- •Садово-паркових обєктів
- •1.1. Організація виробничих робіт
- •1.1.2. Черговість робіт
- •1.1.3. Постачання садивним і будівельними матеріалами
- •Вода (з розходом упродовж 10 днів )…….. 180 м3
- •Перегній ……… 1м3.
- •Добрива
- •1.1.4. Забезпечення будівництва робочою силою і механізмами
- •Забезпечення інструментом і пристосуваннями
- •1.1.5.Забезпечення транспортом
- •Тимчасові споруди
- •1.2. Підготовка території до посадок
- •1.2.1.Догляд за існуючим рослинним покривом
- •12.2.Очистка території
- •1.2.3. Розпланування ділянки
- •1.2.4. Вертикальне планування
- •1.2.5. Водостоки і дренажі
- •1.2.6. Влаштування водопроводу та зрошувальних систем
- •1.2.7. Укріплення схилів і берегів водойм
- •1.3. Будівництво доріжок і майданчиків
- •1.3.1. Будівництво доріжок та сходів
- •1.3.2. Будівництво майданчиків
- •1.4. Будівництво водойм і водотоків
- •1.5. Влаштування освітлення.
- •1.6. Скельні гірки
- •1.7. Сади на дахах
- •1.8. Огорожі
- •1.9. Малі архітектурні форми
- •Розділ 2. Агротехніка озеленення
- •2.1. Посадка дерев і чагарників та догляд за ними
- •2.1.1. Підбір і підготовка посадкового матеріалу
- •2.1.2. Викопка посадкового матеріалу
- •2.1.3. Приймання посадкового матеріалу
- •2.1.4. Упаковка і транспортування саджанців
- •2.1.5. Збереження посадкового матеріалу
- •2.1.6. Строки і норми посадки
- •2.1.7. Нормативи посадки
- •2.1.8. Технологія посадкових робіт
- •2.1.9. Літня посадка
- •2.1.10. Зимова посадка
- •2.1.11. Особливості посадок на промислових територіях
- •2.1.12. Підбір дерев, чагарників і ліан для озеленення садиб
- •2.2. Діагностика стану зелених насаджень і догляд за ними
- •2.3. Догляд за грунтом і кореневими системами дерев
- •2.3.1.Характер залягання коренів у грунті і догляд за ними
- •2.3.2. Періодичність росту коренів дерев і догляд за ними
- •2.3.3. Підвищення стійкості дерев у місті шляхом використання нових технічних засобів і хімічних препаратів
- •2.4. Догляд за посадками
- •2.4.1. Загальні положення
- •2.4.2. Обробка дупел і механічних пошкоджень
- •2.5. Формування дерев і чагарників
- •2.5.1. Обрізування дерев і чагарників
- •2.5.2. Формуюче обрізування
- •2.5.3. Санітарне обрізування
- •2.5.4. Омолоджувальне обрізування
- •2.5.5. Обрізування декоративних дерев
- •2.5.6. Обрізування безштамбових дерев
- •2.5.7. Щеплення
- •2.6. Догляд за живоплотами
- •2.6.1. Живоплоти без строгої форми
- •2.6.2. Живоплоти з приземкуватих кущистих чагарників і дерев
- •2.6.3. Стрижка хвойних і вічнозелених листяних чагарників
- •2.6.4. Хімічні методи догляду за живоплотами
- •2.6.5. Омолодження живоплоту
- •2.6.6. Омолоджувальне обрізування чагарників
- •2.6.7. Омолоджування чагарників посадкою “на пень”
- •2.7. Догляд за вюнкими рослинами
- •2.8. Влаштування й утримання газонів
- •Рекомендований механічний склад грунту спортивних газонів
- •Рекомендовані дози внесення мінеральних добрив при створенні спортивних газонів
- •Рекомендовані травосуміші для створення спортивного газону
- •2.9. Догляд за квітниками
- •2.10. Капітальний і поточний ремонти садово-паркових обєктів
- •2.11. Реконструкція, реставрація та консервація зелених насаджень
- •2.11.1. Реконструкція насаджень
- •2.11.2. Реставрація насаджень
- •2.12. Захист зелених насаджень від шкідників та хвороб
- •2.13. Догляд за рослинами водойм
- •Розділ 3. Oрганізація зеленого господарства
- •3.1. Перспективне планування озеленення міст
- •3.2. Основи планування господарської діяльності підприємств зеленого будівництва і господарства
- •3.3. Технологічні карти
- •Технологічна карта
- •3.4. Показники вартості озеленення міст
- •3.5. Охорона і збереження зелених насаджень
- •3.5.1. Порядок прийомки-передачі обєктів зеленого господарства
- •3.5.2. Система огляду міських насаджень
- •3.5.3. Охорона і збереження зелених насаджень
- •8.5.4. Порядок ведення будівельних робіт у зоні зелених насаджень
- •3.6. Паспорт обєкта зеленого будівництва
- •3.7. Шляхи підвищення економічної ефективності озеленення
1.3.2. Будівництво майданчиків
При будівництві спортивних та ігрових майданчиків беруть до уваги масовість їх використання, а в звязку з цим необхідність врахування таких показників, як стійкість покриття, а також його гігієнічність і декоративність. Використовують декілька типів конструкцій таких площадок (Лунц, 1966).
Після виїмки ґрунту на глибину 15 см влаштовують дренаж. Потім площину вирівнюють з нахилом у напрямку до дренажу з ухилом не більше 2 см на 1 м. У підготовлене корито площадки засипають шлак, з якого, вирівнюючи, змочуючи і ущільнюючи, утворюють основу завтовшки 7 см. Поверх цього шару накладають шар вапняку завтовшки 5 см, який зволожують і вкатують доти, доки не утвориться щільна рівна поверхня. Відтак поверхня площадки посипається шаром крупнозернистого піску.
Другий спосіб будівництва такого типу майданчиків полягає в тому, що на шар шлаку до 10 см накладають 5-сантиметровий шар глини, який зверху посипають тонким (1 см) шаром піску.
Особливе місце займають травяні майданчики, які повинні мати абсолютно рівну поверхню, покриту низьким, густим і пружним дерном. Такі майданчики вимагають дренування (крім ділянок з піщаним ґрунтом). Будівництво їх ведеться таким чином. У межах оконтуреної ділянки виймають грунт на глибину 25-40 см. На дно утвореного корита вкладаються дренажні труби, а далі насипають шар шлаку завтовшки 8-10 см з таким розрахунком, щоб його поверхня мала невеликий ухил (не більше 2 см на 1 м) у бік дрен. На добре вкатаний шар шлаку насипають 5-8-сантиметровий шар родючого ґрунту, а поверх нього – шар перегною. Поверх цього шару накладається шар ґрунту, старанно перемішаного з перегноєм. Рівень цього шару має бути на 5 см нижчим передбачуваного рівня майданчика. Простір, що залишився, заповнюють просіяною через сито (решето) землею. Цей шар старанно вкатують і засівають газонною травосумішшю.
На території садово-паркових обєктів найчастіше створюють майданчики для тенісу, волейболу, баскетболу та городків.
Тенісний майданчик. У межах контуру відведеної під майданчик ділянки виймають грунт на глибину 25-35 см, прокладають дрени (віддаль між дренами 10-15 м), а зверху накладають шар завтовшки 12 см із шлаку або щебеню, встановлюють стовпи для поперечної сітки. Далі наносять поверхневий шар, який до вкатування катком має 8 см, а після вкатування – 5 см. Поверхневий шар може являти собою суміш: 70 % висівок будівельного сміття, 15 % глини і 15 % землі.
Волейбольний майданчик. У межах контуру ділянки виймають грунт і на його місце вкладають шар шлаку або щебеню завтовшки 15 см. На цей добре втрамбований шар накладають 5-сантиметровий шар суміші висівок будівельного сміття і піску в рівних пропорціях.
Баскетбольний майданчик. Влаштовується аналогічно тенісному.
Майданчик для гри в городки. Являє собою добре сплановану і строго горизонтальну добре вкатану ґрунтову поверхню. В умовах інтенсивної експлуатації в межах “города” покриття може створюватися з дощок або деревяних торців на основі із слабого бетону.
В окремих випадках для волейболу і баскетболу влаштовують майданчики, покриті газоном.