1.7. Сади на дахах

Сади на дахах будинків, гаражів, промислових споруд входять в сучасне садово-паркове будівництво як рівноправний елемент озеленення населених місць. На рис. 6.10 зображений переріз і конструкція гряди такого саду.

При проектуванні саду на даху необхідно враховувати ряд особливостей. Наприклад, рослини на дахах страждають від перегріву внаслідок надлишкової інсоляції і теплового впливу споруд, а також від вимерзання через незначну товщину грунтового шару (30-35 см), а також їм доводиться витримувати значні вітрові навантаження. Для боротьби з такими явищами необхідно вводити в сади на дахах водні влаштування, які охолоджують і зволожують повітря; передбачати активний полив рослин і дренування поживного шару грунту, а також вкриття грунту в зимовий період або використовувати мобільні форми озеленення дахів; влаштовувати вітрозахисні стінки, вертикальне озеленення, геопластику; спеціальні породи рослин, які добре адаптуються до особливих мікрокліматичних умов на дахах (клен гостролистий та ясенелистий, горобина звичайна і борошниста, робінія звичайна, форзиція поникла, сумах пухнастий, рододендрони, ялівці, кипарисові).

Сади на дахах можуть мати різноманітні малі форми і скульптуру. Особливо часто використовують альтанки, тіневі навіси, ігрові малі форми дитячих майданчиків, жанрову скульптуру.

Певної уваги вимагає покриття доріжок і площадок, які влаштовуються на дахах. Найбільш раціонально і економічно використання бетонних плит невеликого розміру, які мають різноманітну геометричну форму від круглої до багатогранної. Фактурний шар таких плит може бути кольоровим. Поряд з цим доцільно використовувати і елементи із штучного і природного каменю. Можливе поєднання бетонних плит з каменем, цеглою, гравієм, виконання різних орнаментів, рисунків, рельєфів. Такі покриття на дахах особливо бажані при влаштуванні дна водойми через їх невелику глибину (20-30 см).

Конструкції будівель і їх плоских покрівель впливають на їх ландшафтне вирішення перш за все розташуванням колон або інших опор, оскільки високу рослинність найкраще розташовувати над такими опорами. Огорожі садів на дахах краще робити у вигляді суцільних парапетів, високих, але з можливістю огляду гарних панорам і пейзажів.

1.8. Огорожі

Огороджування території садово-паркових обєктів не лише сприяє кращій організації території, але й часто виступає як декоруючий елемент. Цьому сприяє й матеріал: цегла, залізо, дерево, з яких будують огорожі (рис. 6.11).

За висотою огорожі поділяють на:

високі – встановлюються на межі парків, районних садів, ботанічних садів, зоопарків, стадіонів і об’єктів обмеженого користування; висота 3-7 м;

середні – встановлюються на межі скверів, бульварів, відокремлених ділянок крупних парків; висота 1,5 м;

низькі – передбачаються в особливо важливих місцях садово-паркового об’єкта: біля квітників, партерів, водойм; висота 0,5-0,8 м.

1.9. Малі архітектурні форми

В сучасному садово-парковому будівництві, як і в давнину, значне місце відводять малим архітектурним формам: альтанкам, парковим меблям, басейнам, місткам, вазам, скульптурі.

Малі архітекурні форми утилітарного призначення

Трельяжі – садово-паркова опора, виконана з дерева чи металу у вигляді решітки, по якій підіймаються виткі рослини. Решітка може бути вільностоячою або пристінною, з простим рисунком, оскільки з розвитком рослин рисунок закривається повністю. Трельяж служить для створення тихих куточків відпочинку, огородження господарських майданчиків, закриття маловиразних паркових ділянок.

Пергола – це спеціальна опора у вигляді легкого арочного, напіварочного, галерейного чи навісного перекриття доріжок або частини майданчиків, під якими розташовуються місця відпочинку. Являє собою ажурну конструкцію з ряду встановлених одна на одну арок, рам або парних стовпів, з’єднаних зверху решіткою. В плані перголи можуть бути округлими, криволінійними, ламаної, звивистої і плавної форм і т.п.

Альтанка – легка паркова споруда для тихого відпочинку відвідувачів. Зустрічаються різні форми альтанок (рис. 6.12): Найбільш розповсюджена у вигляді кола з чотирма бо шістьма колонами з куполоподібним завершенням.

Навіси. Це споруди для короткочасного відпочинку відвідувачів і вкриття від сонця і дощу. Вони розташовуються в місцях скупчення відвідувачів або біля прогулянкових доріжок, в місцях очікування громадського транспорту.

Квіткові модулі. Спеціальні влаштування, які призначені для висаджування рясно квітучих і яскравих за забарвленням квіткових рослин. Вони можуть бути різної форми: вузькі, видовжені, низькі і високі, квадратні, округлі, шестигранні та інших геометричних форм (рис. 6.13). Останнім часом найбільш розповсюдженими є квіткові модулі з цементу з гладкою або рельєфною поверхнею зовнішніх стінок. Їх, як правило, роблять переносними.

Споруди монументального і декоративного призначення

Монументальна скульптура є особливим видом оформлення садів і парків і органічно бере участь в ансамблі (пам’ятники історичним особам, бюсти героїв праці, символічні фігури воїнів, бойові машини, встановлені на п’єдесталі і т.п.). Для цих споруд в кожному об’єкті відводять парадні місця і оформляють гарноквітучими чагарниками і квітниками (рис. 6.14).

Декоративна паркова скульптура, не являючись монументальною, не підпорядковує собі оточуюче середовище, входить в нього як повноправний елемент, який доповнює окремі сторони пейзажу. Вона може відображати найкращі моменти людського життя: дитинство, юність, змужніння, материнство у вигляді людських фігур чи героїв народних казок.

Декоративна кераміка – спеціальний вид садово-паркового оформлення, який вирізняється своїми декоративними якостями і є самостійним елементом садово-паркового мистецтва (рис.6.15). Кераміка повинна бути притаманною тільки парковому середовищу і мати більш крупні і масивні форми, ніж для інтер’єру. Скульптурні керамічні композиції, вази, чаші, глечики, горщики з їх червонувато-охристим кольором гарно дивляться на зеленому фоні рослинності, на невисоких кам’яних підпірних стінках, біля квітників, на плиточних площадках і біля невеликих басейнів.