- •Предмет та метод конституційного права України як галузі права
- •Юридичні властивості конституції України. Основні етапи конституційної реформи в Україні.
- •Центральне місце в правовій системі країни.
- •Установчий характер.
- •Вища юридична сила.
- •Пряма дія норм Конституції.
- •Підвищена стабільність.
- •Особливий правовий захист.
- •Поняття конституції, види конституцій, їх структура та особливості, основні способи розробки, прийняття та внесення змін.
- •Конституційне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •Гарантії місцевого самоврядування в Україні
- •Організаційно-правова та матеріально-фінансова основи місцевого самоврядування в Україні.
- •Система та принципимісцевогосамоврядування в Україні
- •Місцевесамоврядування в Україні: поняття, юридична природа та роль
- •Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Джерела конституційного права України як галузі національного права.
- •Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України.
- •Поняття територіального устрою України.
- •Система, структура, функції і повноваження прокуратури України.
- •14. Система, функції і повноваження судів загальної юрисдикції України.
- •15. Конституційний суд – єдиний орган конституційної юрисдикції України.
- •7. Управлінська
- •8. Представницька
- •16. Правовий статус місцевих державних адміністрацій.
- •17. Правовий статус міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
- •18. Правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •19. Поняття виконавчої влади та система її органів.
- •20. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.
- •21. Конституційно-правова відповідальність: поняття, ознаки, особливості.
- •22. Функції і повноваження Президента України.
- •23. Порядок обрання Президента України.
- •24. Становлення інституту Президента в Україні.
- •25. Загальна характеристика інституту Президента.
- •26. Правовий статус об’єднань народних депутатів України.
- •Основні гарантії діяльності народного депутата України.
- •1. Юридичні гарантії:
- •2. Організаційні гарантії:
- •3. Інформаційні гарантії:
- •4. Соціально-економічні гарантії:
- •5. Трудові гарантії:
- •Формидіяльності і повноважень народного депутата України.
- •Юридична природа, підставинабуття та втратидепутатського мандату в Україні.
- •Законодавчий процес та інші парламентські процедури.
- •Основні організаційно-правові форми діяльностіВерховної Ради України.
- •Конституційно-правовівідносини: поняття, види та склад.
- •1) Більшість з них мають політичний характер
- •2)Є базовими у системі правовідносин у цілому.
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •Компетенція (функції і повноваження) Верховної Ради України.
- •Конституційний склад і структура Верховної Ради України.
- •Конституційно-правовий статус парламенту України – Верховної Ради України.
- •Загальнатеорія і стан парламентаризму. Місце парламентів в системі вищих органів державної влади.
- •Поняття, система і видиорганівдержавноївлади в Україні.
- •1) За характером:
- •2) За порядком утворення:
- •3) За порядком прийняття рішень:
- •4) За особливістю повноважень серед органів державної влади виділяють:
- •Конституційні загальні засади організації і здійснення державної влади в Україні.
- •Державна влада як інститут конституційного права.
- •40. Принципи і порядок проведення референдумів. Відповідальність за порушення порядку проведення референдуму.
- •41. Поняття та види референдумів.
- •42. Оскарження дій чи бездіяльності, що стосуються процесу виборів депутатів. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України.
- •43. Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація.
- •44. Виборчий процес та його стани.
- •45. Поняття та види виборчих систем.
- •46. Принципи виборчого права України.
- •47. Поняття, соціальні функції та види виборів. Поняття відзиву. Поняття виборчого права.
- •48. Поняття та суть безпосередньої демократії. Її форми.
- •49. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.
- •50. Економічні, соціальні, культурні (духовні) права і свободи людини та громадянина в Україні.
- •51. Політичні права і свободи громадян України: поняття та види.
- •52. Громадянські ( особисті) права і свободи людини в Україні: поняття та види.
- •53. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні.
- •54. Система конституційного права України як галузі права.
- •55. Принципи громадянства України
- •56. Набуття громадянства України
- •57. Поняття громадянства і належність до громадянства України. Принципи громадянства України.
- •58. Правовий статус людини і громадянина як інститут конституційного права: поняття та структура
- •59. Поняття, принципи та система суспільного ладу України.
- •60. Поняття та принципи державного ладу України
- •61. Конституційний лад України: поняття, ознаки, гарантії.
- •62. Правова охорона конституції України
- •1) За часом здійснення:
- •63. Реалізація конституції
- •64. Функції конституції
- •65. Поняття правового статусу людини і громадянина (див пит. 58)
- •66. Засади конституційного ладу України (пит. 61)
57. Поняття громадянства і належність до громадянства України. Принципи громадянства України.
Обсяг прав і свобод, якими людина може користуватися в конкретній державі, а також ті обов'язки, які може покладати конкретна держава на людину, залежить від наявності в останньої громадянства цієї держави.
У сучасній науці конституційного права розрізняють три значення терміна "громадянство":
1)як одне з суверенних прав держави, що передбачає її можливість в односторонньому порядку регулювати відносини громадянства. Однак при реалізації цього права держава обмежена нормами міжнародного права та правами людини, перш за все правом людини на громадянство;
2)як конституційно-правовий інститут, тобто сукупність конституційно-правових норм, що регулюють відносини між державою, з одного боку, і громадянами, іноземцями, особами без громадянства - з іншого;
3)як публічно-правовий стан індивіда1, що являє собою стійкий (постійний) правовий зв'язок людини з конкретною державою, що обумовлює взаємні права та обов'язки громадян та держави у випадках, зазначених у законі. Громадянство у цьому розумінні виникло у Франції після Великої Французької революції.
Термін "громадянство" притаманний державам з республіканською формою правління.У монархічних державах вживається термін "підданство", що на сьогодні рівнозначний поняттю громадянства.Більше того, такі держави з монархічною ((юрмою правління, як Іспанія, Бельгія, Нідерланди замінили термін "підданство" у поточному законодавстві на "громадянство".
До громадянства України належать:
1)усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України. Застосування цього так званого "нульового варіанта" дозволило, на думку дослідників, уникнути загострення суспільно-політичної ситуації, як це мало місце в деяких інших нових незалежних державах, де в законах про громадянство застосовувалися інші підходи (особливо в прибалтійських державах)1;
2)особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3)особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4)особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у п. 1, є громадянами України з 24 серпня 1991 р., зазначені у п. 2 - з 13 листопада 1991 р., а у п. З - з моменту внесення відмітки про громадянство України.