- •3. Поняття про психіку основні функції психіки
- •4. Основні принципи наукової психології
- •9. Психологічна характеристика особистості соціальне і біологічне в особливості
- •10. Відмінні риси особистості?????????
- •11. Психологічна структура особистості
- •12. Характеристика підструктури спрямованості особистості
- •13.Загальна характеристика підструктури психічних процесів особливості
- •14. Загальна характеристика підструктури досвіду особистості
- •16. Поняття про відчуття та сенсорне відображення дійсності
- •19. Основні закономірності відчуттів
- •20. Поняття про сприймання та його властивості
- •21.(20) 22. Поняття про процес уявлення види уяви
- •23. Структура та функція рухових уявлень???????
- •24. Характеристика процесу уяви
- •25. Уява. Прийоми створення образів
- •26.Порівняльна характеристика процесів відуття і сприймання
- •28. Уявлення і уява
- •29 Память. Теорії пам'яті
- •30 Память основні процеси памяті
- •31. Види і типи памяті
- •33. Мислення і його особливості
- •34. Психологічна характеристика видів мислення
- •35. Розумові операції та їх характеристика
- •36. Логічні форми мислення їх характеристика
- •38. Мислення і мовлення
- •39. Функції та властивості мовлення
- •40. Характеристика уваги
- •41. Властивості уваги
- •42 Емоції і почуття
- •43 Види емоційних станів людини
- •44. Види вищих почуттів людини
- •45. Воля. Характеристика вольових якостей особистості
- •46. Вольові дії
- •47. Спрямованість особистості
- •48. Види потреб особистості
- •49. Поняття про мотиви особистості
- •50 Характеристика інтересів особистості
- •51. Психологічна характеристика категорії установки
- •52. Поняття про здібності
- •53. Здібності і задатки
- •54. 55. Поняття про темперамент
- •60 Поняття про характер
- •61. Групи рис характеру
- •62. Акцентуація характеру
- •65 Розвиток малих груп
- •66. Психологічний клімат групи та його складові
- •67. Групова діяльність ефект присутності
- •68. Поняття спілкування
- •69. Функції та засоби спілкування
- •70. Типологія міжособистісних відносин
60 Поняття про характер
Характер- це сукупність постійних індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, ставленні до колективу, інших людей, праці, навколишньої дійсності та до самої себе.
Характер найбільш тісно пов'язаний з темпераментом, що, як відомо, визначає зовнішню, динамічну форму вираження сутності людини.
Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.
Про характер людини робимо висновок і по тому, як вона мислить і поводиться за різних обставин, якої думки вона про інших людей і про саму себе, в який спосіб здебільшого поводиться.
61. Групи рис характеру
В системі відносин особистості виділяють чотири групи рис характеру, що утворюють симптомокомплекси:
ставлення людини до інших людей, до колективу, до суспільства: індивідуалізм; колективізм (товариськість, чуйність, повага до інших, і «протилежні» риси — замкнутість, черствість, грубість, зневага до людей);
риси, що показують ставлення людини до праці, до своєї справи (працьовитість, схильність до творчості, сумлінність в роботі, відповідальне ставлення до справи, ініціативність, наполегливість і «протилежні» їм риси — лінощі, схильність до рутинної роботи, несумлінність у роботі, безвідповідальне ставлення до справи, пасивність);
риси, що показують, як людина ставиться до самого себе (почуття власної гідності, гордість, що правильно розуміється особою, і пов'язана з нею самокритичність, скромність і «протилежні» їм риси: зарозумілість, що іноді переходить у нахабність, марнославство,егоцентризм, як схильність розглядати в центрі подій себе і свої переживання, егоїзм — схильність піклуватися переважно про своє особисте благо);
риси, що характеризують ставлення людини до речей (акуратність або неохайність, дбайливе або недбале поводження з речами).
62. Акцентуація характеру
Акцентуація характеру - це надзвичайне підсилення окремих рис характеру, за якого наявні відхилення в психології й поведінці людини, що не виходять за межі нормативної поведінки, але межують з патологією
До темпераменту, як природного утворення, Леонгардом були віднесені типи:
гіпертимний (Г) — бажання діяльності, гонитва за переживаннями, оптимізм, орієнтованість на вдачі, авантюризм
дистимичний (Дс) — загальмованість, підкреслення етичних сторін, переживання і побоювання, орієнтованість на невдачі
афективно-лабільний — взаємна компенсація рис, орієнтованість на різні еталони
афективно-екзальтований — наснага, піднесені почуття, зведення емоцій в культ
тривожний (Т) — боязкість, покірність
емотивний (Е) — м'якосерцевість, боязкість, співчуття
До характеру, як соціально-зумовленого утворення, він відніс типи:
демонстративний (Дм) — самовпевненість, пихатість, хвастощі, брехня, лестощі, орієнтованість на власне Я як на еталон
педантичний (П) — нерішучість, совісність, іпохондрія, боязнь невідповідності Я ідеалам
застрягаючий (Зс) — підозрілість, образливість, марнославство, перехід від підйому до розпачу
збудливий (Зб) — запальність, ваговитість, педантизм, орієнтованість на інстинкти
До особистісного рівню були віднесені типи:
екстравертований
інтровертований
амбіверт
63. Поняття про групу. Види груп
Група - це сукупність людей, які виділяються із соціуму завдяки наявності певних ознак (спільна професія, уподобання, погляди).
Загальноприйнятою є класифікація груп за статусом:
• формальні;
• неформальні.
Формальна - група, що має склад, зафіксований у офіційних документах (бригада, екіпаж, відділ).Неформальною є група людей, що об'єднуються за уподобаннями, нормами поведінки, інтересами. Типовий приклад: музичні та спортивні фани, дворові підліткові компанії.
За характером взаємодії розрізняють групи:
• контактні;
• умовні.
В контактних (реальних) групах взаємодія відбувається безпосередньо між членами групи. Вумовних групах взаємодія між членами групи відбувається опосередковано (через газети, листи, виступи на радіо та телебаченні).
64. ( в 63)
