3. Мета, предмет, об’єкт, метод і основні завдання екологічної статистики

Основною метою вивчення екологічної статистики є еколого-статистичне дослідження, за використанням статистичних методів для вимірювання парамет­рів довкілля і оцінювання його якості, варіації параметрів динаміки, тенденції і закономірності розвитку екологічних процесів, для управління екологічним механізмом функціонування екосистем.

Метою екологічної статистики є забезпечення державних і муніципальних органів екологічного управління, всіх юридичних осіб (суб'єктів господа­рювання), громадських об'єднань і громадян достовірною та систематизованою інформацією екологічного характеру для прийняття відповідних рішень.

Предметом дослідження екологічної статистики є оцінювання на основі еколого-статистичної інформації стану територій та визначення шляхів подолання негативних тенденцій пов’язаних із забрудненням довкілля в умовах переходу економіки України до сталого екологозбалансованого розвитку.

Об’єктом екологічної статистики виступає інформація якості довкілля України та його складових, зокрема повітряного басейну, водних об’єктів, земельних ресурсів та інших складових екологічної статистики.

Объектом экологической статистики является окружающая среда (ОС) в целом, ее природные и антропогенные компоненты, оказывающие неблагоприятное воздействие на Природу и Человека. Об'єктом екологічної статистики є навколишнє середовище (ОС) в цілому, її природні й антропогенні компоненти, які надають несприятливий вплив на Природу і Людину.

Отже, предметом екологічної статистики є якість довкілля, а об'єктом – статистичні методи його дослідження.

Стан компонентів довкілля оцінюється як кількісними так і якісними показниками.

Еколого-статистична інформація використовуються в соціально-економічному аналізі для оцінювання результатів заходів щодо зменшення шкідливих викидів в атмосферне повітря, водних ресурсів, визначення взаємозв'язку якості довкілля і стану здоров'я населення, визначення економічного збитку від забруднення довкілля і т. д.

Довкілля і його структурні компоненти характеризуються множиною специфічних ознак, кожна з яких має свої параметри.

Параметр довкілля – це кількісна характеристика еколого-статистичного явища при якому використовуються система методів вимірювання.

Основними ознаками довкілля є:

- якість (стан) довкілля;

- варіація властивостей і взаємозв’язків у довкілля;

- динаміка і тенденція зміни якості (стану) довкілля.

Екологічний стан середовища – це природна ситуація, яка виникла внаслідок дії фізичних, хімічних і біологічних чинників. Його можна встановлювати вимірюванням і оцінкою двох основних параметрів: продуктивності і забруднення природного середовища.

Взаємозв'язок в екології – між станом забруднення довкілля і станом здоров'я населення, а також і ризиком збитків суспільства.

Основні завдання екологічної статистики є:

• вивчення якості довкілля та якості його структурних частин;

• збирання еколого-статистичної інформації про якість довкілля;

• вивчення еколого-економічних чинників еколого-статастичних досліджень;

• визначення еколого-економічних показників;

• вивчення методів еколого-статистичних досліджень;

• вивчення статистичних методів комплексного оцінювання якості довкілля;

• методів математичної статистики оцінювання екологічних параметрів;

• методів наочного відображення якості довкілля;

• контроль за виконанням завдань із захисту довкілля і раціонального використання природних ресурсів;

• вивчення якісного стану природних компонентів і тенденції їхньої зміни;

• інформаційне забезпечення робіт зі створення кадастрів природних ресурсів;

• контроль за виконанням природоохоронних заходів.

4. Структура екологічної статистики

До основних частин екологічної статистики відносять:

• статистика якості і забруднення атмосферного повітря;

• статистика якості, використання і захисту водних ресурсів;

• статистика землекористання і земельних ресурсів;

• статистика стану і використання лісових ресурсів;

• статистика знешкодження відходів та ін.

Структуру екологічної статистики відобразимо на рис. 2.

Рис. 2 Структура екологічної статистики

Наведемо коротку характеристику структурних частин екологічної статистики:

• статистика якості і забруднення атмосферного повітря – це підрозділ екологічної статистики, основним завдання якого є збирання і узагальнення інформації про виконання доходів щодо захисту атмосферного повітря та про шкідливі викиди в атмосферне повітря. Підприємства, організації, що мають шкідливі викиди в атмосферне повітря, представляють у статичні органи звіт про захист атмосферне повітря (форма 2ТП «Повітря»), що характеризує виконання ними заходів щодо захисту атмосферного повітря від забруднень, а також викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, їхнє уловлення і утилізацію, оснащення джерел викидів очисними спорудами. Для підвищення вірогідності статичної інформації на підприємствах введені форми первинної звітності документації, що заповнюється регулярно впродовж року.

Допоміжним джерелом статичної інформації є одноразові обстеження, наприклад, інвентаризація викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, вибіркове обстеження причин простоїв і неефективної роботи очисних споруд. Кількісне оцінювання шкідливих речовин від автотранспорту (пересувні джерела) здійснюють природоохоронні органи на основі даних про пробіг транспортних засобів і нормативів питомих викидів;

• статистика якості, використання і захисту водних ресурсів – підрозділ екологічної статистики, що вивчає запаси водних ресурсів, їхній склад і якість, забезпеченість держави водними ресурсами, водозабір і водоспоживання, втрати води, економію свіжої води за рахунок повторного й оборотного використання води та водовідведення;

• статистика землекористування і земельних угідь – підрозділ екологічної статистики, вивчає склад і структуру землекористувачів і земельних угідь, розмір, якість і динаміку земельного фонду держави, його трансформацію, ступінь використання, якість ґрунтів, ступінь, деградації ґрунтів та ін.;

• статистика стану і використання лісових ресурсів – підрозділ екологічної статистики, що характеризує стан і використання лісових ресурсів і їх захист від пожеж, порушення встановленого порядку лісокористування й ін..,що заподіють шкоду лісові, а також лісу від шкідників і хвороб. Показники стану, використання і захисту лісу відображають у еколого-статистичній звітності (форма 10 ЛГ);

• статистика знешкодження відходів – підрозділ екологічної статистики, що характеризує утворення, використання і видалення відходів, захист довкілля від забруднення ними. У натуральному вираженні враховується їхня утилізації у власному підприємстві та передача для використання іншими підприємствами, вивіз відходів на смітники сміттєпереробні заводи.

В Україні, зокрема в державній службі статистики Україні існує підрозділ - департамент «Статистика сільського господарства та навколишнього середовища» а також інформація наводиться:

- у секції Економічна статистика / Економічна діяльність / Довкілля, тобто:

1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за підприємствами.

2. Основні показники поводження з відходами¹

3. Основні показники використання та охорони водних ресурсів;

4. Основні показники використання й охорони лісу, тваринних ресурсів та заповідних територій;

5. Утворення та утилізація відходів за категоріями матеріалів у 2013 році;