28. Криза 1968 р. І 1970 р. У Польщі та її наслідки.

60-ті роки – роки економ. реформ. В. Гомулка (генсек ЦК ПОРП із 21.10.1956)

Починаючи із 60-их починає відхілятись від проведення декларованого раніше курсу реформ, і посилює власний авторитарний курс управ.. Суперечливий розвиток екон. – зріст екон. на 80%, але екстенсивн. шляхом та шалена диспропор. галузей. Стагнація С/Г.. Уряд Гомулки починає знову наступ на католицьку церкв. та на оппозицію, інтелігенцію (особл. творчою). 1964р (березень) – лист письмен. та науковців («Лист 34-х») із протестом до влади, та вимогою реформ.

Загалом ситуація до 1968-го року – згальна стагнація, нарост. соц.. напруги, збільшення реперсій. Влада ініціює наступ на культурну сферу.

1967 –й рік. «6-ти денна війна» на Близькому Сході – погіршення відн. всього соцтабору із Ізраілем. Наростання антисемітизму в соціалістичних країнах.

Політ. кри́за 1968 року - спровокована «закручуванням гайок» з боку 1-го секретаря ЦК ПОРП В. Гомулки, що втрачав владу, за підтримки правого крила ПОРП (прем'єр  Юзеф Циранкевич, міністр внутрішніх справ М. Мочар та ін.).

Щоб продемонстр. лояльність СРСР (на противагу сусідній Чехослов.), з санкції Гомулки стали погірш. відн. з Ізраїлем. Цензура польської класики всередині Польщі. Заборона п’єси Адама Міцкевича «Дзяди» (що «нібито» мала натяк на тодішні порядки в країні). 30 січня - останній дозволений показ, студентська маніфестація того ж дня.35 студентів заарештували, 3 відразу відрах. з універу. В підтримку мітингуючих виступили студенти інших ВУЗів (Люблін, Познань, Гданськ)- 8 березня відбувалися масові акції протесту студентів. Вимоги відновити виключених студентів у Варш. універі та звільнення за арештованих. Мітингуючизх розігнала міліція. Наступний день – акція солідарності Варшавського політеху. Нова хвиля студентських протестів по країні - у Вроцлаві, Лодзі, Кракові, Гданську, Торуні, Познані. Результат - 688 осіб потрапили під слідство; 360 – заарештовано; багатьох викладачів – звільнено;

Мечислав Мочар звинув. у розпалюванні протестів «сіоністів» і зажадав їх вигнання в Ізраїль. Він наголош. на єврейському походженні головних винув. протестів у Варшав. універі. Згідно з його словами, «боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом». Результат кампанії уряду кількість євреїв у Польщі знизилася з 40000 до 5000. Ці події, однак, лише ненадовго відстрочили падіння Гомулки і серйозно знизили його авторитет.

Кінець 60-их – наростання всесуспільоного невловол. населення. Погіршення матеріального становища супс.. С/Г галузь нездатна вдовольнити потреби населення (1970р.-неврожай) –збільшення цін на прод.товари (урядова ухвала жовтня 1970 року). 13.12.70 – оголошено про підв. цін. 14.12.70 – страйк робітників Гданська та Гдині. Вони захопили воєводський комітет ПОРП, військову комендатуру та інші урядові установи. Їх підтр. робітники інших міст. Страйкові комітети вимагають скасування урядових рішень. Уряд застосовує силу – 16.12.70 –початок придушення військами (30 тис. військових 1,3 танків та БТР.). Розстріл демонстрацій у містах. Результат – 44 особи вбито, 1164 поранено. Вихід з кризи – читка рядів партії. 19.12.1970 – Усунення В. Гомулки. Грудень – пленум ЦК ПОРП обирає новий склад політбюро, котре очолив Едвард Герек. Головою ради міністрів став П. Ярошевич. Державну раду очолив Ю.Циранкевич. 30.12.1970 року- уряд ухвалив підв. мінім. заробітної платні та соц.. допомоги. Однак в наступному 1971 році спорадичні страйки у сусп.. продовжувалися.