- •3. Поняття про психіку основні функції психіки
- •4. Основні принципи наукової психології
- •9. Психологічна характеристика особистості соціальне і біологічне в особливості
- •10. Відмінні риси особистості?????????
- •11. Психологічна структура особистості
- •12. Характеристика підструктури спрямованості особистості
- •13.Загальна характеристика підструктури психічних процесів особливості
- •14. Загальна характеристика підструктури досвіду особистості
- •16. Поняття про відчуття та сенсорне відображення дійсності
- •19. Основні закономірності відчуттів
- •20. Поняття про сприймання та його властивості
- •21.(20) 22. Поняття про процес уявлення види уяви
- •23. Структура та функція рухових уявлень???????
- •24. Характеристика процесу уяви
- •25. Уява. Прийоми створення образів
- •26.Порівняльна характеристика процесів відуття і сприймання
- •28. Уявлення і уява
- •29 Память. Теорії пам'яті
- •30 Память основні процеси памяті
- •31. Види і типи памяті
- •33. Мислення і його особливості
- •34. Психологічна характеристика видів мислення
- •35. Розумові операції та їх характеристика
- •36. Логічні форми мислення їх характеристика
- •38. Мислення і мовлення
- •39. Функції та властивості мовлення
- •40. Характеристика уваги
- •41. Властивості уваги
- •42 Емоції і почуття
- •43 Види емоційних станів людини
- •44. Види вищих почуттів людини
- •45. Воля. Характеристика вольових якостей особистості
- •46. Вольові дії
- •47. Спрямованість особистості
- •48. Види потреб особистості
- •49. Поняття про мотиви особистості
- •50 Характеристика інтересів особистості
- •51. Психологічна характеристика категорії установки
- •52. Поняття про здібності
- •53. Здібності і задатки
- •54. 55. Поняття про темперамент
- •60 Поняття про характер
- •61. Групи рис характеру
- •62. Акцентуація характеру
- •65 Розвиток малих груп
- •66. Психологічний клімат групи та його складові
- •67. Групова діяльність ефект присутності
- •68. Поняття спілкування
- •69. Функції та засоби спілкування
- •70. Типологія міжособистісних відносин
49. Поняття про мотиви особистості
Мотив — це спонукання людини до активності, пов’язане з намаганням задовольнити певні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонукання до дій, внаслідок яких ці потреби задовольняються. При цьому свідомі дії завжди спрямовані на досягнення певної мети, яка також усвідомлюється людиною. Мотив у цьому разі виступає як причина постановки тих чи інших цілей. Отже, мотиви і цілі не тотожні між собою, хоч інколи збігаються. Мотиви виявляються: як сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, які викликають активність людини і визначають її спрямованість; предмет, об’єкт (матеріальний або ідеальний), що спонукає і визначає вибір спрямованості діяльності; усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій особистості.
50 Характеристика інтересів особистості
Особистість - це результат біологічного і соціального розвитку людини в їх єдності. Основу особистості становить її структура, тобто відносно стабільний зв´язок і взаємодія всіх боків особистості як цілісного утворення. Як провідний компонент структури особистості виділяють спрямованість. Це складне особистісне утворення, воно визначає всю поведінку особистості, ставлення до себе й оточення. Спрямованість виявляється у потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, домінуючих мотивах діяльності та поведінки, і у світогляді. Другою складовою структури особистості є знання, уміння і навички, які накопичуються у процесі життя і пізнавальної діяльності. Третя складова — індивідуально-типологічні особливості, які проявляються у темпераменті, характері, здібностях. Названі вище компоненти складають систему, а особистість є системною властивістю цієї системи. Характеристики особистості. Як впливає з викладеного вище, цілі і навчання виражаються також у таких поняттях: потреби, інтереси, ідеали, переконання, мотиви, світогляд, темперамент, характер. Навчання як шлях зміни особистості, як розвиток та виховання, зводиться д змін компонентів структури особистості, кожного окремо або всіх разом та до зміни зв´язків між ними.
51. Психологічна характеристика категорії установки
Психологічна установка - теорія, розроблена грузинським психологом Д. М. Узнадзе. Вона розкриває закономірності неусвідомлюваної регуляції психічних станів, що забезпечують людині готовність діяти, виконувати певну діяльність задля вдоволення власних потреб.
У класичному варіанті установки людини - це первинна неусвідомлювана реакція на ситуацію, в якій вона усвідомлює і розв'язує завдання. Отже, основною умовою створення актуальної установки є: а) потреби, б) ситуації і в) процес вдоволення потреби або вирішення завдання. У разі виникнення одних і тих самих умов установка спроможна закріплюватися, і тоді створюється фіксована установка, яка звільняє свідомість людини від прийняття рішення діяти так, а не інакше.
Залежно від того, на який компонент діяльності спрямована установка, виділяють три рівні регуляції діяльності людини:
смислові установки, коли їх предметом стає мотивація діяльності;
цільові установки - усвідомлення продукту, який має бути створений внаслідок діяльності;
операційні установки — здатність здійснювати регуляцію діяльності відповідно до умов її виконання.
Функції установки, її ефекти і зміст розкриваються в саморегуляції діяльності:
по-перше, установка визначає сталий, послідовний, цілеспрямований процес здійснення дій, тобто є механізмом стабілізації, який зберігає їх спрямованість у безперервно змінних умовах діяльності;
по-друге, фіксована установка звільняє свідомість людини від необхідності приймати рішення і довільно контролювати дії в стандартних і відомих умовах;
по-третє, установка може стати фактором, що обумовлює інертність, задубілість, скутість дій, призводить до труднощів у пристосуванні до нових умов виконання діяльності.
Вітчизняна психологія розглядає механізми установки як вихідну позицію принципу цілісності психічного життя особистості, взаємозв'язку психічних процесів і властивостей, розвитку особистості в процесі навчання та виховання, соціальної зумовленості психічного життя людини.