB
і X
і X і
X і і
X X X
Таблиця істинності імплікації
А В А->В
і і і
і X X
X і і
X X і
Таблиця істинності еквіваленції
А В А<н>В
і і іі X XX і X
X X і
Таблиця істинності заперечення
А А
і X
X і
