30 Память основні процеси памяті

Запам'ятовування — це процес пам'яті, завдяки якому відбувається закріплення нового через поєднання його з набутим раніше. Запам'ятовування завжди вибіркове. У пам'яті зберігається далеко не все, що діє на наші органи чуття. Вибірковість пам'яті залежить від мотиву, мети, установки, діяльності особистості.    Відтворення — це процес пам'яті, внаслідок якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту психіки через вилучення його із довгострокової пам'яті й переведення в оперативну. Відтворюючи в процесі відтворення різні етапи, можна розташувати їх у такому порядку: впізнавання, власне відтворення і згадування. Особливе місце посідають спогади — історична пам'ять особистості.    Впізнавання — це відтворення якогось об'єкта в умовах повторного сприйняття.    Згадування — відтворення образів нашого минулого, локалізованого в часі та просторі.    Забування — процес, протилежний запам'ятовуванню. Забування часом допомагає "розвантажувати" пам'ять від багатьох непотрібних деталей і узагальнювати те, що запам'яталося, сприяючи його збереженню.    Забування може бути пов'язане з такими чинниками:    - дією негативної індукції, тобто сильні подразники під час запам'ятовування заважають утворенню нових зв'язків;    - впливом до - чи післядіяльності, тобто відбувається витіснення менш актуальної інформації більш актуальною (проактивне і ретроактивне гальмування);    - впливом позамежового гальмування від перенапруження відповідних клітин кори мозку.    Ремінісценція — відстрочене відтворення тимчасово забутого матеріалу. Воно може бути повнішим, ніж відразу. Спостерігається частіше в дітей, ніж у дорослих.    Збереження інформації. Чимало з того, що має для людини особливо важливе життєве значення, взагалі не забувається. Збереження завченого матеріалу після певного відтинку часу знаходиться в обернено пропорційному відношенні до обсягу цього матеріалу.    Обсяг пам'яті для цілком нового матеріалу і матеріалу, що не має сенсу (склади, числа, слова іншомовного походження, нові терміни), дорівнює магічному числу Міл-лера (7±2). Воно вказує на кількість одиниць інформації, яку люди зазвичай утримують в пам'яті. Епітет "магічне" воно отримало завдяки тому, що характеристики обсягу уваги і сприйняття виявились у цих межах.    Індивідуальні відмінності в процесах пам'яті виявляються:    - у швидкості;    - точності;    - тривкості запам'ятовування;    - готовності до відтворення.

31. Види і типи памяті

Види пам’яті

В залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.

Образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.

Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.

Словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.

Думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.

Словесно-логічна пам’ять – специфічно людська пам’ять, на відміну від образної, рухової та емоційної, яка є і у тварин.

Рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.

Емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.

За тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.

Короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.

Довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.

Оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.

За способом запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна.

Мимовільна – пам’ять, коли ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити.

Довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.

Умовами успішного запам’ятовування є:

  багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;

  розбиття матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;

  розуміння тощо.

Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).

Механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. Воно призводить до формального засвоєння знань.

Смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.

Умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.

32???????