2.2. Сутність державного податкового планування

Державне податкове планування повинне забезпечити виконання встановлених законом кількісних та якісних показників у процесі поточного виконання бюджетів і позабюджетних фондів всіх рівнів, а також реалізацію довготривалих напрямків економічної та податкової політики держави. Кінцевою метою державного податкового планування є забезпечення реалізації всіх функцій податків, включаючи максимальний рівень сплати запланованих обсягів податкових надходжень за всіма їх видами.

Завдання податкового планування неоднозначні. Вони відрізняються залежно від того, хто їх ставить – державні органи чи керівники підприємницьких структур. Відповідно, сфера податкового планування неоднорідна, вона поділяється на:

1. загальнодержавне податкове планування, основним завданням якого є регламентація оподаткування і контроль за сплатою податків, зборів і обов’язкових платежів,

2. корпоративне податкове планування, основним завданням якого є сплата податків, зборів і обов’язкових платежів, а також їх оптимізація.

При податковому плануванні та прогнозуванні реалізуються не тільки фіскальні завдання, але й закладаються основи оптимізації тактики і стратегії податкового регулювання і контролю.

Державне податкове планування є сукупністю форм і методів визначення економічно обґрунтованих (оптимальних) податкових параметрів і рішень відповідних державних органів управління, спрямованих на реалізацію функцій податків і забезпечення максимально можливого обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у межах заданих параметрів податкового потенціалу.

Державне податкове планування вирішує такі основні завдання:

- формування правового поля та податкового законодавства;

- побудова раціональної податкової системи з огляду на конкретні соціально-економічні ситуації, що базується на оптимальних параметрах сукупного податкового тягаря і структури системи податків;

- оптимізація об’єктів оподаткування та податкової бази;

- розроблення раціональної системи податкових знижок та пільг;

- розроблення податкового бюджету на майбутній фінансовий рік і середньострокову перспективу.

Залежно від періоду, цілей і завдань розрізняють

• оперативне (на місяць, квартал),

• поточне (на один фінансовий рік)

• стратегічне (довгострокове) податкове планування.

В основі поточного і стратегічного планування лежать прогнозні параметри податкового потенціалу.

Під податковим потенціалом слід розуміти здатність бази оподаткування в межах будь-якої адміністративної одиниці забезпечувати доходи у вигляді податкових надходжень (йдеться не про фактичну суму надходжень, а саме здатність, можливість).

Стратегічний податковий потенціал визначається як прогнозований обсяг сукупної податкової виручки, отриманої у сфері виробництва і обігу після вирахування сукупних витрат. Серед найбільш суттєвих чинників, що визначають стратегічний податковий потенціал виокремлюють обсяг грошової маси в обігу, залежні від нього параметри ВВП, майнові та трудові чинники виробництва, індекси цін, інфляції тощо.

Тактичний податковий потенціал визначається як сумарна величина прогнозованого обсягу податкових надходжень, що розраховується з урахуванням стратегічного податкового потенціалу і податкових ставок.

Стратегічне податкове планування перебуває у тісному зв’язку з перспективною оцінкою прибутковості території, тобто з визначенням стратегічного податкового потенціалу. Інструментом, за допомогою якого здійснюється така оцінка, є прогнозування податкових надходжень.

У цілому процес податкового планування на державному рівні можна подати у вигляді наступної послідовності:

- встановлюються цілі, на досягнення яких орієнтована система оподаткування;

- розробляються методи і конкретні заходи з реалізації поставлених цілей;

- розмежовуються податкові повноваження і доходні джерела між органами влади і управління різних рівнів;

- визначаються і встановлюються конкретні пропорції розподілу податків між бюджетами різних рівнів, що складають основу податкового планування;

- складається прогнозний розрахунок загальної суми податків, що справляються на певній території (адміністративній одиниці), результатом має стати забезпечення економічно обґрунтованих планових показників;

- визначаються загальні обсяги податкових надходжень на короткострокову і довгострокову перспективи на основі прогнозних розрахунків зміни прибутковості підприємств, окремих галузей, економіки в цілому на державному і регіональному рівнях.

Необхідно відзначити єдність поточного і стратегічного податкового планування. Без ретельного опрацьовування перспектив розвитку оподаткування, здійсненого з урахуванням можливих змін зовнішнього середовища, неможливо розробити реалістичні податкові плани.

Методом державного податкового планування слугує оцінка співвідношення податкового потенціалу та фактичних надходжень податків. Як результат, визначаються економічно обґрунтовані обсяги та структура надходжень податків до бюджетної системи в планованому періоді.

Тому податкове прогнозування і планування правомірно розглядати як єдиний процес, в межах якого відбувається регулярне коригування рішень, перегляд заходів щодо досягнення намічених показників на основі безперервного контролю і моніторингу змін.