- •Садово-паркових обєктів
- •1.1. Організація виробничих робіт
- •1.1.2. Черговість робіт
- •1.1.3. Постачання садивним і будівельними матеріалами
- •Вода (з розходом упродовж 10 днів )…….. 180 м3
- •Перегній ……… 1м3.
- •Добрива
- •1.1.4. Забезпечення будівництва робочою силою і механізмами
- •Забезпечення інструментом і пристосуваннями
- •1.1.5.Забезпечення транспортом
- •Тимчасові споруди
- •1.2. Підготовка території до посадок
- •1.2.1.Догляд за існуючим рослинним покривом
- •12.2.Очистка території
- •1.2.3. Розпланування ділянки
- •1.2.4. Вертикальне планування
- •1.2.5. Водостоки і дренажі
- •1.2.6. Влаштування водопроводу та зрошувальних систем
- •1.2.7. Укріплення схилів і берегів водойм
- •1.3. Будівництво доріжок і майданчиків
- •1.3.1. Будівництво доріжок та сходів
- •1.3.2. Будівництво майданчиків
- •1.4. Будівництво водойм і водотоків
- •1.5. Влаштування освітлення.
- •1.6. Скельні гірки
- •1.7. Сади на дахах
- •1.8. Огорожі
- •1.9. Малі архітектурні форми
- •Розділ 2. Агротехніка озеленення
- •2.1. Посадка дерев і чагарників та догляд за ними
- •2.1.1. Підбір і підготовка посадкового матеріалу
- •2.1.2. Викопка посадкового матеріалу
- •2.1.3. Приймання посадкового матеріалу
- •2.1.4. Упаковка і транспортування саджанців
- •2.1.5. Збереження посадкового матеріалу
- •2.1.6. Строки і норми посадки
- •2.1.7. Нормативи посадки
- •2.1.8. Технологія посадкових робіт
- •2.1.9. Літня посадка
- •2.1.10. Зимова посадка
- •2.1.11. Особливості посадок на промислових територіях
- •2.1.12. Підбір дерев, чагарників і ліан для озеленення садиб
- •2.2. Діагностика стану зелених насаджень і догляд за ними
- •2.3. Догляд за грунтом і кореневими системами дерев
- •2.3.1.Характер залягання коренів у грунті і догляд за ними
- •2.3.2. Періодичність росту коренів дерев і догляд за ними
- •2.3.3. Підвищення стійкості дерев у місті шляхом використання нових технічних засобів і хімічних препаратів
- •2.4. Догляд за посадками
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2. Обробка дупел і механічних пошкоджень
- •2.5. Формування дерев і чагарників
- •2.5.1. Обрізування дерев і чагарників
- •2.5.2. Формуюче обрізування
- •2.5.3. Санітарне обрізування
- •2.5.4. Омолоджувальне обрізування
- •2.5.5. Обрізування декоративних дерев
- •2.5.6. Обрізування безштамбових дерев
- •2.5.7. Щеплення
- •2.6. Догляд за живоплотами
- •2.6.1. Живоплоти без строгої форми
- •2.6.2. Живоплоти з приземкуватих кущистих чагарників і дерев
- •2.6.3. Стрижка хвойних і вічнозелених листяних чагарників
- •2.6.4. Хімічні методи догляду за живоплотами
- •2.6.5. Омолодження живоплоту
- •2.6.6. Омолоджувальне обрізування чагарників
- •2.6.7. Омолоджування чагарників посадкою “на пень”
- •2.7. Догляд за вюнкими рослинами
- •2.8. Влаштування й утримання газонів
- •Рекомендований механічний склад грунту спортивних газонів
- •Рекомендовані дози внесення мінеральних добрив при створенні спортивних газонів
- •Рекомендовані травосуміші для створення спортивного газону
- •2.9. Догляд за квітниками
- •2.10. Капітальний і поточний ремонти садово-паркових обєктів
- •2.11. Реконструкція, реставрація та консервація зелених насаджень
- •2.11.1. Реконструкція насаджень
- •2.11.2. Реставрація насаджень
- •2.12. Захист зелених насаджень від шкідників та хвороб
- •2.13. Догляд за рослинами водойм
- •Розділ 3. Oрганізація зеленого господарства
- •3.1. Перспективне планування озеленення міст
- •3.2. Основи планування господарської діяльності підприємств зеленого будівництва і господарства
- •3.3. Технологічні карти
- •Технологічна карта
- •3.4. Показники вартості озеленення міст
- •3.5. Охорона і збереження зелених насаджень
- •3.5.1. Порядок прийомки-передачі обєктів зеленого господарства
- •3.5.2. Система огляду міських насаджень
- •3.5.3. Охорона і збереження зелених насаджень
- •8.5.4. Порядок ведення будівельних робіт у зоні зелених насаджень
- •3.6. Паспорт обєкта зеленого будівництва
- •3.7. Шляхи підвищення економічної ефективності озеленення
1.7. Сади на дахах
Сади на дахах будинків, гаражів, промислових споруд входять в сучасне садово-паркове будівництво як рівноправний елемент озеленення населених місць. На рис. 6.10 зображений переріз і конструкція гряди такого саду.
При проектуванні саду на даху необхідно враховувати ряд особливостей. Наприклад, рослини на дахах страждають від перегріву внаслідок надлишкової інсоляції і теплового впливу споруд, а також від вимерзання через незначну товщину грунтового шару (30-35 см), а також їм доводиться витримувати значні вітрові навантаження. Для боротьби з такими явищами необхідно вводити в сади на дахах водні влаштування, які охолоджують і зволожують повітря; передбачати активний полив рослин і дренування поживного шару грунту, а також вкриття грунту в зимовий період або використовувати мобільні форми озеленення дахів; влаштовувати вітрозахисні стінки, вертикальне озеленення, геопластику; спеціальні породи рослин, які добре адаптуються до особливих мікрокліматичних умов на дахах (клен гостролистий та ясенелистий, горобина звичайна і борошниста, робінія звичайна, форзиція поникла, сумах пухнастий, рододендрони, ялівці, кипарисові).
Сади на дахах можуть мати різноманітні малі форми і скульптуру. Особливо часто використовують альтанки, тіневі навіси, ігрові малі форми дитячих майданчиків, жанрову скульптуру.
Певної уваги вимагає покриття доріжок і площадок, які влаштовуються на дахах. Найбільш раціонально і економічно використання бетонних плит невеликого розміру, які мають різноманітну геометричну форму від круглої до багатогранної. Фактурний шар таких плит може бути кольоровим. Поряд з цим доцільно використовувати і елементи із штучного і природного каменю. Можливе поєднання бетонних плит з каменем, цеглою, гравієм, виконання різних орнаментів, рисунків, рельєфів. Такі покриття на дахах особливо бажані при влаштуванні дна водойми через їх невелику глибину (20-30 см).
Конструкції будівель і їх плоских покрівель впливають на їх ландшафтне вирішення перш за все розташуванням колон або інших опор, оскільки високу рослинність найкраще розташовувати над такими опорами. Огорожі садів на дахах краще робити у вигляді суцільних парапетів, високих, але з можливістю огляду гарних панорам і пейзажів.
1.8. Огорожі
Огороджування території садово-паркових обєктів не лише сприяє кращій організації території, але й часто виступає як декоруючий елемент. Цьому сприяє й матеріал: цегла, залізо, дерево, з яких будують огорожі (рис. 6.11).
За висотою огорожі поділяють на:
високі – встановлюються на межі парків, районних садів, ботанічних садів, зоопарків, стадіонів і об’єктів обмеженого користування; висота 3-7 м;
середні – встановлюються на межі скверів, бульварів, відокремлених ділянок крупних парків; висота 1,5 м;
низькі – передбачаються в особливо важливих місцях садово-паркового об’єкта: біля квітників, партерів, водойм; висота 0,5-0,8 м.
1.9. Малі архітектурні форми
В сучасному садово-парковому будівництві, як і в давнину, значне місце відводять малим архітектурним формам: альтанкам, парковим меблям, басейнам, місткам, вазам, скульптурі.
Малі архітекурні форми утилітарного призначення
Трельяжі – садово-паркова опора, виконана з дерева чи металу у вигляді решітки, по якій підіймаються виткі рослини. Решітка може бути вільностоячою або пристінною, з простим рисунком, оскільки з розвитком рослин рисунок закривається повністю. Трельяж служить для створення тихих куточків відпочинку, огородження господарських майданчиків, закриття маловиразних паркових ділянок.
Пергола – це спеціальна опора у вигляді легкого арочного, напіварочного, галерейного чи навісного перекриття доріжок або частини майданчиків, під якими розташовуються місця відпочинку. Являє собою ажурну конструкцію з ряду встановлених одна на одну арок, рам або парних стовпів, з’єднаних зверху решіткою. В плані перголи можуть бути округлими, криволінійними, ламаної, звивистої і плавної форм і т.п.
Альтанка – легка паркова споруда для тихого відпочинку відвідувачів. Зустрічаються різні форми альтанок (рис. 6.12): Найбільш розповсюджена у вигляді кола з чотирма бо шістьма колонами з куполоподібним завершенням.
Навіси. Це споруди для короткочасного відпочинку відвідувачів і вкриття від сонця і дощу. Вони розташовуються в місцях скупчення відвідувачів або біля прогулянкових доріжок, в місцях очікування громадського транспорту.
Квіткові модулі. Спеціальні влаштування, які призначені для висаджування рясно квітучих і яскравих за забарвленням квіткових рослин. Вони можуть бути різної форми: вузькі, видовжені, низькі і високі, квадратні, округлі, шестигранні та інших геометричних форм (рис. 6.13). Останнім часом найбільш розповсюдженими є квіткові модулі з цементу з гладкою або рельєфною поверхнею зовнішніх стінок. Їх, як правило, роблять переносними.
Споруди монументального і декоративного призначення
Монументальна скульптура є особливим видом оформлення садів і парків і органічно бере участь в ансамблі (пам’ятники історичним особам, бюсти героїв праці, символічні фігури воїнів, бойові машини, встановлені на п’єдесталі і т.п.). Для цих споруд в кожному об’єкті відводять парадні місця і оформляють гарноквітучими чагарниками і квітниками (рис. 6.14).
Декоративна паркова скульптура, не являючись монументальною, не підпорядковує собі оточуюче середовище, входить в нього як повноправний елемент, який доповнює окремі сторони пейзажу. Вона може відображати найкращі моменти людського життя: дитинство, юність, змужніння, материнство у вигляді людських фігур чи героїв народних казок.
Декоративна кераміка – спеціальний вид садово-паркового оформлення, який вирізняється своїми декоративними якостями і є самостійним елементом садово-паркового мистецтва (рис.6.15). Кераміка повинна бути притаманною тільки парковому середовищу і мати більш крупні і масивні форми, ніж для інтер’єру. Скульптурні керамічні композиції, вази, чаші, глечики, горщики з їх червонувато-охристим кольором гарно дивляться на зеленому фоні рослинності, на невисоких кам’яних підпірних стінках, біля квітників, на плиточних площадках і біля невеликих басейнів.
