40. Принципи і порядок проведення референдумів. Відповідальність за порушення порядку проведення референдуму.

Для забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми. Це визначено в статті 69 Конституції України.

Сутність і зміст референдумів найбільш повно відображуються в їх принципах. Ці принципи найбільш повно виражають значення референдумів у суспільстві та державі, особливості і функціонування, гарантованість тощо.

Принципи референдумів - це керівні засади, ідеї, які визначають сутність, зміст і спрямованість правового регулювання референдумів. Принципи референдумів знайшли своє об'єктивне відображення в Конституції України, Законі України "Про всеукраїнський референдум", Законі України "Про Центральну виборчу комісію" та інших чинних нормативно-правових актах України.

Відповідно до змісту чинної Конституції України загальними принципами безпосередньої демократії, що поширюються на референдуми, слід вважати такі: принцип суверенності народу; принцип єдиновладдя народу; принцип повновладдя народу; принцип безпосереднього волевиявлення народу; принцип поєднання безпосередньої і представницької демократії; принцип пріоритетності безпосереднього народовладдя в системі демократії; принцип політичного плюралізму; принцип конституційності та законності; принцип загальності у здійсненні безпосереднього народовладдя; принцип рівності у здійсненні безпосереднього народовладдя; принцип реальності безпосереднього народовладдя.

У ст. 5 ЗУ «Про всеукраїнський референдум» передбачено основні принципи проведення всеукраїнського референдуму. Всеукраїнський референдум проводиться на основі таких загальних принципів: 1) загального права голосу; 2) рівності; 3) законності; 4) прямого волевиявлення; 5) вільної участі у всеукраїнському референдумі; 6) таємності голосування; 7) особистої участі у голосуванні; 8) однократності голосування.

Проведення референдумів в Україні врегульоване Конституцією України і Законом України «Про всеукраїнський референдум» від 06 листопада 2012 р.

Порядок проведення референдуму, тобто референдний процес, складається з відносно самостійних процедур:

а) призначення референдуму;

б) Його підготовка;

в) проведення референдуму та голосування;

г) підрахунок та визначення підсумків референдуму;

г) оприлюднення та введення у дію рішень, нормативно-правових актів, прийнятих референдумом.

Призначення референдуму є початковою стадією проведення референдуму. Розрізняють ініціативу про проведення референдуму і прийняття відповідного рішення про призначення референдуму. Всеукраїнський референдум призначається згідно зі ст. 72 Конституції України Верховною Радою України або Президентом України.

Стаття 23 ЗУ «Про всеукраїнський референдум » передбачає процес всеукраїнського референдуму: 1. Процес всеукраїнського референдуму розпочинається з дня оголошення Центральною виборчою комісією про початок процесу всеукраїнського референдуму. 2. Процес всеукраїнського референдуму завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оголошення Центральною виборчою комісією результатів референдуму.

Також у вказаному законі передбачено порядок призначення всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України, про зміну території України, проголошення референдуму за народною ініціативою та інші.

Нині загальні положення про місцевий референдум містяться лише в Конституції та Законі України «Про місцеве самоврядування». Натомість, згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Основного Закону організація та порядок проведення референдумів визначається виключно законами України. Таким чином, за останній рік проблема прийняття спеціального закону про місцеві референдуми не лише не вирішилася, а навпаки – набула своєї нагальності та нового звучання.

В статті 107 Закону «Про всеукраїнський референдум» передбачена відповідальність за порушення законодавства про референдум. Особи, винні в порушенні законодавства про всеукраїнський референдум, притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом. Юридична відповідальність за порушення права громадян на участь у референдумі має комплексний характер і поділяється на такі види, як: конституційно-правова, адміністративно-правова, кримінально-правова, цивільно-правова. Кримінальна відповідальність реалізується відповідно до норм Кримінально Кодексу України. Процедурні питання адміністративної відповідальності закріплені безпосередньо у Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кодексі адміністративного судочинства України. Цивільно-правова відповідальність – за нормами Цивільно-процесуального кодексу України. Цивільно-правова відповідальність настає за порушення права громадянина на участь у референдумі. Така відповідальність визначена главою 30 Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує порядок подання скарги у разі виявлення помилок у списках громадян України, які мають право брати участь у референдумі. Конституційно-правова відповідальність закріплена в Конституції України, частково у Цивільно-процесуальному кодексі України та в деяких законах України.