22. Методичні особливості словникової роботи в початковій школі.

Сучасною методичною наукою словникова робота визначається як система навчально-виховної роботи над словом, яка охоплює засвоєння учнями нових слів і значень, відтінків значень, емоційно-експресивного забарвлення слів, сфер їх уживання, їх багатозначності і переносних значень, засвоєння синонімів, антонімів, паронімів, омонімів тощо.

У процесі словникової роботи поглиблюється розуміння учнями того, що слованазивають усі явища дійсності, що слово і те, що воно називає (предмет, дія, ознака), — це різні речі, які школярі мають навчитися чітко розмежовувати. Словникова робота не може залишити поза увагою системні об’єднання слів, які розглядаються під час опрацювання лексикологічних тем. Отже, учені-методисти наголошують, що будь-яка словникова вправа, під час виконання якої учні з’ясовують семантику слова, встановлюють смислові зв’язки тощо, перетворюється на лексичну вправу.

Водночас традиційні лексичні вправи, скажімо, на групування або заміну одного слова іншим, синонімічним, залишаються мовними доти, доки вони виконуються ізольовано від тексту, від мовленнєвої ситуації. Якщо ж словникова вправа має на меті добір, заміну лексичних одиниць у тексті, у зв’язному висловлюванні, вона з мовної перетворюється на мовленнєву. Наприклад, перед школярами ставиться завдання: замінити в поданому тексті невдало, неточно вжиті слова синонімами. Таке завдання відразу переходить до розряду мовленнєвих вправ. Кінцевою метою вивчення лексики і словникової роботи на уроках рідної мови є навчання молодших школярів розуміти значення слів, пояснювати їх, сполучати слова з іншими, добирати і точно, виразно вживати лексичні одиниці у висловлюваннях різних типів і стилів, виправляти лексичні помилки й недоліки, контролюючи власні усні й письмові перекази і твори, вдосконалювати їх.

Комплекс завдань мовленнєвої роботи на лексичному рівні це:

1) збагачення словникового запасу учнів, кількісне поповнення його за раху-

нок опанування нових лексичних одиниць;

2) уточнення значень слів на основі засвоєння системно-лексичних зв’язків;

3) активізація словника, формування вмінь і навичок правильно вживати

лексичні одиниці, доцільно використовувати їх у мовленні, у текстах різних типів

і стилів;

4) боротьба з нелітературними словами (діалектизми, жаргонізми та ін.), ви-

корінювання їх з дитячого мовлення.

Систематична робота із зазначених напрямів дасть можливість виробити в молодших школярів лексичне чуття, смак до краси і виразності слова рідної мови.

Дослідники стверджують, що успішність словникової роботи забезпечується дотриманням низки методичних рекомендацій:

— удосконалення лексичного запасу дитячого мовлення має відбуватись сис-

тематично на кожному уроці як рідної мови, так і інших шкільних предметів;

— добір змісту і прийомів словникової роботи слід здійснювати з урахуванням

вікових особливостей школярів, рівня розвитку їхнього мовлення;

— організація словникової роботи має враховувати всі лексико-граматичні

властивості слова й особливості його вживання в мовленні, забезпечувати тісний

взаємозв’язок з вивченням різних розділів початкового курсу рідної мови;

— усі словникові вправи необхідно будувати на основі тексту, розкривати

учням сполучуваність слів, точність і доцільність їх уживання в мовленні.