52. Поняття про здібності

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості, які є суб'єктивними умовами успішного виконання певного різновиду діяльності. Здібності не зводяться до наявності в індивіда знань, умінь, навичок. Вони проявляються у швидкості, глибині та міцності оволодівання засобами і прийомами діяльності. У вивченні здібностей виділяють три основні проблеми: походження і природа здібностей, типи і діагностика окремих видів здібностей, закономірності формування здібностей.

Здібності тісно пов'язані із загальною спрямованістю особистості. Співвідношення спрямованості особистості й рівня здібностей неоднозначне: високий рівень здібностей суттєво впливає на стиль поведінки та формування особистості. Ще більше значення має той факт, що розвиток здібностей визначається умовами виховання, особливостями сформованості особистості, її спрямованістю, яка або сприяє розкриттю здібностей або, навпаки, призводить до того, що здібності не реалізуються. 

53. Здібності і задатки

здібності — індивідуально-психологічні особливості людини, що виявляються в діяльності і є умовою її успішного виконання.

Здібності тісно пов’язані зі знаннями, уміннями і навичками людини, забезпечуючи їх швидке надбання, закріплення й ефективне застосування на практиці.

Природною основою формування здібностей є задатки — вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку, органів почуттів і руху.

Задатки є необхідною, але не достатньою умовою розвитку здібностей.

Виділяють такі види здібностей:

- природні, що формуються на базі вроджених задатків при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв’язків;

- специфічні, що формуються й забезпечують розвиток у соціальному середовищі, серед них виділяють загальні і спеціальні здібності.

Загальні здібності визначають успіхи людини у будь-яких видах діяльності. Про наявність загальних здібностей судять, насамперед, за рівнем розвитку розумових якостей – гнучкості, критичності, самостійності, широти мислення і т.п.

Крім загальних і спеціальних здібностей виділяють:

  теоретичні (визначають схильність людини до абстрактно-логічного мислення) і практичні (зумовлюють успіх у конкретно-практичних діях);

  репродуктивні, що забезпечують здатність засвоювати знання, уміння, навички, і механічно відтворювати їх, та творчі, що позв’язані з процесом створення нових оригінальних ідей, здобутків матеріальної і духовної культури;

   спілкування, взаємодія з людьми, що забезпечують можливість входження в контакт із різними людьми, викликати їх позитивне ставлення до себе.

54. 55. Поняття про темперамент

Темперамент(з лат.temperamentum— належне співвідношення частин, співрозмірність) — це сукупність індивідуальних, відносно стійких психодинамічних властивостей психіки людини, що проявляються в її поведінці та діяльності.

Сангвінікхарактеризується дещо пониженою сенситивністю, високою реактивністю та активністю, врівноваженістю, емоційною рухливістю, екстравертованістю, пластичністю поведінки. Він досить продуктивний в роботі, легко пристосовується до нових умов життя, вміє вступати в контакти з людьми, товариський, але має труднощі з виконанням тривалих, монотонних операцій.

Холериквідрізняється підвищеною збудливістю, високою реактивністю і активністю, ригідністю, екстравертованістю, пришвидшеним темпом реакцій. Він з усією пристрастю здатен віддатися справі, відчуває приплив сил, готовий перебороти і дійсно переборює будь-які труднощі на своєму шляху. Однак він демонструє певну циклічність в роботі — від пристрасного захоплення справою до повної апатії, що супроводжується тимчасовою бездіяльністю.

Флегматикхарактеризується пониженою сенситивністю, низькою реактивністю, ригідністю, пониженою емоційною збудливістю, сповільненим темпом реакцій, інтровертованістю. Завдяки урівноваженості нервових процесів та деякій їх інертності, флегматик легко залишається спокійним навіть у найважчих обставинах. Він успішно працює там, де вимагається методичність, наполегливість, кропітке відношення до роботи. Однак йому необхідно тривалий час для переключення з одного виду занять на інший.

Меланхолікхарактеризується підвищеною сенситивністю, невисокою реактивністю, низькою активністю, ригідністю, пониженою емоційною збудливістю, емоційною вразливістю, негативним забарвленням емоцій, інтровертованістю. Це призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність. Меланхолік дещо замкнутий, нетовариський, схильний замикатися в собі. Його бентежить нова обстановка, він нерішучий у спілкуванні з незнайомими йому людьми. Але у спокійній, звичній для нього обстановці меланхолік є добрим працівником, успішно порається з життєвими завданнями.

56.????????7

57-59 ( все в 55) холерик, сангвиник, меланхолик, флегматик