- •Лекція 1. Вступна.
- •1. Предмет, завдання, класифікація.
- •2. Методи цитоембріології рослин.
- •2.1. Світлова мікроскопія.
- •2.2. Електронна мікроскопія.
- •2.3. Цитохімія.
- •2.4. Люмінесцентна (флуоресцентна) мікроскопія.
- •2.5. Культура тканин.
- •3. Етапи розвитку ембріології.
- •Лекція 2. Розвиток чоловічих генеративних структур
- •1. Розвиток стінки мікроспорангія.
- •II. Тип дводольних (відцентровий).
- •III.Тип однодольних (доцентровий).
- •3. Мікроспорогенез.
- •4. Розвиток чоловічого гаметофіта.
- •4.1. Ультраструктура і цитохімія вегетативної і генеративної клітини.
- •4.2. Функції вегетативної і генеративної клітини. Сперміогенез.
- •4.3. Оболонка пилковою зерна
- •4.4. Порушення нормального ходу розвитку пилкових зерен.
- •1. Порушення в мейозі:
- •4.5. Еволюція чоловічого гаметофіта.
- •Лекція 3 Жіночі генеративні структури
- •1. Розвиток і будова насіннєвого зачатка.
- •2. Типи гінецею і плацентація.
- •3. Типи насіннєвих зачатків
- •4. Типи жіночого археспорія і мегаспорогенез.
- •4.1. Типи жіночого археспорія.
- •4.2. Мегаснорогенез.
- •5. Розвиток жіночого гаметофіта - зародкового мішка.
- •5.1. Морфологія зародкового мішка Polygonum-типу
- •5.2.Ультраструктура і цитохімія зародкового мішка
- •6. Типи зародкових мішків.
- •6.1. Типи зародкових мішків.
- •6.2. Утворення гаусторій ембріональними структурами та аномалії у розвитку і будові зародкового мішка.
- •6.3. Еволюція жіночого гаметофіта
- •Лекція 5. Запилення і запліднення
- •5.1. Запилення.
- •5.1.1. Проростания пилкових зерен і ріст пилкових трубок
- •5.1.2. Ультраструктура і цитохімія пилкових трубок. Рух генеративної клітини, сперміїв і вегетативного ядра в пилковій трубці
- •5.2. Запліднення
- •5.2.1. Злиття гамет
- •5.2.2. Електронно-мікроскопічне та цитохімічне дослідження процесу запліднення
- •5.2.3. Біологічне значення подвійного запліднення. Запліднення яйцеклітини. Потрійне злиття.
- •Лекція 6. Розвиток ендосперму - ендоспермогенез
- •1. Типи ендосперму.
- •1.1. Розвиток ендосперму.
- •6.1.2. Каріологія і ультраструктура ендосперму.
- •6.2. Роль ендосперму та взаємодія між зародком і ендоспермом.
- •Лекція 7 розвиток зародка - ембріогенез
- •7.1. Передзародок – проембріо.
- •7.1.1. Типи розвитку зародка дводольних. Будова зрілого зародка.
- •Розвиток зародка злаків - Роасеае.
- •Ультраструктура зародка та біохімія зародка
- •Порушення нормального розвитку зародків
- •Утворення і проростання насіння.
- •Утворення плодів. Партенокарпія
- •Поліембріонія
- •Апоміксис
- •Класифікація апоміксису
- •Причини виникнення апоміксису
- •Апоміксис і його використання в селекції
Лекція 7 розвиток зародка - ембріогенез
7.1. Передзародок – проембріо.
Формування зародка починається із поділу ядра зиготи. Зигота достигає, що супроводжується її морфологічними і біохімічними змінами і збільшенням зародкового мішка. В зиготі, в порівнянні з яйцеклітиною, значно зростає кількість мембран ендоплазматичного ретикулуму, підвищується активність апарату Гольджі, формуються полісоми.
Зигота розвивається полярно і має осьову симетрію. Полярність зигот - характерна риса рослин і тварин і є наслідком полярності яйцеклітини. Фізіологічно полярність проявляється в різній інтенсивності обміну речовин: у верхньому (апікальному) кінці зиготи вона більша, ніж в нижньому (базальному). Причини полярності зиготи досі не встановлені.
Перший поділ ядра зиготи здійснюється поперечною перетинкою і при цьому утворюється апікальна, або термінальна, і базальна клітини двоклітинного проембріо. Апікальна клітина менша базальної і містить більш щільнішу цитоплазму.
Згодом, внаслідок поділу апікальної і базальної клітин, утворюється декілька ярусів клітин, що має важливе значення для подальшого диференціювання різних органів і тканин зародка. Клітини проембріо поділяються швидко і в різних напрямах. Розвиток проембріо закінчується утворенням у кулеподібного зародка ембріодерми, після чого починається формування зародка, яке закінчується диференціюванням його органів.
7.1.1. Типи розвитку зародка дводольних. Будова зрілого зародка.
Розвиток і будова зародка у різних представників квіткових рослин, при спільній подібності, мають і відмінності. В зв'язку з цим, дослідниками були запропоновані класифікації типів розвитку зародка. Перша класифікація була запропонована К. Шнарфом (1929), а потім Р. Суежем (1939) і Д. Джогансеном (1945, 1950).
В основу класифікації типів розвитку зародків були покладені спосіб виникнення чотириклітинного проембріо і ступінь участі кожної з цих клітин в утворенні основних частин зародка.
Д. Джогансен, на відміну від К. Шарфа, у свою класифікацію включає і однодольні рослини. Класифікація Д. Джогансена подана у вигляді ключа:
I. Зигота поділяється повздовжньою перерегородко - Ріреrad-тип.
II. Зигота поділяється поперечною перегороткою:
А. Термінальна клітина поділяється повздовж.
1. Базальна клітина не бере участі у побутові власне зародка або приймає незначну участь в його утворенні - Onagrad-тип.
2. Базальна і термінальна клітини приймають більш або менш однакову участь у побудові власне зародка Asterad-тип.
Б. Термінальна клітина поділяється поперечно.
1. Базальна клітина істотної участі у побудові власне зародка не бере:
а) базальна клітина не поділяється і стає одноклітинним підвіском, причому клітина підвіска дуже велика - Саryophyllad-тип;
б) базальна клітина утворює підвісок із двох або декількох клітин - Solanad-тип.
2. Базальна клітина приймає більшу або меншу участь у побудові власне зародка - Chenopodiad-тип.
Найбільш примітивним із цих тинів Д. Джогансен вважає Onagrad-тип.
Найчастіше зустрічається тип Onagrad. В ін виявлений у 58 родинах, які відносяться до різних гілок філогенетичної системи.
При досягненні кулеподібної стадії зародки будь-якого типу починають диференціюватись. При основі зародка, біля підвіска, формуються клітини гіпофізису, які дають початок клітинам кори і чохлика кореня. На верхівці зародка диференціюються клітини епіфізиса, що дають початок епідермі і корі зачатку стебла. Частина зародка, з якої утворюються сім'ядолі, називається сім'ядольною або стебловою, тому, що разом із сім'ядолями вона дає початок стеблу. Під сім'ядольною частиною диференціюється підсімядольне коліно або гіпокотиль і зачаток кореня.
Одночасно із зовнішнім диференціюванням відбувається і внутрішнє, яке полягає в утворенні двох зародкових тканин:зовнішньої – туніки і внутрішньої – корпуса. Із туніки розвивається епідерма, а із корпуса - кора і центральний циліндр дорослої рослини.
В процесі розвитку кулеподібного зародка його верхівка сплющується і на бічних частинах зародка утворюються горбочки майбутніх сім'ядолей. Між сім'ядолями формується точка росту.
Зрілий зародок у дводольних рослин має такі органи: корінь, вкритий кореневим чохликом, підсім'ядольне коліно, сім'ядолі, між якими знаходиться точка росту.