- •Лекція 1. Вступна.
- •1. Предмет, завдання, класифікація.
- •2. Методи цитоембріології рослин.
- •2.1. Світлова мікроскопія.
- •2.2. Електронна мікроскопія.
- •2.3. Цитохімія.
- •2.4. Люмінесцентна (флуоресцентна) мікроскопія.
- •2.5. Культура тканин.
- •3. Етапи розвитку ембріології.
- •Лекція 2. Розвиток чоловічих генеративних структур
- •1. Розвиток стінки мікроспорангія.
- •II. Тип дводольних (відцентровий).
- •III.Тип однодольних (доцентровий).
- •3. Мікроспорогенез.
- •4. Розвиток чоловічого гаметофіта.
- •4.1. Ультраструктура і цитохімія вегетативної і генеративної клітини.
- •4.2. Функції вегетативної і генеративної клітини. Сперміогенез.
- •4.3. Оболонка пилковою зерна
- •4.4. Порушення нормального ходу розвитку пилкових зерен.
- •1. Порушення в мейозі:
- •4.5. Еволюція чоловічого гаметофіта.
- •Лекція 3 Жіночі генеративні структури
- •1. Розвиток і будова насіннєвого зачатка.
- •2. Типи гінецею і плацентація.
- •3. Типи насіннєвих зачатків
- •4. Типи жіночого археспорія і мегаспорогенез.
- •4.1. Типи жіночого археспорія.
- •4.2. Мегаснорогенез.
- •5. Розвиток жіночого гаметофіта - зародкового мішка.
- •5.1. Морфологія зародкового мішка Polygonum-типу
- •5.2.Ультраструктура і цитохімія зародкового мішка
- •6. Типи зародкових мішків.
- •6.1. Типи зародкових мішків.
- •6.2. Утворення гаусторій ембріональними структурами та аномалії у розвитку і будові зародкового мішка.
- •6.3. Еволюція жіночого гаметофіта
- •Лекція 5. Запилення і запліднення
- •5.1. Запилення.
- •5.1.1. Проростания пилкових зерен і ріст пилкових трубок
- •5.1.2. Ультраструктура і цитохімія пилкових трубок. Рух генеративної клітини, сперміїв і вегетативного ядра в пилковій трубці
- •5.2. Запліднення
- •5.2.1. Злиття гамет
- •5.2.2. Електронно-мікроскопічне та цитохімічне дослідження процесу запліднення
- •5.2.3. Біологічне значення подвійного запліднення. Запліднення яйцеклітини. Потрійне злиття.
- •Лекція 6. Розвиток ендосперму - ендоспермогенез
- •1. Типи ендосперму.
- •1.1. Розвиток ендосперму.
- •6.1.2. Каріологія і ультраструктура ендосперму.
- •6.2. Роль ендосперму та взаємодія між зародком і ендоспермом.
- •Лекція 7 розвиток зародка - ембріогенез
- •7.1. Передзародок – проембріо.
- •7.1.1. Типи розвитку зародка дводольних. Будова зрілого зародка.
- •Розвиток зародка злаків - Роасеае.
- •Ультраструктура зародка та біохімія зародка
- •Порушення нормального розвитку зародків
- •Утворення і проростання насіння.
- •Утворення плодів. Партенокарпія
- •Поліембріонія
- •Апоміксис
- •Класифікація апоміксису
- •Причини виникнення апоміксису
- •Апоміксис і його використання в селекції
6.2. Утворення гаусторій ембріональними структурами та аномалії у розвитку і будові зародкового мішка.
У деяких рослин (родини Crassulaceae, Scrophulariaceae та ін.) утворюються гаусторії.
Гаусторій - утвір, який складається із одноядерної або багатоядерної клітини, комплексу клітин або чітко обмежованої частини однієї клітини. Гаусторії сильно розростаються, проникають більш-менш глибоко в сусідні тканини і виконують функцію живлення. Відомі гаусторії мегаспор, зародкового мішка, синергідні, антиподальні, ендоспермальні і підвісочні гаусторії. Гаусторії вбирають поживні речовини із тканин насіннєвого зачатку для зародкових мішків і зародків, які інтенсивно ростуть.
Відхилення у розвитку зародкових мішків можуть виникати:
1) під час мейозу при формуванні мегаспор;
2) під час диференціювання зародкових мішків.
Порушення нормального ходу мегаспорогенезу полягає в тому, що в мейозі, поруч з бівалентами, утворюються уні- і поліваленти, спостерігається нерівномірне розходження хромосом до полюсів під час поділу, внаслідок чого виникають ядра різної плоїдності і мікроядра. Останні, по одному або по декілька, входять до складу мегаспори, в зв'язку з чим у мегаспорі опиняється декілька ядер різної плоїдності.
Іноді утворюються додаткові клітини мегаспор, або мегаспор утворюється менше нормальної кількості. Зародкові мішки, що розвиваються із таких мегаспор, є аномальними, з більшою або меншою кількістю ядер. Диференціювання в таких зародкових мішках відбувається з порушеннями, внаслідок чого яйцевий і антиподальний апарати утворюються з різною кількістю клітин, характерних для даного виду.
Іноді зародковий мішок не диференціюється, а усі ядра розміщені в його порожнині.
У гібридів спостерігається дегенерація зародкових мішків на дво- чотириядерній стадії. Одночасно дегенерують і насіннєві зачатки.
6.3. Еволюція жіночого гаметофіта
Зародковий мішок Polygonum-типу відомий у 80% досліджених видів квіткових рослин. Це дає підставу вважати його філогенетично найбільш древнім. Інші типи зародкових мішків зустрічаються значно рідше і розсіяні у різних гілках філогенетичної системи. Наявність інших типів зародкових мішків свідчить про те, що зародковий мішок квіткових рослин, які і інші ознаки, є мінливим і має свою еволюцію.
Еволюція зародкового мішка проявилась в його спрощенні і більш швидкому розвитку, а саме - у зменшенні числа ядер і кількості поділів археспоріальної клітини (мегаспороцита).
Зародковий мішок квіткових рослин виник в процесі еволюції рослинного світу.
На думку І.Д. Романова (1971), різні типи зародкових мішків могли виникнути неодноразово і незалежно один від одного. Яйцевий апарат вважається специфічним утвором, який виник внаслідок скорочення онтогенеза зародкового мішка.
Тип зародкового мішка не пов'язаний із зовнішніми морфологічними ознаками видів рослин. Види і роди, подібні морфологічно, можуть відрізнятись за типами зародкових мішків і - навпаки: в межах одного й того ж роду можуть зустрічатись різні типи зародкових мішків.
Прогресивні типи зародкових мішків частіше зустрічаються у представників високоорганізованих родин (Apiaceae, Asteraceae, Orchidaceae) і спеціалізованих родин (Loranthaceae, Piperaceae, Euphorbiaceae). У більшості примітивних родин зустрічається зародковий мішок тільки Polygonum-типу.