27. Компетенція (функції і повноваження) Верховної Ради України.

Верховна Рада України виконує значну кількість функцій, для реалізації яких вона наділяється відповідними повноваженнями. Головними функціями Верховної Ради України є:

1)законодавча;

2)установча;

3)бюджетно-фінансова;

4)функція парламентського контролю;

5)зовнішньополітична.

Щодо законодавчої функції – див. попередні питання.

Основними напрямами діяльності Верховної Ради України зі здійснення установчої функції є:

1) участь у формуванні органів виконавчої влади;

2) формування органів судової влади та прокуратури;

3) створення парламентських структур;

4) участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;

5) вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом установчої функції є призначення виборів Президента України, у строки, передбачені Конституцією України.

Щодо бюджетно-фінансової функції Верховної Ради України, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України здійснює затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.

Основними напрямами реалізації функції парламентського контролю є:

1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України. Це пріоритетний напрям парламентського контролю.

2) парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина та їх захист (здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини);

3) бюджетно-фінансовий контроль (здійснює Рахункова палата);

4) направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України (п. 34 ч. 1 ст. 85 Конституції України);

5) народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності (ст. 86 Конституції України);

6) здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо чи через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії.

Поряд із зазначеними функціями Верховна Рада України виконує і інші функції.

Серед внутрішніх функцій це: політична, економічна, соціальна, культурна, екологічна;

серед зовнішніх: оборонна, зовнішньополітична, зовнішньоекономічна та ін.

27. Конституційний склад і структура Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Якісний склад Верховної Ради України, природно, не передбачається ні конституцією, ні законами, оскільки вибори до неї є вільними та демократичними.

Народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати, на партійній основі формуються депутатські (парламентські) фракції.

Відповідно до глави 11 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органів Верховної Ради.

Депутатські фракції формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати. Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію.

Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції має становити не менше ніж 15 народних депутатів.

Народний депутат, якого виключено чи який вийшов зі складу депутатської фракції, є позафракційним.

Позафракційні народні депутати можуть об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів (далі - депутатська група). Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської групи має становити не менше ніж 15 народних депутатів.

Зареєстрована депутатська група має права депутатської фракції.

Кожна депутатська фракція (депутатська група) реєструється в Апараті Верховної Ради.

Важливим елементом структурування парламенту демократичної держави є його поділ на парламентську більшість та парламентську меншість (парламентську опозицію).

Зазвичай парламентська більшість утворюється шляхом підписання коаліційних угод.

Іншим структурним елементом парламенту є парламентська меншість (опозиція). Вона формується тими фракціями, що не підтримують політику глави держави та/або уряду. Сьогодні статус парламентської опозиції в Україні не врегульований законодавчо. У теорії конституційного права вважається, що її основним призначенням є так звана "тріада дій опозицій": контроль, критика та пропонування альтернативи діяльності офіційної влади.

Згідно зі ст. 88 Конституції України Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх.

Відповідно до ст. 88 Конституції України Голова Верховної Ради України:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організовує роботу апарату Верховної Ради України.

Верховна Рада обирає на строк її повноважень Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України з числа народних депутатів, кандидатури яких вносяться в порядку, передбаченому для внесення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України.

Основними галузевими органами Верховної Ради України є її комітети.

Відповідно до ст. 89 Конституції України Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів. Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України.

Організація, повноваження та порядок діяльності комітетів Верховної Ради України визначаються Конституцією України, Законом України "Про комітети Верховної Ради України", Законом України "Про статус народного депутата України", Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", іншими законами України та постановами Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" комітет Верховної Ради України (далі - комітет) - це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

Комітет відповідальний перед Верховною Радою України і підзвітний їй. Діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради України згідно з Конституцією України та в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України (частини 2,3 ст. 1 зазначеного Закону).

Перелік комітетів затверджується у разі необхідності на першій сесії Верховної Ради нового скликання більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу (ст. 81 Регламенту). Верховна Рада України затверджує кількість комітетів, їх назви та предмети відання. Кількість комітетів, їх назви та предмети відання можуть бути змінені за рішенням Верховної Ради України нового скликання до вирішення питання про формування персонального складу комітетів.

Мінімальна та максимальна кількість осіб, які можуть входити до складу одного комітету, визначається постановою Верховної Ради України.

Верховна Рада створює комітети у складі голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів. Голови комітетів, перші заступники, заступники голів комітетів, секретарі, персональний склад членів комітетів обираються Верховною Радою більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Народний депутат може бути членом лише одного комітету.

Формами роботи комітетів є засідання та слухання в комітетах.

Відповідно до ч. З ст. 89 Конституції України Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісіїдля підготовки і попереднього розгляду питань.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Конституції України Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Cтатус зазначених комісій регулюється Конституцією України та Законом України "Про Регламент Верховної Ради України".

Від тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій слід відрізняти спеціальну тимчасову слідчу комісію, що відповідно до ч. З ст. 111 Конституції України створюється Верховною Радою України для проведення розслідування питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Порядок утворення та діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії, її повноваження визначені главою 30 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".

Для здійснення своїх контрольних повноважень парламенти можуть створювати спеціальні органи та призначати спеціальних посадових осіб. В Україні ними є:

• Рахункова палата України, яка відповідно до ст. 98 Конституції України здійснює контроль від імені Верховної Ради України за використанням коштів Державного бюджету України. Правові основи діяльності Рахункової палати, її статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначаються Законом України "Про Рахункову палату";

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який згідно зі ст. 101 Конституції України призначається для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина. Статус Уповноваженого визначається Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".