3.5.2. Система огляду міських насаджень

З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх планові загальні і часткові огляди.

Загальні огляди проводять міські трести (управління) зеленого господарства два рази в рік – навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи міських насаджень і благоустрою, а при частковому – лише окремі елементи насаджень та інженерного обладнання. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

Періодичність часткових оглядів встановлює керівник підприємства.

Весняний огляд проводять з метою перевірки стану насаджень, газонів, квітників, доріжок і площадок, інвентарю й елементів благоустрою та готовності їх до експлуатації в літній період. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, посадки і підсадки дерев, чагарників і багаторічних рослин. Визначають недоліки, пошкодження і несправності, які можна буде усунути капітальним ремонтом. За даними обстежень складають перелік заходів, необхідних для підготовки обєкта до експлуатації.

Під час осіннього огляду (після закінчення вегетації) перевіряють готовність міських насаджень до зими, після чого складають відповідний акт. До цього часу мають бути виконані усі роботи з підготовки до експлуатації обєктів у зимових умовах.

Інвентаризація і переоцінка зелених насаджень. Інвентаризацію зелених насаджень проводять з метою визначення їх кількості і стану. Матеріали інвентаризації покладені в основу планів подальшого розвитку озеленення, відновлення, реконструкції, реставрації й експлуатації обєктів зеленого господарства, а також проведення профілактичних і лікувальних заходів. Обліком охоплюють усі насадження загального користування: парки, сади, сквери, вулиці і проїзди, бульвари і т.д. у межах міської забудови.

У процесі інвентаризації встановлюють:

загальну площу, зайняту садово-парковими обєктами, в тому числі деревами, чагарниками, квітниками, газонами, доріжками, будівлями, спорудами, водоймами тощо. Кількість дерев і чагарників із визначенням вигляду насаджень (куртина, група, солітер), породи, віку, діаметра на висоті 1,3 м, стану;

наявність і приналежність стаціонарних інжженерно-архітектурних споруд і обладнання (фонтани, памятники, скульптура тощо);

зміни, що відбулися після останньої інвентаризації.

Для зручності обліку обєкт розділяють на умовні облікові ділянки, обмежені доріжками чи будь-якими іншими постійними контурами, що нумеруються.

Дерева на вулицях, у скверах, бульварах і т.п. записують кожне окремо або ж однорідними групами (із зазначенням кількості). У парках і лісопарках ці роботи проводять методом ландшафтної таксації, зазначаючи насадження, його породний склад і повноту, середній вік, стан. У чагарників – вид насадження, породи, вік, кількість кущів або ж протяжність рядової посадки, стан. Газони і квітники обліковують за площею, а багаторічники і за кількістю кущів.

Одержані дані є основою інвентарного плану обєкта із зовнішніми межами і лінійними розмірами їхньої протяжності, з зазначенням меж і номерів облікових ділянок, вираховують їх площу.

Інвентаризацію міських зелених насаджень проводять раз на пять років.

На основі інвентаризаційних даних оцінюють і переоцінюють обєкти зеленого господарства, визначають відсоток їх зносу за даними на момент обліку.