3. Платежі (збори) за порушення природного середовища.

Система платежів (зборів) за порушення природного середовища лає такі основні елементи:

• порядок вилучення коштів в економічних суб'єктів;

• ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною шлучення коштів;

• допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-5 разів; цінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень списуються на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучаються з прибутку;

• порядок розподілу зібраних коштів.

Наразі в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища: • забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і

• пересувними джерелами забруднення;

• забруднення водних об'єктів;

• розміщення відходів;

• спричинення збитків рослинам і тваринам.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. № 303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. № 162/379 (Нормативи збору скориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2003 p.).

Згідно з Постановою КМ від 31.12.2004 р. № 1790 нормативи зборів за забруднення навколишнього природного середовища для стягнення у 2005 році були збільшені в 1,082 рази порівняно з нормативами, що діяли у 2004 році (Екологічна, 2003). У даному підручнику наводяться вже перераховані значення нормативів.

1. Забруднення атмосфери.

2. Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляд:

де Пвс - сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин; Мм - обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (m); Мш - обсяг понадлімітного викиду (різниця між об'єктом фактичного викиду і значенням ліміту) і-ої забруднюючої речовини у межах ліміту (т); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5; НбІ - норматив збору за тонну r-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн. /т); значення нормативів для деяких речовин представлені у дод.3.6 (табл. 8-10); Кнас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 11); К— коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 12).

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до табл.8 (дод.3.6), нормативи збору слід застосовувати залежно від їх класу небезпечності згідно з табл. 9 (дод.3.6). Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до табл. 8 (дод.3.6) і для яких не встановлені класи небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу згідно з табл. 10 (дод.3.6). Для тих речовин, для яких не встановлені ні класи небезпечності, ні орієнтовно безпечні рівні впливу, норматив встановлюється як за викид речовини І класу.

Пересувні джерела забруднення:

де Ппс ~ сума зборів за викиди в атмосферу пересувними джерелами; М/ - кількість використаного пального і-го виду, у тоннах; НЄІ - норматив збору за тонну і-го виду пального, у гривнях (грн./т) (табл. 14 дод.3.6); Кнас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 11 дод.3.6); Кг - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 12 дод.3.6). 2. Забруднення водних об'єктів. Величина зборів розраховується за такою Формулою:

де М - обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (т); М - обсяг понадлімітного скидання (різниця між обсягами фактичного скидання і лімітом) іо-ї забруднюючої речовини, у тоннах (т); Нбг норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн. /т); (табл. 14-15 дод.3.6); Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведений у дод.3.6 (табл. 16); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин — 5.

Ви бачите тільки 36% питання.

ЛЕКЦІЯ 8.

СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ТЕХНОГЕННИХ ВПЛИВІВ

1. Комплексна оцінка техногенного впливу на біосферу

2. Комплексна оцінка території

3. Оцінка впливу на людину

1. Комплексна оцінка техногенного впливу на біосферу.

Розвиток людського суспільства завжди відбувався і відбувається в тісній взаємодії з природою. Взаємодіючи з природою, людина завжди прагнула поліпшити свій добробут, зробити життя більш комфортним і матеріально забезпеченим. Це обумовило збільшення виробництва необхідної продукції промисловості та сільського господарства і спричинило необмежене використання різноманітних природних ресурсів.

Процес незворотного перетворення людиною частин біосфери на техногенні об'єкти і території дістав назву техногенезу, а частина біосфери, штучно перетворена в результаті життєдіяльності людини і заповнена її продуктами, називається технічною оболонкою біосфери (техносферою).

Основне завдання комплексної оцінки техногенного впливу:

- вивчення техногенних чинників забруднення довкілля,

- класифікація джерел забруднень,

- визначення джерел походження забруднень,

- всі проблемами людства, які породжують забруднення біосфери.

Техногенні чинники забруднення довкілля об'єднують у такі групи:

- атмосферні - хімічне, фізичне, механічне і теплове забруднення;

- водні - океани і моря, забруднення поверхневих і підземних вод;

- ґрунтові - хімічне, ерозійне забруднення, ущільнення, засолення, заболочення тощо;

- геологічні - негативні екзогенні процеси - зсуви, підтоплення, обвали, абразії берегів тощо;

- біотичні - деградації екосистем, збіднення біорізноманіття, мутації,