23. Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова.

Завдання вивчення морфемної будови слова:

1. Оволодіння одним із важливих засобів розкриття лексичного значення слова.

2. Оволодіння на практичному рівні елементарними знаннями морфемного способу словотворення (без уживання термінів) як джерела поповнення нашої мови новими словами.

3. Ознайомлення з основами словотворення як джерелом збагачення знань школярів про навколишній світ.

4. Засвоєння понять: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс, усвідомлення їх ролі у формуванні точності мовлення.

5. Формування орфографічних дій.

6. Розвиток розумових здібностей, зокрема для формування специфічних розумових дій: уміння абстрагувати семантичне значення кореня та інших морфем, уміння порівнювати слова тощо.

У системі вивчення морфемної будови слова умовно виділяємо три етапи:

— пропедевтичний (підготовчий);

— основний;

— закріплення й поглиблення знань.

Пропедевтичний етап розпочинається ще в 1 класі під час навчання грамоти. Саме в цей час ознайомлюємо учнів зі словом як лексичною одиницею мови, звертаємо увагу дітей на значущі частини слова, на споріднені слова, засоби словотворення (звичайно, без уживання термінів і повідомлення теоретичних відомостей). Так, складаючи за малюнком букваря речення зі словом мама, діти помічають, як воно змінюється. На цьому ж уроці доцільно практично ознайомити учнів із деякими словотвірними засобами, пропонуючи звернутися до мами пестливо, висловити свої почуття (мамуся, мамочка, мамонька). Учитель також готує дітей до розуміння семантичного і структурного взаємозв’язку між спільнокореневими словами. Наприклад: море і моряк, морський; годувати і годівниця.+поясню при цьому значення цих слів.

Основний етап ознайомлення зі смисловими частинами слова розпочинається в 2 класі і продовжується в 3 класі. Тут відбувається ознайомлення з особливостями споріднених слів, специфікою й роллю кожної морфеми, формуються вміння користуватися спільнокореневими словами під час продукування власних висловлювань, удосконалюються орфографічні вміння. У цей час учні повинні дізнатися про те, що існують слова, які мають спільну за значенням частину (корінь), усвідомити роль таких частин слова, як префікс

та суфікс (вони використовуються для творення нових слів), уміти конструювати похідні слова за допомогою певних словотвірних засобів та доречно вживати такі слова у своєму мовленні.

Заключний етап, або етап закріплення й удосконалення знань, припадає на 4 клас. Саме тут у зв’язку з вивченням різних частин мови поглиблюються знання про морфемний склад слова, формуються навички правопису відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів. В учнів формуються вміння конструювати морфемним способом слова різних частин мови, визначати семантику найпоширеніших словотвірних засобів, тлумачити похідні слова, доречно вживати в мовленні лексичні одиниці з похідною основою.

24. Пропедевтика словотворчої роботи в 1—2 класах

Суть пропедевтичного введення елементів морфеміки й словотвору до змісту уроків читання й письма в 1 класі полягає в тому, щоб привернути увагу дітей до споріднених слів, їх значущих частин задовго до теоретичного опрацювання цього матеріалу .

Зміст пропедевтичної роботи охоплює формування в учнів на практичній основі уявлення про споріднені слова, ознайомлення їх із семантикою поширених у дитячому мовленні префіксів і суфіксів, найпростішими випадками морфологічного способу творення слів, вироблення в учнів умінь точно вживати споріднені слова в мовленнєвій практиці.

На уроках навчання грамоти слід запобігати змішуванню понять «словозміна» і «словотворення» Так, складаючи за малюнком кілька речень про маму, діти помічають, як це слово змінюється. Також можна запропонувати розглянути графічні схеми речень, конкретизувавши їх відомими першокласникам друкованими словами, і скласти самостійно речення за поданими моделями. Наприклад:Мама . | маму.| мами . Аналізуючи ці речення, учитель зосереджує увагу школярів на однаковому значенні надрукованих слів.

Для закріплення уявлення першокласників про словозміну ефективним є використання текстів, у яких замість певних слів подано предметні малюнки. Такі тексти складає вчитель як варіанти букварних. Наприклад: У лісі (мал. сосни). На (мал. сосни) смола. Учні легко читають з дошки подібні тексти, причому самі бачать, що словоформи означають одне поняття. Надрукувавши після читання слова сосна слово сосні, діти доходять висновку, що тут маємо справу з одним і тим самим словом. Матеріал букваря дає змогу закріпити уявлення про словозміну.

У букварі також уміщено матеріал, який дає вчителеві змогу практично ознайомити дітей зі словотворенням, продуктом якого є спільнокореневі слова. У процесі цієї роботи учні мають зрозуміти характерні ознаки споріднених слів, а саме: близькість значення й однакові звукосполучення. (ознайомлення з словами родичами)

Удаючись до різноманітних прийомів пояснення учням значень незрозумілих слів, учитель не повинен забувати і про такий спосіб, як добір спільнокореневих слів.

Ознайомлення першокласників із семантикою окремих словотворчих префіксів варто починати зі спостережень над словами, що мають зменшувально-пестливі суфікси (Поліна, Полінка). Унаслідок смислового і графічного зіставлення таких пар слів школярі помітять різницю в їх значенні.

Важливе завдання пропедевтичних словотворчих спостережень — допомогти учням практично засвоїти роль префіксів у творенні слів рідної мови. Відмінність у значенні дієслів з різними префіксами першокласники помітять самі, ілюструючи їх діями іграшкової машини (поїхати, приїхати, переїхати, доїхати, об’їхати) або сюжетними малюнками.

Учням корисно виконати низку спеціально дібраних мовленнєвих завдань: замість крапок вставити потрібні склади; Знайти помилки в словах. Виправити їх.

Опрацювання теми «Споріднені слова. Корінь слова» в 2 класі є логічним продовженням пропедевтичної словотвірної роботи. Про її ефективність свідчить правильне виконання учнями завдань на відшукування та добір споріднених слів, виділення їх спільної частини, тлумачення мотивованих назв предметів, заміну словосполучень одним словом ,творення споріднених слів і введення їх у синтаксичні одиниці та зв’язні тексти.

Опорними знаннями з морфеміки прийнято вважати поняття про спільнокореневі слова і форми того самого слова Закріпленню вміння розрізняти споріднені слова і форми слів сприяють вправи на усний аналіз пар слів, вибіркове списування, вибірковий диктант, групування однорідних мовних явищ

Також на перших уроках слід передбачити завдання на вироблення в дітей практичних

навичок змінювати слова, щоб вони усвідомили, що слово — це сукупність словоформ

Поняття про споріднені слова учні засвоюють за допомогою гніздування слів.